» » Міста регіону – в «димовому «полоні»

Міста регіону – в «димовому «полоні»

Країну охопив пожежонебезпечний період, коли температура повітря піднімається до 35-40 градусів вище нуля. Тож, будь-яка недбалість може спричинити серйозну пожежу, наслідки якої важко подолати. А у Приірпінні інша проблема – вже тиждень горять торф’яники. Над містами регіону ввечері стоїть нестримний сморід, який просочується навіть через зачинені квартирки. Духота та спека «підсилюють» ефект цього явища. Чим ближче житловий квартал до об’єкта займання – тим важче. Хоча кажуть, навіть до столиці доносяться неприємні запахи.
Що ж відбувається на торфовищах і чи вдається локалізувати території займання – поцікавилися у працівників МНС – пожежної частини міста Ірпеня.

Ось яку інформацію надали офіційні джерела.
Кожного дня проводиться обстеження місць залягання торфу. Так, залягання торфовищ є не тільки в Бучі, але й в Ірпені, Гостомелі. Створені спеціальні інспекції, які на службовому автомобілі оглядають проблемні об’єкти. І, звісно, реагування на звернення громадян.
Вже надходили неодноразові скарги від жителів мікрорайону Мельники, району біля «Кампи» (біля паркового озера) про сморід від загоряння, який спричиняє чималий дискомфорт. Сім’ї з маленькими дітьми кажуть, що навіть готові виїхати звідти, бо задихаються від диму.
Міста регіону – в «димовому «полоні»

Згідно законодавства, місцеві та державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання повинні сприяти гасінню пожежі. Зокрема, безоплатно надати в розпорядження вогнегасні речовини, техніку, паливно-мастильні матеріали, обладнання, засоби зв’язку тощо.

«Основне, за чим ми звертаємося до посадовців – це паливо. Ми неодноразово писали листи на Бучанську міську раду з проханням сприяти у гасінні торф’яників. Відповідають, що то – не їхня територія, а землі – у приватній власності (колишні землі радгоспу «Бучанський», які були розпайовані). Тобто, вони й раді допомогти, але не мають юридичного права проводити через казначейство витрати на пальне та ін. Та все-таки, трохи бензину виділяють. Ще один момент – не маємо права без дозволу зайти на приватну територію..», - кажуть пожежники.

Чи можливо взагалі загасити такі площі загорання торфовищ?
Звісно, це – реально. З 29 липня гасили загоряння торфів у Бучі. Для цього задіяли техніку – пожежно-насосну станцію, яка видає тиск води 110 літрів у секунду. Але ця машина, з танковим двигуном, «бере» 66 літрів дизпалива в годину (діаметр «рукава» 150 мм, до якого приєднуються ще три рукава з діаметром 77 мм). Пожежники за допомогою цих рукавів «обрізають» краї горіння території. Сам же епіцентр загорання вже потрібно ліквідовувати під тиском воді з змішуванням землі (торфу). Таким чином можливо потушити торф, який тліє вже на глибині двох метрів. Що, зі слів рятувальників, і робилося.

«Ефект від такого способу гасіння – очевидний. Крім того, використовували техніку з Бородянки, автоцистерну КРАЗ з Бучі, три мотопомпи та 14 чоловік особового складу.

Потім у нас закінчилося пальне, намагалися долати проблему своїми силами. А на даний час – «простої». Спека тримається кілька тижнів, тому радикально вирішити проблему не вдається: через деякий час стається чергове загорання», - пояснюють працівники пожежної частини. І додають: «Усе, що від нас залежало – намагалися зробити якомога краще, але наші ресурси також не безмежні».

Дещо інша ситуація в Гостомелі – в поймі річки Ірпінь. Там горіло 4 гектари торфовищ, які благополучно загасили за допомого власної спецтехніки КНС-110. В середньому в день працювало 50 чоловік, а на допомогу виїхали рятувальники з двох районів – Вишневого і Вишгорода (1-й спеціальний центр швидкого реагування), задіяна чимала кількість техніки, працівники з Головного управління МНС. Навіть був створений і працював спеціальний штаб.
Все це – дані по гасінню пожеж на торфовищах.

В цей період, якщо надходить сигнал «звичайної» пожежі, то виїжджає тільки караул, який перебуває на бойовому чергуванні. До речі, в Ірпені, по штату, на чергуванні повинно бути 9 чоловік, але оскільки є некомплект водіїв, то шість чоловік – на виїзді і працює диспетчер. Якщо взяти гостомельський підрозділ, то там по штату – три чоловіки. Зрозуміло, що в разі потреби з ними виїжджають підрозділи з інших міст.
Торф'яні пожежі створюють небезпеку провалу в прогорілий грунт людей і техніки, у зв'язку з чим рекомендується бути обережними та не перебувати поряд з небезпечними місцями.
Торф повільно прогорає на всю глибину залягання, яка може досягати 6-8 і більше метрів. Вигорілі місця небезпечні проваленням в них ділянок дороги, будинків, машин або людей. У них тривалий час після вигоряння зберігається висока температура, тому провалившись в районі торф'яної пожежі людина може бути приреченою.

А що робити громадянам в димовому полоні?
Схоже, єдиний вихід – дотримуватися правил особистої і протипожежної безпеки та сподіватися, що проблема вирішиться раніше, ніж настане прохолода з дощем. Спеціалісти кажуть, що як варіант – можна спробувати підтопити пойму, де горять торф’яники. А також налагодити співпрацю з управлінням аерації та слідкувати, щоб рівень води у канавах аерації був підвищений – таким чином можливо направити технікою воду на тліючи пласти торфу. Але все це – прерогатива фахівців, які й зобов’язанні займатися даною справою.
Андрій БЕЛЯКОВ, спеціально для 
мнс
  5
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.