До 1.01.2013 основним документом, який посвідчував права на землю був державний акт на право власності на земельну ділянку.
З 1.01.2013 нова редакція Закону України «Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що право власності, серед іншого, на земельні ділянки посвідчує свідоцтво про право власності на нерухоме майно, головним завданням якого є підтвердження виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Також з 1.01.2013 набув чинності Закон України «Про державний земельний кадастр», відповідно до якого видання державних актів на право власності на земельну ділянку припиняється. Натомість документом, що посвідчує право власності, стало свідоцтво на право власності. У разі потреби, підтвердити своє право власності на земельну ділянку можна буде й витягом: з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру.
Зазначимо, що державні акти, видані до 1 січня 2013 року, залишаються чинними й надалі посвідчуватимуть права на земельні ділянки.
Тож, на сьогодні, для посвідчення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, потрібно мати такі документи:
• державний акт;
• витяг про реєстрацію права на ділянку;
• свідоцтво про право власності;
• договір оренди;
• договір суперфіцію.
За даними методичного посібника «Що необхідно знати про процедури в будівництві», за відсутності документа, що засвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування нею, можна проводити:
• реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об’єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані;
• реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередач, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення;
• нове будівництво відповідно до містобудівної документації об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності.
З 1.01.2013 нова редакція Закону України «Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що право власності, серед іншого, на земельні ділянки посвідчує свідоцтво про право власності на нерухоме майно, головним завданням якого є підтвердження виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Також з 1.01.2013 набув чинності Закон України «Про державний земельний кадастр», відповідно до якого видання державних актів на право власності на земельну ділянку припиняється. Натомість документом, що посвідчує право власності, стало свідоцтво на право власності. У разі потреби, підтвердити своє право власності на земельну ділянку можна буде й витягом: з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру.
Зазначимо, що державні акти, видані до 1 січня 2013 року, залишаються чинними й надалі посвідчуватимуть права на земельні ділянки.
Тож, на сьогодні, для посвідчення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, потрібно мати такі документи:
• державний акт;
• витяг про реєстрацію права на ділянку;
• свідоцтво про право власності;
• договір оренди;
• договір суперфіцію.
За даними методичного посібника «Що необхідно знати про процедури в будівництві», за відсутності документа, що засвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування нею, можна проводити:
• реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об’єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані;
• реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередач, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення;
• нове будівництво відповідно до містобудівної документації об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності.
