Родина дуже важлива у житті кожної людини. Це найближчі, найрідніші люди, яких ми дуже любимо, які дарують нам тепло та допомагають у складних ситуаціях. . Родина – це маленький світ, в якому все зрозуміле, дороге.
Справжня родина – це більше, ніж просто бути родичами. Це особливе ставлення одне до одного. Це любов, взаємоповага, допомога. Справжньою родиною можна назвати 4 – Б клас. Як і в звичайній родині, у нас є своя шкільна мама — наш класний керівник Тенетко Світлана Борисівна.
Доля нам подарувала першу вчительку, яка стала протягом чотирьох років і нашим другом, і порадником. За перший рік навчання вона так згуртувала батьківський та учнівський колективи, що ми стали справді однією родиною.
Коли вперше йшли до школи, то взагалі страшно було, бо не знали нічого, але нас на порозі зустріла усміхнена вчителька і впевнено за руку повела в Країну Знань.
Країна ця добра, прекрасна, бо зігріта теплом її серця, щедрістю душі і материнською любов’ю. Як кожна матуся Світлана Борисівна - вимоглива, але справедлива і мудра, оптимістична, жвава людина. Вона полюбила нас, маленьких першокласників, наче рідних дітей.
Важко навіть уявити собі, скільки душевних сил, енергії, знань, умінь докладала вона, щоб виростити і виховати нас справжніми людьми таких різних, не схожих між собою!
![]()
З нею ми ділилися своїми таємницями, все їй розповідали. Вона була і вимогливою, і люблячою водночас.
Крім того, вона завжди намагалася пояснити нам, що ми тоді успішні, коли разом, коли відчуваємо плече один одного, тоді це справжня класна родина.
За час навчання ми підготували багато цікавих свят, відвідали багато екскурсій, відпочили в санаторії.
Ми завжди пам’ятатимемо її уроки добра й щирості, будемо старатися виправдати її віру в нас, у наші здібності.
І хочеться нам від усієї душі сказати щирі й теплі слова Світлані Борисівні за науку і турботу про нас, за кожну хвилину, яку ми провели разом з нею. Бо це були найкращі хвилини.
Справжня родина – це більше, ніж просто бути родичами. Це особливе ставлення одне до одного. Це любов, взаємоповага, допомога. Справжньою родиною можна назвати 4 – Б клас. Як і в звичайній родині, у нас є своя шкільна мама — наш класний керівник Тенетко Світлана Борисівна.
Доля нам подарувала першу вчительку, яка стала протягом чотирьох років і нашим другом, і порадником. За перший рік навчання вона так згуртувала батьківський та учнівський колективи, що ми стали справді однією родиною.
Коли вперше йшли до школи, то взагалі страшно було, бо не знали нічого, але нас на порозі зустріла усміхнена вчителька і впевнено за руку повела в Країну Знань.
Країна ця добра, прекрасна, бо зігріта теплом її серця, щедрістю душі і материнською любов’ю. Як кожна матуся Світлана Борисівна - вимоглива, але справедлива і мудра, оптимістична, жвава людина. Вона полюбила нас, маленьких першокласників, наче рідних дітей.
Важко навіть уявити собі, скільки душевних сил, енергії, знань, умінь докладала вона, щоб виростити і виховати нас справжніми людьми таких різних, не схожих між собою!
З нею ми ділилися своїми таємницями, все їй розповідали. Вона була і вимогливою, і люблячою водночас.
Крім того, вона завжди намагалася пояснити нам, що ми тоді успішні, коли разом, коли відчуваємо плече один одного, тоді це справжня класна родина.
За час навчання ми підготували багато цікавих свят, відвідали багато екскурсій, відпочили в санаторії.
Ми завжди пам’ятатимемо її уроки добра й щирості, будемо старатися виправдати її віру в нас, у наші здібності.
І хочеться нам від усієї душі сказати щирі й теплі слова Світлані Борисівні за науку і турботу про нас, за кожну хвилину, яку ми провели разом з нею. Бо це були найкращі хвилини.
