» » » Децентралізація влади: обіцянки чи реформи?

Децентралізація влади: обіцянки чи реформи?

Український уряд регулярно заявляє про необхідність децентралізації влади та проведення реформи місцевого самоврядування. Втім, такі заяви Україна слухає вже не перший рік. Чим може обернутися реалізація ініціатив для галузі ЖКГ.

Минулого тижня уряд оприлюднив проект плану подальших дій - «100 днів, 100 кроків уряду», - завдяки реалізації яких посадовці планують врятувати українську економіку від дефолту та реформувати основні галузі народного господарства.

Окремий розділ цього документу присвячений стратегії децентралізації влади та впровадження в життя реформи місцевого самоврядування. Саме цю реформу вважає найголовнішою на шляху економічного розвитку України Віце-прем’єр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман. Посадовець вбачає децентралізацію влади, зокрема, у передачі функцій по розподілу бюджетних коштів від центру (наразі головним розпорядником бюджетних асигнувань є Мінрегіон) – на місця. «На одному з найближчих засідань урядом буде прийнята Концепція реформи місцевого самоврядування, якою передбачаються створення виконавчих районних і обласних рад, закладається принцип субсидіарності. У цей документ також будуть інтегровані основні положення Європейської хартії про місцеве самоврядування, які чітко визначають, що повноваження та фінансові ресурси повинні передаватися «униз», - на місця. Це та база, на підставі якої буде розроблятися надалі українське законодавство, яке стосується органів місцевого самоврядування», - повідомив посадовець.

Про необхідність децентралізації влади та передачі на місця повноважень з управління майном та фінансовими ресурсами в Україні за останні 20 років, не говорив тільки що ледачий. Навіть четвертий Президент Віктор Янукович, команді якого вдалося досягти не просто централізації, а навіть її надмірного ступеню, неодноразово наголошував на (востаннє у грудні 2013 року), що без зменшення ролі «центру» ефективні реформи в Україні неможливі. Однак кожного разу, коли до влади приходила чергова політична сила, спокуса контролювати всі кошти в державі брали гору над відповідальністю за втілення у життя передвиборчих обіцянок, тому на сьогодні – децентралізація влади в країні носить суто декларативний характер.

А, зважаючи на особливості процедури призначення чиновників на місцях та бюджетні процеси, хід яких протягом 2010-2014 років повністю контролювався центром, Україну можна назвати навіть гіперцентралізованою державою. Величезний крок у напрямку до централізації влади було зроблено у 2010 році. Зокрема, після зміни Конституції 4 роки тому, Президент отримав широкі повноваження, що дало юридичні підстави для посилення монополізації влади. В результаті 80% доходів наразі спрямовуються на наповнення державної казни та лише 20% залишається усім місцевим бюджетам разом узятим: обласним, міським, районним, селищним, сільським.

Нинішній український уряд у своєму стратегічному документі «100 днів, 100 кроків» декларує запровадження механізму децентралізації влади вже протягом березня-квітня. Згідно з документом, для цього пропонується прийняти Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади та на основі принципів цієї стратегії внести зміни до законодавства. Зокрема, парламенту будуть запропоновані проекти законів «Про право територіальних громад та їх об'єднань»; «Про муніципальне співробітництво»; «Про органи самоорганізації населення». Цими ініціативами пропонується прописати чіткі механізми, які дозволять невеликим селам об’єднуватись у єдині територіальні громади, також консолідувати свої бюджети задля вирішення спільних проблем. Окрім цього, документом пропонується спростити доступ мешканців територіальних громад до Генеральних планів населених пунктів,

У той же час, Кабмін має намір запровадити новий механізм розподілу доходів бюджету між регіонами та муніципалітетами. Для чого урядом будуть запропоновані відповідні зміни до Бюджетного та Податкового Кодексів. Також, планується змінити законодавство щодо децентралізації державних функцій, які були прийняті за час каденції Віктора Януковича. Галузі ЖКГ це може торкнутись безпосередньо, якщо з прийняттям цієї ініціативи буде скасований національний тарифний регулятор – Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері комунальних послуг.

Ще серед пунктів плану зазначені прийняття проектів законів за реєстраційними номерами №3793 «Про відносини власності у багатоквартирному будинку», та №3669 «Про особливості управління багатоквартирними будинками», які були зареєстровані у парламенті у минулому році групою з 6 народних депутатів фракції «Партія регіонів». Обидва документи містять норми, якими планується врегулювати діяльність житлових об’єднань.

Не дивлячись на те, що заявлені кроки у напрямку децентралізації все ще носять декларативний та концептуальний характер, вже зараз можна стверджувати, що запропоновані урядом ініціативи не демонструють системного підходу до проблеми.

По-перше, знову відправною точкою реформи пропонується визнати Концепцію, яка за своєю суттю є декларативно–теоретичним документом. Зрозуміло, що концептуальні документи не містять конкретних практичних шляхів щодо запровадження реформи. Та й попри запевняння Голови Мінрегіона Володимира Гройсмана про якнайскоріший її розгляд на найближчому засіданні уряду, навіть тексту самої оновленої Концепції поки що не оприлюднено.

По-друге, уряд намагається боротися з негативними наслідками, натомість не усуває причини ослаблення місцевого самоврядування в України. Згідно з аналітичною запискою, яка була запропонована владі ще у минулому році, експертами Національного інституту стратегічних досліджень, однією з таких причин є надмірна заполітизованість органів місцевого самоврядування. Тому, експерти пропонують починати реформу зі зміни закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Зокрема, в Національному інституті стратегічних досліджень радять скасувати партійний принцип формування муніципальних рад, запровадження якого в 2007 році перетворило майже 30 тис. міськрад в «театр політичних баталій».

У результаті, депутати на місцях займаються формуванням «більшості», квотуванням посад, зведенням рахунків із політичними опонентами, але тільки не ефективним управлінням громадою та майном з метою економічного розвитку території. Слід також визнати, що наразі ефективне управління майном є непосильним завданням, адже у виконавчі комітети й досі призначають людей не за принципом професійності, а за принципом «свій-чужий». Тому загальний рівень компетентності службовців місцевого самоврядування знизився до критичного мінімуму. Якщо таким місцевим радам зараз без якісного кадрового оновлення службовців надати повноваження із стратегічного планування розвитку території, то отримаємо бюджетно-комунальний колапс.

По-третє, урядом істотно звужене поняття децентралізації в галузі ЖКГ. Чомусь запровадження ринкових механізмів в сфері ЖКГ обмежено лише прийняттям законопроектів, які удосконалюють діяльність ОСББ. Але ОСББ – це ще не вся галузь. Є ще сегменти теплоенергетики, енергозабезпечення, газо- та водопостачання, які не менше, або, навіть більше, потребують реформування. Всі ці сфери відносяться до природних монополій, але ж це суперечить законам ринкової економіки. Для країн ЄС існування таких монополій є нонсенсом. В Лондоні газ та електроенергію постачають 40 компаній, воду – 4. Причому, споживач має право змінити постачальника, або купувати, наприклад, електроенергію вдень в однієї компанії, вночі – за більш низькою ціною в іншої. Якщо є право вибору, є конкуренція. Якщо є конкуренція, зростає якість послуг.

Особливо здивував той факт, що «уряд народної довіри» не став розробляти свої законопроекти щодо удосконалення діяльності ОСББ та управління будинками, а наполягає на прийнятті законопроектів, які розроблені представниками Партії регіонів. І це, незважаючи на те, що у фахівців і досі немає єдиної точки зору щодо цих законопроектів та норм, що ними пропонуються. Так, наприклад, є група українських юристів, які вважають, що ці законопроекти «поховають» ОСББ як явище.

Такі застереження не безпідставні, адже законопроект № 3669 може взагалі відібрати право власників будинку вирішувати свою долю, оскільки передбачає можливість призначення на конкурсних засадах виконавчим органом відповідної місцевої ради управителя у разі, якщо протягом двох місяців після набуття права власності принаймні на одне житлове або нежитлове приміщення у новозбудованому багатоквартирному будинку, співвласники не визначили форми управління ним. Законопроект № 3793 Головним науково-експертнрим управлінням Верховної Ради України взагалі рекомендовано відхилити як такий, що суперечить чинному законодавству України.

По-четверте, реалізовувати заходи з децентралізації влади та реформи ЖКГ планом дій «100 днів, 100 кроків» урядом доручену профільному Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. По суті Мінрегіон буде реформувати Мінрегіон, даруйте за тавтологію. Це означає, що нас знову очікують колегії, виробничі наради, звіти, показники, відсотки, «соціалістичне змагання» з предмету «хто більший реформатор або ОСББізатор» тощо…

З метою запобігання негативним явищам, які може викликати запропонований урядом план децентралізації влади, доцільно запропонувати наступні кроки:

- почати перший етап децентралізації із внесення змін до Конституції України щодо перегляду повноважень обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, а також щодо нового територіального устрою України;

- після набуття чинності змін до Конституції України внести зміни до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», впровадження мажоритарної системи абсолютної більшості на виборах сільських, селищних, міських голів та депутатів місцевих рад від одномандатних виборчих округів;

- призначення позачергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на жовтень 2014 року;

- якісне оновлення та деполітизація кадрового складу службовців органів місцевого самоврядування за результатами виборів на основі принципу професійності;

- з метою недопущення загрози зриву фінансування повноважень ОМС зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України стосовно перерозподілу доходів бюджету повинні набрати чинності не раніше 1 січня 2015 року;

- встановлення чітких щорічних параметрів витрат місцевих бюджетів та створення механізму перевірки місцевими державними адміністраціями дотримання місцевими бюджетами даних вимог;

- визначення чітких принципів надання місцевим бюджетам субвенцій та інших цільових виплат;

- при розробленні проекту Закону України «Про внесенння змін до деяких законів України щодо децентралізації функцій» розглянути можливість подальшого функціонування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, можливо у вигляді центрального органу з моніторингу ЖКГ, на який буде покладено функцію координації та допомоги місцевим органам з тарифоутворення та планування у розробці локальної стратегії розвитку ЖКГ, а також багаторічного національного плану розвитку ЖКГ;

- реальна демонополізація теплопостачання, водопостачання, газопостачання та електропостачання, розроблення методик формування гнучких тарифів та створення умов для приходу приватного капіталу в галузь ЖКГ.
Андрій Осадчий, www.jkg-portal.com.ua 
  0
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.