З якістю нормативно–правових актів, які виходять з Мінрегіону, завжди було не все гаразд, але схоже на те, що Міністерство має на меті отримати «Золоту малину» за найгіршу якість нормативно-правового забезпечення реформи ЖКГ.
Справа в тому, що підприємства водопровідно–каналізаційного господарства України, здійснюючі забір та очищення питної води з водойм та артезіанських свердловин, відповідно до ст. 49 Водного кодексу України є суб’єктами спеціального водокористування, яке здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування та за відповідну плату.
Згідно п. 5 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 13 березень 2002 року №321, серед інших документів для отримання дозволу на спеціальне водокористування заявник (водокористувач) повинен подати уповноваженому органу ліміти забору води, використання води та скидання забруднюючих речовин.
![]()
До останнього часу водопостачальними підприємствами України Поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (ІТНВПВ) були розроблені та узгоджені на підставі Галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, затверджених наказом Державного комітету України з питань ЖКГ №33 від 17 лютого 2004 року, та Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води, затвердженого наказом Державного комітету України з питань ЖКГ №205 від 15 листопада 2004 року.
З іншої сторони, на сьогодні не існує затвердженого Мінрегіоном Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води, який би поширювався на суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, окрім цього відсутня розроблена та затверджена Мінрегіоном Методика розрахунку технологічних витрат на виробництво, транспортування та постачання питної води, а також на відведення та очищення стічних вод.
Повна версія статті>>
Справа в тому, що підприємства водопровідно–каналізаційного господарства України, здійснюючі забір та очищення питної води з водойм та артезіанських свердловин, відповідно до ст. 49 Водного кодексу України є суб’єктами спеціального водокористування, яке здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування та за відповідну плату.
Згідно п. 5 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 13 березень 2002 року №321, серед інших документів для отримання дозволу на спеціальне водокористування заявник (водокористувач) повинен подати уповноваженому органу ліміти забору води, використання води та скидання забруднюючих речовин.
До останнього часу водопостачальними підприємствами України Поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (ІТНВПВ) були розроблені та узгоджені на підставі Галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, затверджених наказом Державного комітету України з питань ЖКГ №33 від 17 лютого 2004 року, та Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води, затвердженого наказом Державного комітету України з питань ЖКГ №205 від 15 листопада 2004 року.На сьогодні складається ситуація, що затверджені раніше відповідними органами місцевого самоврядування Поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води для водопостачальних підприємств вже не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки складені на основі наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 лютого 2004 року №33 «Про затвердження Галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України», що втратив чинність 26 вересень 2014 року.
З іншої сторони, на сьогодні не існує затвердженого Мінрегіоном Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води, який би поширювався на суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, окрім цього відсутня розроблена та затверджена Мінрегіоном Методика розрахунку технологічних витрат на виробництво, транспортування та постачання питної води, а також на відведення та очищення стічних вод.
Повна версія статті>>
