11 грудня 2013 року Кабінет Міністрів України затвердив порядок перерахунку розміру плати за послуги по утриманню будинків, споруд і прибудинкових територій у випадку їх не надання або надання не в повному обсязі.
За словами міністра регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України Геннадія Темника, головна мета документу – забезпечити реалізацію права споживачів на зменшення розміру плати за неякісні послуги.
Зокрема, новий порядок визначає обов’язки виконавця вести облік доходів і видатків, кількісних і якісних показників надання послуг по кожному будинку і кожній складовій тарифу окремо. Крім того, до обов’язків комунальників входить інформування споживачів про структуру і склад фактичних видатків, об’єм виконаних і запланованих робіт, а також про здійснення перерахунку.
Також встановлено, яким чином проводити перерахунок за умови отримання від споживачів актів-претензій і визначати умови за яких перерахунок не робиться. Документ, безсумнівно, корисний і потрібний.
Але в кожному питанні є два боки медалі. Одна з них – організація, яка надає певні послуги, повинна бути добросовісною, в повній мірі виконувати свої обов’язки. Це – і чисті вулиці, і вчасний вивіз сміття, і тепло в оселях. І це – швидше «здорова» і логічна норма, а не вимога.
![]()
![]()
Інша позиція – це відповідальність самих споживачів. Світ стрімко змінюється навколо нас і диктує нові умови життя, бачення і сприйняття. Проблема тільки в тому, що самі ми не хочемо мінятися. І це проявляється у багатьох аспектах: як не дивно – навіть у комунальних. Давнє мислення таке, що нам всі щось повинні, але при цьому – ми ні за що не відповідаємо. Мабуть, «проблема» з того часу, коли все давалося безкоштовно – освіта, медицина, комунальні послуги. Люди настільки були певні, що кінця цьому не буде, що й дітей своїх виховували відповідним чином. Тож, і стимулу берегти щось, аби воно слугувало і приносило користь, немає.
Комунальна галузь – питання складне і специфічне, а головне - комплексне. Якщо треба результат, то при цьому важливі всі аспекти.
Наприклад, представники комунальних служб – зобов’язанні професійно виконувати поставлені перед ними завдання, шукати нові підходи у вирішення проблемних питань. А люди – вміти оцінити працю інших і не марнувати її.
Адже безглуздо говорити про збереження тепла, коли в під’їзді немає ні нормальних вікон, ні дверей, а сама будівля і помешкання в ній – не утепленні. Виходить, що левова частка теплової енергії – витрачається марно.
![]()
![]()
Ще один момент – хаотичне встановлення газових котлів. Був період, коли майже кожен міг перейти на індивідуальне опалення. Така непродумана політика призвела до плачевних наслідків – погіршення якості опалення і підвищення оплати за послуги. У Бучі – понад 700 таких квартир, що призвело до «розбалансування» теплової системи. Зараз, аби ще більше не погіршувати ситуацію, на індивідуальне опалення в квартирах накладено «мораторій». Комусь – образливо: мовляв, сусід встиг встановити котел і платить менше, а мені не можна. «Можна», - кажуть представники теплопостачальної організації, але – всім будинком. Тоді це буде доцільно. В іншому разі – 10 чоловік, які не зможуть придбати котли, платитимуть за опалення всього 80-квартирного будинку. Тож, потрібно не лише вимагати, але й вміти розуміти.
Ще одна проблема – величезна заборгованість населення за спожиті послуги. Всі ми розуміємо, що без фінансового ресурсу, надавати послугу, модернізувати і розвивати галузь неможливо. Боротися з боржниками можна у різні способи, але не всі вони ефективні.
Цікавим в цьому плані є досвід Вінниці. Там очільник одного з місцевих ЖЕКів запропонував мешканцям, які мають велику кількість непогашених платівок, реальну альтернативу «борговій ямі». Жителям замість судової і юридичної тяганини пропонують мітлу, совок або вантуз. Ідея запропонувати людям відпрацьовувати комунальні борги за допомогою мітли та лопати прийшла в голову чиновникам місцевого ЖЕКу.
А щодо Бучі. Заборгованість населення перед місцевим підприємством «Бучанським управлінням житлово-комунального господарства" досягла більше 1 млн. гривень. І це лише за квартплату. До цієї суми можна додати 327 тис. грн. боргу за вивіз сміття з приватного сектору. Сума досить серйозна, щоб почати вирішувати проблему. Адже позови до суду – малоефективні, якщо платити нічим. То, можливо, і бучанцям варто запропонувати позбутися боргів у такий нетрадиційний спосіб?
Не менш «вражаючі» показники і в нашого теплопостачального підприємства «Теплокомунсервіс», де заборгованість населення становить кілька мільйонів гривень. До речі, хтось може нарікати на його роботу, хтось хвалити, але є факти. Лише за останній рік у місті було побудовано щонайменше чотири нових котельні з сучасним, енергоекономним обладнанням. А це – вища якість послуги, модернізація мереж, які мають опалювати будинки, а не трасу. Зокрема, мова йде про котельну по вул. Малиновського (біля школи №1), вул. Києво-Мироцькій, Склозаводській, Кірова та ін. Чимало планів – і на наступний рік.
Крім того, вперше підприємство почало працювати за сезонним тарифом, затвердженим виконавчим комітетом Бучанської міської ради. Тобто, за послугу споживачі платять лише у ті місяці, коли вона надається.
Власне, були як прихильники цієї ідеї, так і ті, хто проти. Щоб зрозуміти думку бучанців, вирішили провести на Бучанському сайті опитування. На запитання: чи задоволені Ви, що Буча перейшла на сезонний тариф з теплопостачання?, - за тиждень отримали наступні відповіді (станом на 20.12.2013):
![]()
А взагалі, користі для комунального господарства (а отже і для нас) буде більше, якщо до мінімуму звести всі конфлікти і чітко знати: за що відповідають «вони», а за що – «ми». Адже, як і в кожному питанні, правда знаходиться посередині.
За словами міністра регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України Геннадія Темника, головна мета документу – забезпечити реалізацію права споживачів на зменшення розміру плати за неякісні послуги.
Зокрема, новий порядок визначає обов’язки виконавця вести облік доходів і видатків, кількісних і якісних показників надання послуг по кожному будинку і кожній складовій тарифу окремо. Крім того, до обов’язків комунальників входить інформування споживачів про структуру і склад фактичних видатків, об’єм виконаних і запланованих робіт, а також про здійснення перерахунку.
Також встановлено, яким чином проводити перерахунок за умови отримання від споживачів актів-претензій і визначати умови за яких перерахунок не робиться. Документ, безсумнівно, корисний і потрібний.
Але в кожному питанні є два боки медалі. Одна з них – організація, яка надає певні послуги, повинна бути добросовісною, в повній мірі виконувати свої обов’язки. Це – і чисті вулиці, і вчасний вивіз сміття, і тепло в оселях. І це – швидше «здорова» і логічна норма, а не вимога.
Інша позиція – це відповідальність самих споживачів. Світ стрімко змінюється навколо нас і диктує нові умови життя, бачення і сприйняття. Проблема тільки в тому, що самі ми не хочемо мінятися. І це проявляється у багатьох аспектах: як не дивно – навіть у комунальних. Давнє мислення таке, що нам всі щось повинні, але при цьому – ми ні за що не відповідаємо. Мабуть, «проблема» з того часу, коли все давалося безкоштовно – освіта, медицина, комунальні послуги. Люди настільки були певні, що кінця цьому не буде, що й дітей своїх виховували відповідним чином. Тож, і стимулу берегти щось, аби воно слугувало і приносило користь, немає.
Комунальна галузь – питання складне і специфічне, а головне - комплексне. Якщо треба результат, то при цьому важливі всі аспекти.
Наприклад, представники комунальних служб – зобов’язанні професійно виконувати поставлені перед ними завдання, шукати нові підходи у вирішення проблемних питань. А люди – вміти оцінити працю інших і не марнувати її.
Адже безглуздо говорити про збереження тепла, коли в під’їзді немає ні нормальних вікон, ні дверей, а сама будівля і помешкання в ній – не утепленні. Виходить, що левова частка теплової енергії – витрачається марно.
Ще один момент – хаотичне встановлення газових котлів. Був період, коли майже кожен міг перейти на індивідуальне опалення. Така непродумана політика призвела до плачевних наслідків – погіршення якості опалення і підвищення оплати за послуги. У Бучі – понад 700 таких квартир, що призвело до «розбалансування» теплової системи. Зараз, аби ще більше не погіршувати ситуацію, на індивідуальне опалення в квартирах накладено «мораторій». Комусь – образливо: мовляв, сусід встиг встановити котел і платить менше, а мені не можна. «Можна», - кажуть представники теплопостачальної організації, але – всім будинком. Тоді це буде доцільно. В іншому разі – 10 чоловік, які не зможуть придбати котли, платитимуть за опалення всього 80-квартирного будинку. Тож, потрібно не лише вимагати, але й вміти розуміти.
Ще одна проблема – величезна заборгованість населення за спожиті послуги. Всі ми розуміємо, що без фінансового ресурсу, надавати послугу, модернізувати і розвивати галузь неможливо. Боротися з боржниками можна у різні способи, але не всі вони ефективні.
Цікавим в цьому плані є досвід Вінниці. Там очільник одного з місцевих ЖЕКів запропонував мешканцям, які мають велику кількість непогашених платівок, реальну альтернативу «борговій ямі». Жителям замість судової і юридичної тяганини пропонують мітлу, совок або вантуз. Ідея запропонувати людям відпрацьовувати комунальні борги за допомогою мітли та лопати прийшла в голову чиновникам місцевого ЖЕКу.
А щодо Бучі. Заборгованість населення перед місцевим підприємством «Бучанським управлінням житлово-комунального господарства" досягла більше 1 млн. гривень. І це лише за квартплату. До цієї суми можна додати 327 тис. грн. боргу за вивіз сміття з приватного сектору. Сума досить серйозна, щоб почати вирішувати проблему. Адже позови до суду – малоефективні, якщо платити нічим. То, можливо, і бучанцям варто запропонувати позбутися боргів у такий нетрадиційний спосіб?
Не менш «вражаючі» показники і в нашого теплопостачального підприємства «Теплокомунсервіс», де заборгованість населення становить кілька мільйонів гривень. До речі, хтось може нарікати на його роботу, хтось хвалити, але є факти. Лише за останній рік у місті було побудовано щонайменше чотири нових котельні з сучасним, енергоекономним обладнанням. А це – вища якість послуги, модернізація мереж, які мають опалювати будинки, а не трасу. Зокрема, мова йде про котельну по вул. Малиновського (біля школи №1), вул. Києво-Мироцькій, Склозаводській, Кірова та ін. Чимало планів – і на наступний рік.
Крім того, вперше підприємство почало працювати за сезонним тарифом, затвердженим виконавчим комітетом Бучанської міської ради. Тобто, за послугу споживачі платять лише у ті місяці, коли вона надається.
Власне, були як прихильники цієї ідеї, так і ті, хто проти. Щоб зрозуміти думку бучанців, вирішили провести на Бучанському сайті опитування. На запитання: чи задоволені Ви, що Буча перейшла на сезонний тариф з теплопостачання?, - за тиждень отримали наступні відповіді (станом на 20.12.2013):
А взагалі, користі для комунального господарства (а отже і для нас) буде більше, якщо до мінімуму звести всі конфлікти і чітко знати: за що відповідають «вони», а за що – «ми». Адже, як і в кожному питанні, правда знаходиться посередині.
