9 вересня виповнилося 104 роки з дня смерті відомого художника Миколи Мурашка, у якого з Бучею пов’язаний значний період у житті.
У 1875 році український живописець і педагог заснував приватну художню школу, яка увійшла в історію під назвою Київської рисувальної школи. Це був важливий етап у розвитку мистецтва нашої країни, що породив багато талановитих митців. Освіту Микола Мурашко здобував у Петербурзькій Академії мистецтв, але, крім цього, мав багатий життєвий досвід.
![]()
Зі спогадів правнука Миколи Мурашка – Володимира Моляріва.
«У Рисувальній школі мого прадіда навчалися всі, хто хотів і мав здібності. Дуже цікавий підхід був з його боку до бідних людей, які мали талант, але не мали коштів. Школа не лише не брала з них грошей, але й платила стипендію. За 26 років школу закінчили близько двох тисяч чоловік. Це міг бути будь-хто: і солдат, і селянин, і діти селян. Там Микола Іванович зібрав багато однодумців – тих, хто після закінчення Академії повернувся в Україну.
У той час Буча була своєрідним дачним селищем, в якому мали свої будинки багато визначних людей. Справа в тому, що робітникам залізниці давали субсидії, а син художника Євген був залізничником.
Власне, митець міг обирати між Бояркою, куди возив учнів на етюди, і Бучею. Але йому сподобалося наше селище, його природна краса. Крім того, поряд жили Михайло Булгаков та інші цікаві люди.
Мені складно сказати, який у нього був характер. Я точно знаю, що більш вольовою у сімї вважалася його дружина, Олена Костянтинівна: добра, розумна, освічена жінка, яка походила із заможної родини.
Мого прадіда дуже поважали. Він був веселий, активний, мав велике коло однодумців, чудово розмовляв українською мовою. Рєпін писав, що це була «душа компанії». Тож, мабуть, характер мав все-таки запальний», - розповів Володимир Молярів.
Загалом художник віддав Бучі вісім років свого життя. А не стало його у 1909 році. Проте й досі бучанці пишаються таким земляком, адже це була людина, яка приносила у світ довершеність і гармонію.
У 1875 році український живописець і педагог заснував приватну художню школу, яка увійшла в історію під назвою Київської рисувальної школи. Це був важливий етап у розвитку мистецтва нашої країни, що породив багато талановитих митців. Освіту Микола Мурашко здобував у Петербурзькій Академії мистецтв, але, крім цього, мав багатий життєвий досвід.
Зі спогадів правнука Миколи Мурашка – Володимира Моляріва.«У Рисувальній школі мого прадіда навчалися всі, хто хотів і мав здібності. Дуже цікавий підхід був з його боку до бідних людей, які мали талант, але не мали коштів. Школа не лише не брала з них грошей, але й платила стипендію. За 26 років школу закінчили близько двох тисяч чоловік. Це міг бути будь-хто: і солдат, і селянин, і діти селян. Там Микола Іванович зібрав багато однодумців – тих, хто після закінчення Академії повернувся в Україну.
У той час Буча була своєрідним дачним селищем, в якому мали свої будинки багато визначних людей. Справа в тому, що робітникам залізниці давали субсидії, а син художника Євген був залізничником.
Власне, митець міг обирати між Бояркою, куди возив учнів на етюди, і Бучею. Але йому сподобалося наше селище, його природна краса. Крім того, поряд жили Михайло Булгаков та інші цікаві люди.
Мені складно сказати, який у нього був характер. Я точно знаю, що більш вольовою у сімї вважалася його дружина, Олена Костянтинівна: добра, розумна, освічена жінка, яка походила із заможної родини.
Мого прадіда дуже поважали. Він був веселий, активний, мав велике коло однодумців, чудово розмовляв українською мовою. Рєпін писав, що це була «душа компанії». Тож, мабуть, характер мав все-таки запальний», - розповів Володимир Молярів.
Загалом художник віддав Бучі вісім років свого життя. А не стало його у 1909 році. Проте й досі бучанці пишаються таким земляком, адже це була людина, яка приносила у світ довершеність і гармонію.
