Юридична консультація: Про новий утилізаційний збір з автомобілістів

В українському законодавстві дійсно з’явився новий вид збору, що визначений як екологічний податок за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів.

Його виникнення пов’язане з прийняттям ВР України двох законодавчих документів:
- Закону України «Про утилізацію транспортних засобів» №42-VII від 04.07.2013р., який є чинним.
- Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм», №422-VII від 04.07.2013р., який набирає чинності з 01.09.2013р.

Щодо Закону України «Про утилізацію транспортних засобів», то зазначений нормативний документ визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов’язаної з утилізацією транспортних засобів на території України з метою забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, життя та здоров’я громадян.

Зокрема, цей закон визначає суб’єктів господарювання, що мають право здійснювати діяльність з утилізації транспортних засобів; вимоги до пунктів прийому та розбирання транспортних засобів; процедуру державного реєстру суб’єктів господарювання, що здійснюють приймання та розбирання транспортних засобів, що утилізуються; вимоги до зазначених суб’єктів господарювання; порядок передачі транспортного засобу до пункту прийому; контроль і нагляд у сфері утилізації та відповідальність за невиконання зобов’язань.

Для надання відповіді на Ваше питання, дослідимо положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм» (далі-Закон). Саме він визначає платників податку, об’єкт та базу оподаткування, дату виникнення податкового зобов’язання.
Пунктом 2 частиною 3 Розділу I Закону, статтю 240 Податкового Кодексу України доповнено пунктами 240.2-1. і 240.6., що визначають платників податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та осіб, які не є платниками такого податку.

Згідно 240.2-1., платниками податку є особи, які:
- ввозять на митну територію України транспортні засоби та/або кузови до них (за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД) в митному режимі імпорту;
- здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України;
- придбавають транспортні засоби в осіб, які не є платниками цього податку згідно з підпунктом 240.6.1 пункту 240.6 цієї статті.

Відповідно до вищезазначеного пункту 240.6.1., не є платниками податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів особи, які ввозять на митну території України транспортні засоби, що належать дипломатичним представництвам або консульським установам іноземних держав, міжнародним організаціям, які користуються привілеями та імунітетом згідно із загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права, а також працівникам таких представництв, установ, організацій та членам їх сімей.

Платники податку, які придбавають засоби в осіб, які зазначені вище, тобто передбачених пунктом 240.6.1 сплачують податок до або в день подання до органу внутрішніх справ заяви про перереєстрацію транспортного засобу.

Зазначаю також, що відповідно до пункту 249.10. Закону, датою виникнення податкового зобов’язання є:
- для транспортних засобів та кузовів, що ввозяться на митну територію України,- дата подання до митного органу митної декларації на транспортний засіб (кузов) або партію транспортних засобів (кузовів);
- для транспортних засобів, вироблених в Україні,- дата реалізації транспортних засобів на внутрішньому ринку України особою, яка виробила (виготовила) такі транспортні засоби;
- для транспортних засобів, придбаних в осіб, які не є платниками такого податку згідно з підпунктом 240.6.1 пункту 240.6 статті 240 Податкового Кодексу,- дата подання заяви щодо перереєстрації транспортного засобу до органу внутрішніх справ.

Крім того,Закон встановлює, що при обчисленні податку, який підлягає сплаті за транспортні засоби, вироблені в Україні, не враховуються транспортні засоби, які реалізуються для інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, а також транспортні засоби спеціального призначення, оплата яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (п.п. 242.3.1. Закону).

Таким чином, хоч введення податку для окремого громадянина завжди є неприємним явищем, але підстав для стурбованості власників транспортних засобів щодо насильного вилучення автомобілів та загальнообов’язкового отримання рахунку на сплату зазначеного збору немає.
Обов’язок сплати податку буде покладатися на окремого громадянина у чітко передбачених випадках, зокрема при покупці автомобіля у власника, який був звільнений від такої сплати в установленому законом порядку.

Також пересічні громадяни відчують вплив зазначеного податку на свою кишеню при покупці транспортних засобів, адже з його введенням, відбудеться автоматичне збільшення вартості автомобілів.