Храмова ікона

Свято Благовіщеня принесло гарну звістку і для бучанського Свято-Петропавлівського храму (Лісова Буча). Цього дня відбулося введення ікони Іверської Божої Матері, яка належить до найбільш відомих і шанованих у Православному світі образів Богородиці.

Написала її київська іконописиця Тетяна Петренко, а придбав для святої обителі – прихожани, мецинати В’ячеслав і Людмила Проценко.
Прийнявши дарунок із вдячністю, люди запевнили, що молитимуться образу, шукатимуть у нього пораду і зцілення. А настоятель храму митрофорний протоієрей Анатолій Лихобаба переконаний: «За повір’ям, декілька днів ікона блукала в морі і до неї не могли підійти. Вона стояла, як стовп – не даючись нікому в руки. Старець Гавриїл Святогорець, який був затворником, отримав дозвіл і пішов до образу Божої Матері по воді. І приніс в монастир. Можна проводити багато паралелей, але одне скажу достеменно – вона вже творить невеличкі дива».

Сама ж ікона виконана грецькою технікою і почала писатися багато років тому – просто так, за покликом душі. А була закінчена спеціально до свята.
«Отець Анатолій дуже давно просив написати саме Іверську ікону Божої Матері – вона захисниця. Дуже наполягав. У мене був образ, написаний із зразка грецької ікони, яка мала багато чудес», - каже художниця.

Що ж спонукало придбати ікону для бучанського храму, розповів і благодійник - В’ячеслав Проценко.
«Кажуть, що життя – суцільний гріх. А коли занятий роботою, також бувають різні ситуації. Іноді шукаєш шляху, щоб спокутатися. Я обрав для себе дорогу до Бога – відвідуємо храм усією родиною, сьогодні внучки мої приїхали. Ми хрещені, православні. Тому по-іншому й бути не може: якщо є можливість, потрібно допомагати. Можу запевнити, що все це не «з-під палки». Роблю лише за покликом душі.
Хоча живемо в Ірпені і у Києві, але у храм ходимо в Бучу. А з його настоятелем ми вже духовно всі зріднилися».

Дороги, які ведуть до храму, дійсно різні. Свого часу для церкви була потрібна ікона святих Апостолів Петра і Павла. В’ячеслав Проценко взяв на себе місію віднайти людину, яка зможе її відтворити. Так і познайомився з пані Тетяною. А жінка, дізнавшись куди везуть її роботу, – слідом приїхала у Бучу. І з тих пір настільки «прикипіла серцем» до цього краю, що при найменшій нагоді – буває тут.
Тож, не стільки важливо, у який спосіб ти десь опинився. Головне, що це комусь потрібно. Як у даному випадку – для служіння громаді.


Родина Проценків

іконописиця Тетяна Петренко


Фото автора
Людмила ГЛАДСЬКА 
храм
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.