І на душі легше стане, як пісня до серця загляне...

28 червня місто Буча традиційно приймала XIV Міжнародний фестиваль "Прем'єра пісні" (в нашому місті це восьмий фестиваль). Свято, яке давно полюбилося бучанцям, на цей раз видалося особливо душевним. Чи то цьому сприяла сама природа і атмосфера відкритого Літнього театру (цього року фестиваль було перенесено до центрального міського парку), чи дивовижне відчуття єднання, яке виникло між сценою та глядачами... Учасники та гості фестивалю дарували пісні, що торкалися серця, а публіка щиро аплодувала, таким чином визначаючи переможця. І була у всьому дійстві якась особлива взаємна вдячність і гордість за те, що українська пісня, така рідна, така прониклива, - була є і буде жива, а разом з нею живі і ми. Незважаючи ні на що.

Цьогорічний фестиваль поділився на дві частини: дитячу концертну програму та гала-концерт за участі провідних зірок української естради: Анатолія Матвійчука, Алли Попової, Анатолія Демчука, Тетяни Піскарьової, Тетяни Мудрої та ін. Юні зірочки порадували своїми самобутніми талантами не менше, ніж дорослі артисти. Серед них було немало таких, що співали авторські пісні. Всі вони отримали відзнаки фестивалю.

Під час гала-концерту енергетика на сцені вирувала шалена. Оплески довго не стихали після кожного виступу, але зрештою симпатії публіки розподілилися так: кращою співачкою визнано Тетяну Піскарьову, а кращого автора пісні - Анатолія Мавійчука. Алла Попова та ансамбль "Джерело", що виступав поза конкурсом, отримали приз глядацьких симпатій. Особливо були відзначені Анатолієм Федоруком ведуча та організатор фестивалю Ірина Макеєва і його співзасновник та визнаний "батько" народний артист України Мар'ян Гадченко.

Тут варто особливо відзначити виступ Мар'яна Ілліча, пісні якого запали у душу кожного. Незважаючи на те, що йому довелося близько року назад пережити інфаркт під час концерту, він вийшов сьогодні на сцену зі своїми душевними, надзвичайно проникливими піснями. Дійство було просякнуте любов'ю глядача до справді народного артиста. Почуття сягли апогею, коли Мар'ян Ілліч станцював із глядачкою під власну пісню. "Я ще маю кому сказати: «Підожди, почекай…» Своїй родині, і вам, глядачам!" - сказав він і наостанок пообіцяв приїхати до Бучі на День незалежності із власною програмою "Жінки моєї осені".

Власне, кожен артист запам'ятався глядачам чимось особливим, пробудив у душі щось сокровенне. Неможливо не відзначити яскравість патріотичних ноток у кожному виступі. Зі сцени лунало багато пісень і навіть віршів, створених нещодавно під впливом історичних подій в Україні. Усе це доводить, що навіть у важкі часи треба берегти свою культуру, своє слово, свою пісню. Фестиваль "Прем'єра пісні" вже багато років є винятковим заходом, що зберігає цю ідею як свою основну концепцію: несе вогник української пісні для її творців, виконавців, слухачів. І хоч доводиться зараз співати зі сльозами на очах, треба вірити, що незабаром співатимемо сміючись.

Про захід із перших уст:

Алла Попова, народна артистка України:
"Цього року виступаємо разом із ансамблем «Джерело». Нас познайомив проект «Фольк-music», до речі, пісня, з якою ми там перемогли, звучатиме сьогодні у нашому виконанні разом із піснею «Матуся».
Ми здружилися, і плануємо записати найближчим часом ще кілька пісень. Чи впливає політична ситуація на роботу артиста? Ну звісно. Зараз не час веселощів, і кожен це розуміє. Але працювати потрібно. Я, окрім того, що пишу пісні, викладаю на кафедрі естрадного вокалу у КНУКІМ, веду авторську телепередачу «Браво, маестро», беру участь у безлічі радіоефірів. Тобто, у мене ще є й інша робота, я сказала б, культурно-політична. Мене постійно просять висловити свою громадську думку, і я роблю це безкомпромісно: я - за єдину, квітучу Україну. Вона дала мені все: життя, від мами і від батька, прекрасні пісні, прекрасних людей. І сьогодні, коли я бачу це чудове місце, прекрасний парк, серце радіє: Боже, який у нас мальовничий край! Приємно, що під Києвом є таке чудове містечко, як Буча. А такі заходи, як фестиваль «Прем’єра пісні», об’єднюють нас у цю нелегку хвилину. В українського народу співоча душа. Пісня рятує і лікує. Треба співати. Навіть коли сумно, пісня допомагає."

Володимир Мельников, письменник, автор пісень, композитор:
"Буча – прекрасне містечко. Я раніше бував тут, але лише проїздом. Нині пройшовся парком, і мені надзвичайно все сподобалося. Гадаю, тут не гірше «Юрмали»: все чисто, прибрано, красиво. Одним словом, за Бучею велике майбутнє! Обов’язково приїду ще, і не тільки щоб взяти участь у фестивалях, а й відпочити, з дружиною та дітьми."

Катерина Пушкіна, солістка академічного
ансамблю пісні і танцю МВС України:
"Мій дебют на сцені цього чудового фестивалю відбувся 6 років тому. Цього року мені пощастило виступити тут удруге із піснею «Я люблю тебе, моя Україно» на слова Ю. Рибчинського і музику композитора Ніколо. Я прагнула заспівати саме її і саме нині, адже країна переживає зараз нелегкі часи. Хочеться побажати усім миру і добра, адже це те, завдяки чому ми живемо і працюємо, те, що нас надихає – віра у краще. Хочу сказати, що я народилася у Криму, хоч і живу зараз в Києві. І щоб не відбувалося, моєю землею є і буде Україна. Це те, чого я ніколи не зраджу. Хочеться побажати народу щастя, незважаючи ні на що. А собі – більше виступів на сцені цього чудового фестивалю!"

Анатолій Демчук, заслужений діяч мистецтв, Народний артист України:
"Я вже не перший рік приїжджаю до Бучі на найрізноманітніші заходи, мене запрошують і як автора пісень, і як гумориста, і як члена журі. Мені подобається, що цьогоріч фестиваль перенесли у Літній театр, ближче до природи. Це дуже доречно, з огляду на теперішні події. Тут немає такої святковості, зате це більше загальнонародний формат: природа робить своє. Щиро кажучи, дуже важко зараз творити у моєму жанрі (а він у мене гумористичний). І я сьогодні вперше вийду на сцену з однією піснею, а потім, можливо, кількома бувальщинами, більше філософськими, про те, як ми сприймаємо світ. Люди будуть сміятися, звичайно, але я буду плакати… Але для цього мене й запросили. Адже життя продовжується…"

Тетяна Піскарьова, переможець у номінації «Краща співачка»:
"Так склалася доля, що я була запрошена до вашого міста на фестиваль «Зорепад» півтора місяця тому, і була настільки вражена Бучею, цим Літнім театром, цим парком, що просто сказала: «Запрошуйте мене на всі подібні заходи, я хочу брати участь!» Сьогодні, в наш час, потрібно підтримувати все українське. А це – найкраще українське місце, яке я для себе відкрила останнім часом.
Я привезла сюди родину, ми гуляли в парку. Побачила, наскільки серед людей велика підтримка українських артистів. Я в захопленні від Бучі, і сподіваюся, що тепер буду тут частим гостем. Щодо впливу теперішніх подій… Він, безперечно, є. Я гадаю, що мистецтво взагалі має відображувати стан суспільства. Тому в моєму репертуарі вже з’явилося кілька пісень соціальної тематики. Це – те, що болить Україні сьогодні: тема великого людського горя, і перш за все, тема єднання. Сьогодні я виконую одну з них.
Мені здається, зараз важливо переосмислити поняття «Батьківщина». Для мене Батьківщина – це моя мама. Мій обов’язок сьогодні, як українки – це мій тато, мій шлях. Моє майбутнє – це мої діти. А моє сьогодення – це, напевно, мої пісні. Співати зараз можна тільки крізь сльози. Але співати треба, для того, щоб українська пісня несла свою пророчу волю у світ. Щоб усі дізналися, що Україна любить, страждає, що Україна потребує підтримки і дружби. Зараз я їду до Іспанії, і налаштована саме на це."

Віктор Пилипець, директор програм Державної телерадіокомпанії
«Всесвітня служба УТР»: "Перш за все, дякую публіці – справжнім співучасникам нашого фестивалю. Без ваших оплесків, ваших щирих усмішок, вашої теплоти цей прекрасний фестиваль не відбувся би. Для мене та моїх колег з журналістського цеху такі зустрічі є найтеплішими, найунікальнішими: адже, познайомившись тут, ми назавжди залишаємося друзями! Спасибі вам за це! Хочеться побажати, щоб такі зустрічі були частішими, бо вони сповнюють нас добротою, чистотою і теплом. Щастя вам, любові і добра!"

Анатолій Матвійчук, народний артист України, автор кращої пісні:
"Я вдячний Богу, що ми зібралися тут, вдячний людям, які долучилися до цього фестивалю. Дуже приємно, що у Київській області, у Бучі – така прекрасна публіка. Мені особливо сподобався ваш парк, скажу чесно, він не поступається багатьом кращим паркам країн, у яких я бував. Я вдячний Бучанській адміністрації, яка продовжує дбати про цей фестиваль, незважаючи ні на що. Окрема подяка – Мар’яну Гаденку. Ви знаєте, людина оцінюється тим, наскільки послідовно робить свою справу впродовж багатьох років. Він не зраджує пісні, і він не зраджує самому собі. Я вдячний усім моїм колегам, які продовжують, незважаючи ні нащо, підтримувати у своїй душі любов до рідної культури і до української пісні. Я хочу побажати всім нам, щоб той вогонь, який горить у наших душах, ніколи не був спопеляючим, руйнівним – щоб цей вогонь був теплим і животворчим. А вогонь горить у душі кожного з нас!"

Анатолій Федорук, бучанський міський голова:
"Сьогодні ми вкотре показали на сцені нашого фестивалю усій Україні і усьому світові те, що ми, українці – миролюбна нація, що наш український народ прагне жити у мирі, добрі, злагоді і не лише собі, а й нікому не бажає війни. Ми, як і всі люди на цій планеті, покликані жити, творити, любити, народжувати, плекати для того, щоб наша земля, наша країна, місто чи село кожного було красивішим, щоб життя у ньому було гармонійним, щоб ми раділи так, як раділи сьогодні, споглядаючи цей прекрасний концерт. Саме концерт, адже люди, що виходили нині на сцену – вже не конкурсанти, а авторитетні, поважні, заслужені артисти, неповторні особистості, кожен з яких дарував нині нам – глядачам і телеглядачам – часточку себе, свого внутрішнього світу. Хочу також сказати, що фестивалю бути, допоки є автори, виконавці пісень, а щонайголовніше – слухачі і глядачі, для яких і заради яких лунає нині, і, вірю, завжди лунатиме щира українська пісня."

Отже, до наступного фестивалю "Прем'єра пісні-2014"!

Більше фото в фотогалереї>>