Виплата пенсій за кордон здійснюється на підставі міжнародних договорів і чинного законодавства України. Якщо пенсіонер, якому в Україні призначено пенсію вирішив виїхати за кордон, йому перед виїздом необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду за місцем одержання пенсії в Україні. Адже за заявою людини перед від’їздом пенсія може бути виплачена за шість місяців наперед. Тут можна отримати і «Пам'ятку для пенсіонерів, які виїжджають на постійне проживання за кордон» із необхідною інформацією та переліком держав, з якими нині Україна уклала міжнародні договори про соціальне (пенсійне) забезпечення. У разі порушення клопотання про переведення (переказ) пенсії з України до іноземної держави, з якою укладено міжнародний договір про соціальне забезпечення, громадянин повинен звернутися до компетентного органу з питань пенсійного забезпечення за місцем свого мешкання в цій державі.
Пенсія по інвалідності, що настала у зв'язку з каліцтвом чи захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначена згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслі-док Чорнобильської катастрофи», у разі виїзду пенсіонера на постійне мешкання за кордон виплачується Пенсійним фондом України.
Що стосується питань пенсійного забезпечення трудових мігрантів, то їх врегульовують відповідні міжнародні угоди. І виплата пенсій мігрантам за кордон можлива за наявності міжнародного договору про соціальне (пенсійне) забезпечення з тією країною, де живуть такі громадяни.
Наразі Україна уклала 20 міжнародних договорів із питань пенсійного забезпечення громадян. Важливе місце серед них посідає багатостороння Угода про гаранти прав громадян держав-учас-ниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яку, крім нашої держави, підписали уряди Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, Російської Федерації. Угода передбачає призначення пенсії громадянам зазначених країн тією державою, де вони мешкають. Спільне зобов'язання полягає в тому, що у разі переїзду пенсіонера «експорт» пенсії не здійснюється і взаємороз-рахунки між державами не провадяться. Пенсія призначається за законодавством тієї країни, де вони мешкають, а витрати на пенсійне забезпечення лягають на плечі держави проживання пенсіонера. А «експортується» пенсія лише в тому разі, якщо законодавство нової країни проживання пенсіонера зазначений вид пенсії не передбачає, і лише до набуття права на пенсію відповідно до законодавства цієї країни.
За таким же територіальним принципом пенсійного забезпечення громадян укладено низку двосторонніх угод з урядами країн СНД: Азербайджаном, Молдовою, Білорусією і Грузією. Також Україна продовжує виконувати зобов'язання колишнього СРСР за міжнародними договорами, укладеними за територіальним принципом пенсійного забезпечення з Монгольською Народною Республікою, Румунією та Угорщиною. Нині до цих держав ми «експортуємо» лише страховий (трудовий) стаж, а пенсія призначається за новим місцем постійного проживання пенсіонера відповідно до законодавства цієї держави.
Нині діє також Тимчасова угода між урядом України та урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення, підписана 15 січня 1993 року. Цей документ передбачає пільговий вихід на пенсію за віком чоловіків у 55 років, а жінок - у 50. Вона укладена за змішаним територіально-пропорційним принципом, тобто за стаж роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, пенсію призначає українська сторона, а за набутий на Крайній Півночі вже після 1 січня 1991 року - російська. Але виплата останньою частини призначеної пенсії здійснюватиметься лише до набуття права на пенсію за законодавством України. Надалі стаж роботи в Російській Федерації на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, після 1 січня 1991 року враховується українською стороною для призначення української пенсії.
Також Україна уклала низку двосторонніх договорів про співробітництво в галузі соціального забезпечення із країнами Європейського Союзу, а саме: з Латвією, Естонією, Литвою, Словаччиною, Чехією, Болгарією, Королівством Іспанія, Португальською Республікою, Польщею - за новими страховими принципами пенсійного забезпечення. Питання пенсійного забезпечення мігрантів, які живуть в таких країнах, як Іспанія, Чехія, Словаччина, Болгарія, Литва, Латвія, Естонія, Португалія, Польщею, з якими укладено двосторонні міжнародні договори про соціальне забезпечення, вирішується на пропорційній основі фінансування пенсій. Тобто передбачено взаємне ви-знання страхового стажу під час визначення права на пенсію обома сторонами і призначення та виплату пенсії кожною країною лише за страховий стаж, на бутий на її території. У таких випадках страховий стаж, набутий за законодавством кожної з держав, враховується, у разі необхідності, іншою країною для визначення права на пенсію так, ніби цей стаж набуто за її законодавством за умови, що періоди страхового стажу не перекриваються в часі.
У разі переїзду пенсіонера на постійне проживання до цих держав Пенсійний фонд України продовжує переказувати призначену в Україні пенсію за новим місцем мешкання пенсіонера у вільноконвертованій валюті - доларах США або євро.
Пенсія по інвалідності, що настала у зв'язку з каліцтвом чи захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначена згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслі-док Чорнобильської катастрофи», у разі виїзду пенсіонера на постійне мешкання за кордон виплачується Пенсійним фондом України.
Що стосується питань пенсійного забезпечення трудових мігрантів, то їх врегульовують відповідні міжнародні угоди. І виплата пенсій мігрантам за кордон можлива за наявності міжнародного договору про соціальне (пенсійне) забезпечення з тією країною, де живуть такі громадяни.
Наразі Україна уклала 20 міжнародних договорів із питань пенсійного забезпечення громадян. Важливе місце серед них посідає багатостороння Угода про гаранти прав громадян держав-учас-ниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яку, крім нашої держави, підписали уряди Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, Російської Федерації. Угода передбачає призначення пенсії громадянам зазначених країн тією державою, де вони мешкають. Спільне зобов'язання полягає в тому, що у разі переїзду пенсіонера «експорт» пенсії не здійснюється і взаємороз-рахунки між державами не провадяться. Пенсія призначається за законодавством тієї країни, де вони мешкають, а витрати на пенсійне забезпечення лягають на плечі держави проживання пенсіонера. А «експортується» пенсія лише в тому разі, якщо законодавство нової країни проживання пенсіонера зазначений вид пенсії не передбачає, і лише до набуття права на пенсію відповідно до законодавства цієї країни.
За таким же територіальним принципом пенсійного забезпечення громадян укладено низку двосторонніх угод з урядами країн СНД: Азербайджаном, Молдовою, Білорусією і Грузією. Також Україна продовжує виконувати зобов'язання колишнього СРСР за міжнародними договорами, укладеними за територіальним принципом пенсійного забезпечення з Монгольською Народною Республікою, Румунією та Угорщиною. Нині до цих держав ми «експортуємо» лише страховий (трудовий) стаж, а пенсія призначається за новим місцем постійного проживання пенсіонера відповідно до законодавства цієї держави.
Нині діє також Тимчасова угода між урядом України та урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення, підписана 15 січня 1993 року. Цей документ передбачає пільговий вихід на пенсію за віком чоловіків у 55 років, а жінок - у 50. Вона укладена за змішаним територіально-пропорційним принципом, тобто за стаж роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, пенсію призначає українська сторона, а за набутий на Крайній Півночі вже після 1 січня 1991 року - російська. Але виплата останньою частини призначеної пенсії здійснюватиметься лише до набуття права на пенсію за законодавством України. Надалі стаж роботи в Російській Федерації на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, після 1 січня 1991 року враховується українською стороною для призначення української пенсії.
Також Україна уклала низку двосторонніх договорів про співробітництво в галузі соціального забезпечення із країнами Європейського Союзу, а саме: з Латвією, Естонією, Литвою, Словаччиною, Чехією, Болгарією, Королівством Іспанія, Португальською Республікою, Польщею - за новими страховими принципами пенсійного забезпечення. Питання пенсійного забезпечення мігрантів, які живуть в таких країнах, як Іспанія, Чехія, Словаччина, Болгарія, Литва, Латвія, Естонія, Португалія, Польщею, з якими укладено двосторонні міжнародні договори про соціальне забезпечення, вирішується на пропорційній основі фінансування пенсій. Тобто передбачено взаємне ви-знання страхового стажу під час визначення права на пенсію обома сторонами і призначення та виплату пенсії кожною країною лише за страховий стаж, на бутий на її території. У таких випадках страховий стаж, набутий за законодавством кожної з держав, враховується, у разі необхідності, іншою країною для визначення права на пенсію так, ніби цей стаж набуто за її законодавством за умови, що періоди страхового стажу не перекриваються в часі.
У разі переїзду пенсіонера на постійне проживання до цих держав Пенсійний фонд України продовжує переказувати призначену в Україні пенсію за новим місцем мешкання пенсіонера у вільноконвертованій валюті - доларах США або євро.
