Юридична консультація: Земельний податок від підприємця

Відповідь:

Пунктом 287.8 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території (п.286.6 ст. 286 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Пунктом 287.7 ст.287 Податкового кодексу України передбачено, що у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Отже, власники нежитлових приміщень (їх частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Оскільки Податковий Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року, то сплачувати земельний податок власники нежитлових приміщень мають саме з 1 січня 2011 року.

Пункт 274.1. закріплює порядок обчислення ставки податку. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Стаття 276 визначає певні особливості. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.
Також повідомляю, що фізичні особи підприємці - платники єдиного податку звільняються від певного переліку податків та зборів.

Перелік податків та зборів, від сплати яких звільняються фізичні особи - платники єдиного податку визначений у пункті 297.1 Податкового кодексу. Це наступні податки:
податок на прибуток підприємств;
податок на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;
податок на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу;

земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;
збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Враховуючи викладене, якщо власник/орендар нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку є фізичною особою підприємцем та платником єдиного податку та в разі якщо нежитлове приміщення використовується задля підприємницької діяльності платника єдиного податку, то земельний податок сплачувати не потрібно.