З набранням чинності 20 листопада 2012 року Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) на рівні місцевих судів загальної юрисдикції розпочав функціонувати інститут слідчого судді.
За змістом положень чинного КПК, основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які приймають участь в кримінальному процесі, забезпечення законності і обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудових стадіях кримінального провадження.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Наприклад, бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк, оскаржується заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; рішення про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; про закриття кримінального провадження-заявником, потерпілим, його представником чи законним представником тощо.
Тому, перш ніж, подати відповідну скаргу до правоохоронних чи судових органів Вам необхідно чітко розуміти чи являєтеся ви учасником кримінального провадження та в залежності від того яким, оскаржувати ту чи іншу процесуальну дію.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Отже, метою впровадження процедури оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора або слідчого під час досудового розслідування є забезпечення невідкладного судового захисту прав, свобод та законних інтересів кожної людини, яка тим чи іншим чином є учасником кримінального провадження.
Крім того, Кримінальним процесуальним кодексом України розмежовано рішення про закриття кримінального провадження, прийняті слідчим та прокурором, і залежно від цього визначено суб'єкти оскарження. У першому випадку - це заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, у другому - крім того, ще й підозрюваний, його захисник чи законний представник.
Також, в ч. 1 ст. 303 КПК наводиться вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.
Застосований у ч. 1 ст. 303 КПК підхід дозволяє впорядкувати і максимально конкретизувати підстави та порядок оскарження чітко визначеними суб'єктами відповідних процесуальних рішень.
Вищевикладене свідчить про гуманізацію та оптимізацію порядку оскарження рішень сторони обвинувачення у вітчизняному кримінальному судочинстві.
За змістом положень чинного КПК, основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які приймають участь в кримінальному процесі, забезпечення законності і обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудових стадіях кримінального провадження.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Наприклад, бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк, оскаржується заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; рішення про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; про закриття кримінального провадження-заявником, потерпілим, його представником чи законним представником тощо.
Тому, перш ніж, подати відповідну скаргу до правоохоронних чи судових органів Вам необхідно чітко розуміти чи являєтеся ви учасником кримінального провадження та в залежності від того яким, оскаржувати ту чи іншу процесуальну дію.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Отже, метою впровадження процедури оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора або слідчого під час досудового розслідування є забезпечення невідкладного судового захисту прав, свобод та законних інтересів кожної людини, яка тим чи іншим чином є учасником кримінального провадження.
Крім того, Кримінальним процесуальним кодексом України розмежовано рішення про закриття кримінального провадження, прийняті слідчим та прокурором, і залежно від цього визначено суб'єкти оскарження. У першому випадку - це заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, у другому - крім того, ще й підозрюваний, його захисник чи законний представник.
Також, в ч. 1 ст. 303 КПК наводиться вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.
Застосований у ч. 1 ст. 303 КПК підхід дозволяє впорядкувати і максимально конкретизувати підстави та порядок оскарження чітко визначеними суб'єктами відповідних процесуальних рішень.
Вищевикладене свідчить про гуманізацію та оптимізацію порядку оскарження рішень сторони обвинувачення у вітчизняному кримінальному судочинстві.
