Першими тривожними «дзвіночками» є набряки, судоми, втомленість у кінцівках. Якщо на ці симптоми не звертати уваги, то з часом з’являються непривабливі, «роздуті» вени на ногах, які не лише псують їхній естетичний вигляд, але й завдають шкоди організму.
Як призупинити розвиток хвороби і що робити, коли процес стає невідворотнім – розповідає хірург Ірпінської центральної міської лікарні Микола Крестьянов.
- Чи може бути, що проблема варикозу є, але на ногах не помітно якихось дефектів?
- Під час цього захворювання відбуваються анатомічні зміни структури вени: вона стає менш еластичною, порушується клапальна система. Візуалізація залежить і від статури людини (наскільки вона повна чи худенька), і від діаметру хворої вени.
Тому проблему завжди помітно, але в когось більше, у когось - менше.
- Чому виникає цей недуг?
- Причин багато. Буває, що проблема «запрограмована» генетично і передається із покоління у покоління.
Часто варикозна хвороба у жінок з’являється після вагітності, коли відбувається велике навантаження на опорно-руховий апарат. Тоді порушується відтік крові від ніг.
Також варикоз може бути наслідком професійної діяльності – у людей, які часто змушені довго стояти. Вони не виконують певних гігієнічних моментів.
Але, як правило, якийсь один із чинників рідко активізує згубний процес. Найчастіше – це комплекс проблем, які призводять до виникнення варикозу.
- До яких наслідків може призвести ігнорування проблеми?
- Коли вени розширені і клапани не працюють, то вони завдають більше шкоди, ніж приносять користі. Адже своєї функції «трубопроводу», по якому відбувається відтік крові, вена вже не виконує.
Наприклад, у кінцівці, де є варикозно розширена поверхнева вена, утворюється застій, ішемія. Це загрожує виникненню запальних процесів, тромбофлебітів. А в майбутньому, коли настає декомпенсація, утворюються трофічні виразки. Вони можуть сягати великих розмірів, що призводить до лімфостазу. Все це свідчить про те, що процес давно не піддається медикаментозному лікуванню.
- Чим небезпечні тромбофлебіти?
- Тромбофлебіти глибоких вен, то вже дуже серйозна проблема і загроза. Метод лікування – консервативний. До цього треба відноситися дуже уважно. І якщо виникають болі, дискомфорт у ногах – не треба займатися самолікуванням, а краще звернутися до лікаря.
- Чи можна якогось уповільнити прогресування варикозу?
- Постійно відбувається вдосконалення методик лікування. Є багато мазей, гелів, пігулок, навіть спеціальної компресійної білизни, які покликані призупинити перебіг хвороби, покращити тонус стінки вени.
Корисними будуть елементарні фізичні вправи. Наприклад, треба робити рухи, встаючи з п’ятки на носок, 5-10 разів у декілька етапів.
Також не завадить розумне чергування положення тіла: якщо людина довго стоїть – їй потрібно посидіти; і навпаки, якщо сидить – пройтися. Якщо людина відпочиває лежачи, буде добре підкласти під литки якийсь валик, щоб ноги були на вищому рівні – так покращиться відтік крові.
Але все це не дає стабільного ефекту, лише тимчасову «паузу».
Крайній і остаточний метод лікування, при запущеній ситуації, – хірургічний. Починаючи від класичних оперативних втручань, коли повністю видаляється уражена вена, і до операцій, коли робляться перев’язки, склеризації, лазерна абляція – тобто, фактичне «заварювання» вени.
Адже коли вена хвора, то вона й так майже не функціонує. А якщо видаляємо, то вона, принаймні, більше не завдає шкоди організму.
- Як саме відбувається оперативне втручання?
- Коли хвороба не запущена і ще немає змін шкіри, запальних процесів, операція відбувається за відпрацьованою методикою. У паху робиться розріз від 2 до 3 см, де знаходиться головний «вузол» системи вен. Потім за допомогою зондів і маленьких розрізів (2-3 мм) у різних точках, видаляються хворі вени. Накладаються акуратні шви. Помітного косметичного дефекту практично немає.
- Якщо вена видаляється, людина може знову захворіти?
- Коли повністю видаляється стовбур і прив’язується перфорант, тобто вени, які зв’язують поверхневу систему з глибокими венами, то рецидив не наступає. Буває невеликий відсоток проблематики, коли відбувається інші прояви, які на момент операції ще не розвинулися. Але вони незначні і не відіграють важливої ролі у житті людини.