Ще зовсім недавно, коли податковій службі було надано право безапеляційно списувати гроші з розрахункових рахунків підприємств за рішенням податкової інспекції, завданням кожного підприємця було за всяку ціну отримати «хороший» акт перевірки. Отримаєш «поганий», нехай навіть безграмотно складений, з явно сфабрикованими «порушеннями», - пиши пропало. І гроші спишуть, і до кримінальної відповідальності можуть притягнути. Навіть якщо потім ви доведете свою повну невинність у суді, спробуйте отримати назад списані гроші.
З введенням в дію Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податкова служба втратила право на свій розсуд спустошувати розрахункові рахунки підприємств. Тепер вона повинна зі своїм «поганим» актом перевірки звернутися до суду з позовом про стягнення з винного підприємства сум недоїмки і довести вашу вину.
Отже, ваше завдання - заплутати його, допомогти зробити якомога більше помилок в акті перевірки, допомогти написати настільки «поганий» акт, щоб цього не міг не помітити навіть найбільш лояльний до Податківцям суддя.
ВАША ЦІЛЬ - стати для податківців «нерентабельним» підприємством тобто таким, у якого, безсумнівно, є гроші, але щоб здерти з вас хоча б копійку, потрібно витратити багато сил, часу і здоров'я. До «нерентабельним», тобто «дюже вумним», який вміє відстоювати свої інтереси, намагаються ходити якомога рідше, не дзвонять і не просять перерахувати податок достроково для виконання «плану мобілізації», не канючать про «дрібних позичені».
Щоб стати нецікавим для митарів візьміть на озброєння наступні правила:
Спілкуйтеся з податковими органами тільки письмово. Не дзвоніть своєму інспекторові і не ходіть на консультації. Всі його усні роз'яснення - не більше ніж набір звуків, від яких він потім з легким серцем може відмовився. Більш того, рядовий інспектор може мати свою власну точку зору на проблему, по-своєму тлумачити норми закону.
Часто податківці надсилають керівникам підприємств листи з вимогою прибути в зазначене місце і в певний час для дачі пояснень по якомусь питанню. Дійсно, податківці мають право запрошувати вас до себе, але немає закону, який визначив би вашу обов'язок прибути на їх поклик.
Направте письмову відповідь. Напишіть, що просите детально описати коло їх цікавлять, з якими документами, по яким фірмам і за який період часу вони хотіли б ознайомитися. Якщо ваші пояснення їм дійсно потрібні, про що вони повідомляють вам, ви спокійно, без поспіху можете підготувати документи та пояснення і відіслати їх поштою. Ваші письмові пояснення будуть сприйняті однозначно, що і убезпечить вас від повторного виклику по тому ж питанню.
ПДВ - головний «годувальник» бюджету, але в той же час і головний його «розтратник». Тому податківці так неохоче відшкодовують його. (Серед безлічі вивертів, придуманих ними для того, щоб скоротити бюджетні відшкодування, - фокус з податковими накладними. Щось у накладній не так (не та печатка, немає повної адреси і т. п.) - і немає податкового кредиту.
На практиці часто доводиться стикатися з ситуаціями, коли ті, з ким нам доводиться мати справу, є природними монополістами: енерго та теплопостачальні компанії, залізниці, оператори телефонного зв'язку і т. д., не особливо піклуються про правильності і своєчасності заповнення податкових накладних .
Не чекайте, коли вас «тицьне носом» у неправильно заповнену накладну прийшов перевірити ваше підприємство податковий інспектор. І не бігайте за контрагентом, випрошуючи, щоб він виправив свої помилки. Скористайтеся правом, яке вам надала ст. 7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість»: «У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної ... покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ ... »
Отже, якщо вам неправильно виписали податкову накладну - пишите відповідну заяву, докладайте копії чеків, товарних накладних і здавайте все це в канцелярію своєї податкової інспекції під розпис. Зробивши це, ви автоматично позбавите себе від несправедливих звинувачень і необхідності щось доводити, не говорячи вже про фінансову сторону питання.
Одне з найстрашніших обвинувачень, висунутих податківцями підприємствам, - це відносини з «фіктивними» фірмами (незважаючи на те, що в жодному законі не написано, що таке «фіктивна» фірма і як її виявити). Щоб у податківців не було підстав звинуватити вас у співпраці з «фіктивними» фірмами, потрібно щомісяця (або щотижня) посилати на ім'я начальника податкової інспекції лист наступного змісту: «Наше підприємство планує укласти торговельні угоди з такими підприємствами: (далі йде список фірм). Оскільки ми не маємо повноважень перевірити їх, прошу Вас проінформувати, чи є ці фірми фіктивними».
Природно, податківці не будуть перевіряти на ваше прохання ваших же контрагентів «на лояльність». На такий лист може прийти відповідь наступного змісту: «Дані підприємства не перебувають на обліку в нашій ДПІ. Ця інформація є в ДПАУ ... » Така відповідь - як охоронна грамота для підприємства. Тепер на затвердження податкового міліціонера: «Я вважаю, що ваш контрагент -« фіктивна »фірма», ви можете сміливо відповісти: «А звідки ви знаєте? Ви отримали з ДПАУ офіційний папір по цій фірмі? Якщо так, то чому ви мене не проінформували? А якщо ні будемо вважати, що питання закрите ».
Податкова перевірка - завжди стрес, навіть якщо бухгалтерія в ажурі. Це відбувається тому, що податковий інспектор сприймається нами, як мисливець, який бачить в нашій фірмі дичину. Спробуйте змінити своє сприйняття того, що відбувається. Стати самі «мисливцем», і нехай вашої «дичиною» буде інспектор.
Ваша Мета - змусити інспектора зробити якомога більше помилок в акті перевірки. Такий акт ви без праці оскаржите в суді.
Придушити в собі будь-які емоції по відношенню до перевіряю чого - як негативні, так і позитивні. Ставтеся до інспектора нейтрально.
Сприймайте його як частину системи - хижака, що полює за грошима вашого підприємства. Це дозволить вам бути на чеку і не допускати помилок.
Не створюйте ревізорові комфортних умов. Ви не зобов'язані надавати йому автомобіль, годувати обідами і т. д. Надайте для перевірки абсолютно порожню кімнату, лише зі столом і табуреткою. Чому табуреткою? Сидіти незручно, притупляється увага.
Ні калькулятора, ні канцелярських приналежностей, а головне - телефону в кімнаті бути не повинно. Всі розмови по телефону перевіряючий нехай веде із сусідньої кімнати, у присутності компетентного співробітника підприємства.
Фіксуйте час приходу і відходу перевіряючого. Час його роботи. Що це вам дає? Якщо перевірка затягнеться надовго, перевищивши по тривалості покладені 30 днів, у вас буде можливість продемонструвати податковій службі, що її співробітники неефективно використовували виділене для перевірки час і заперечити її продовження.
Заведіть журнал надання перевіряючим документів і вимагайте, щоб за кожен з них податківець розписували. Описуйте в журналі кожну видану папку з документами із зазначенням кількості сторінок. В кінці дня приймайте документи назад у бухгалтерію. До початку перевірки заведіть порядок надання додаткових документів, припустимо, з 12-00 до 12-10, з 14-00 до 14-10 та з 16-00 до 16-10.
Чого ви цим доб'єтеся? По-перше, вам не пред'явить звинувачення в тому, що ви не надали якісь документи, по-друге, ви убезпечите себе від розкрадання документів, по-третє; ви заощадите власний час, при цьому відволікаючи перевіряв на виконання якихось процесуальних дій.
Основною помилкою багатьох бухгалтерів підприємств є бажання допомогти перевіряючим розібратися в документах. Що для цього тільки не робить бухгалтер: і таблиці складає, і нормативку прикладає, і роз'яснює норми законів, і копіює, і підраховує ...
Не надавайте ревізорові ніяких зведених таблиць, додаткових звітів та інших документів, не передбачених законодавством. Не допомагайте йому робити його роботу.
Не робіть і не надавайте перевіряючому ніяких копій без його письмового запиту. Маючи офіційний запит, ви з чистою совістю віднесете витрачені на копії суми у валові витрати.
Забороніть співробітникам підприємства спілкуватися з перевіряючими. І самі без потреби не вступайте з ним у дискусії і не давайте пояснення. Якщо питання в інспектора все ж виникнуть, поспілкуйтеся з ним: говорите багато, голосно і ні про що.
Ні для кого не секрет, що не всі перевіряючі володіють достатньою кваліфікацією і досконально знають закони. Якщо перевіряючий попросить вас підтвердити законність тієї чи іншої операції відповідним нормативним актом, не влаштовуйте йому курси підвищення кваліфікації. Порадьте йому відобразити цю операцію в акті і зробити самостійні висновки. Помилки з посиланнями на «не ті закони» і наступні з цього висновки - для вас зайвої козир при оскарженні акта перевірки.
Не виконуйте вимоги, що виходять за рамки документальної перевірки вашого підприємства. Ви не зобов'язані, та й не маєте повноважень доводити, що ваш контрагент - чесний платник податків.
Коли перевірка підходить до кінця, податківець може запропонувати вам обговорити вже написаний акт і прийти до консенсусу. Аргументація таких дій приблизно така: «Я у вас знайшла порушення, але вони спірні. Ви ж знаєте, яке в нас законодавство. Давайте разом подивимося і вирішимо, що робити ... ».
Майте на увазі, нібито йдучи вам назустріч, податківці насправді пропонують вам виправити в акті явні ляпсуси, допущені перевіряючим. Не піддавайтеся на цей прийом.
Якщо ж вам кажуть: «Ви мені симпатичні, не хочеться вас штрафувати, але у мене є начальство, воно змушує. Чому б вам не сходити до нього і самому не переконати його, знайте вас елементарно «розводять». Начальник відділу не несе ніякої відповідальності за акт перевірки, адже його підписує не він, а сам перевіряючий. Тому походи в начальницькі кабінети потрібні не вам, а вашому перевіряючому, він вашими руками знімає з себе відповідальність за акт з помилками.
Позбавтеся від страху, що інспектор згодом захоче якимось чином помститися вам.
По-перше, ви дієте в рамках закону (а в якому законі сказано, що ви зобов'язані пестити і леліяти перевіряючих. В інспекторів просто не буде приводів вас покарати.
По-друге, не забувайте, що мета перевірки - відібрати у вас гроші будь-яким способом. Якщо ви їх не віддаєте значить, ваше підприємство для податківців «нерентабельне» і, значить з ним треба швидше «зав'язувати» і бігти з перевіркою на інше підприємство, де керівники більш поступливі.
Підсумок перевірки - підписання акту. Часто податківці по телефону пропонують вам прибути в інспекцію і підписати акт. Яку мету вони переслідують? Сподіваються, що ви похапцем забігши в податкову, не зможете як слід ознайомитися з актом і аргументовано викласти свої заперечення. Як протидіяти їх «підступному плану»?
Перш за все, оформіть місцеве відрядження, виписавши посвідчення про відрядження з формулюванням «підписання акта документальної перевірки, що проводилася з такого-то по таке-то число».
У канцелярії податкової інспекції не забудьте поставити відмітки «прибув-вибув». Потім, ознайомившись з актом, викладете свої заперечення приблизно так: «З багатьма положеннями акту не згоден. Оскільки мене запросили в ДПІ для підписання акта, у мене не було достатньо часу для детального й аргументованого викладу своїх заперечень. Свої заперечення викладу в письмовому вигляді і надам на ім'я начальника ДПІ протягом двох днів з моменту підписання».
І ще. Настійно рекомендую вам, підписуючи акт перевірки, розписуватися на кожній його сторінці, перекреслюючи зворотну сторону сторінки буквою «Z». Щоб зайвого не вписали.
ПРАВИЛО № 12: НЕ ЧЕКАЙТЕ РІШЕННЯ ПО АКТУ
Якщо акт не влаштовує і ви бачите явні порушення, допущені перевіряючим, не чекайте рішення по акту. Перевіряючий - посадова особа державної служби, і його підпис на акті є не що інше, як дії, спрямовані на заподіяння вам збитку. Тому відразу подавайте заяву в прокуратуру, кваліфікувавши його дії за статтями Кримінального Кодексу України 336 «ХАЛАТНІСТЬ» або 337 «службова фальсифікація». Копію такої заяви направте начальнику податкової інспекції. Іноді такої заяви достатньо, щоб начальник ДПІ серйозно віднісся до ваших заперечень і виніс рішення на вашу користь.
З введенням в дію Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податкова служба втратила право на свій розсуд спустошувати розрахункові рахунки підприємств. Тепер вона повинна зі своїм «поганим» актом перевірки звернутися до суду з позовом про стягнення з винного підприємства сум недоїмки і довести вашу вину.
Отже, ваше завдання - заплутати його, допомогти зробити якомога більше помилок в акті перевірки, допомогти написати настільки «поганий» акт, щоб цього не міг не помітити навіть найбільш лояльний до Податківцям суддя.
ВАША ЦІЛЬ - стати для податківців «нерентабельним» підприємством тобто таким, у якого, безсумнівно, є гроші, але щоб здерти з вас хоча б копійку, потрібно витратити багато сил, часу і здоров'я. До «нерентабельним», тобто «дюже вумним», який вміє відстоювати свої інтереси, намагаються ходити якомога рідше, не дзвонять і не просять перерахувати податок достроково для виконання «плану мобілізації», не канючать про «дрібних позичені».
Щоб стати нецікавим для митарів візьміть на озброєння наступні правила:
ПРАВИЛО № 1: СПІЛКУВАННЯ
Спілкуйтеся з податковими органами тільки письмово. Не дзвоніть своєму інспекторові і не ходіть на консультації. Всі його усні роз'яснення - не більше ніж набір звуків, від яких він потім з легким серцем може відмовився. Більш того, рядовий інспектор може мати свою власну точку зору на проблему, по-своєму тлумачити норми закону.
ПРАВИЛО № 2: ЗАПРОШЕННЯ В ПОДАТКОВУ
Часто податківці надсилають керівникам підприємств листи з вимогою прибути в зазначене місце і в певний час для дачі пояснень по якомусь питанню. Дійсно, податківці мають право запрошувати вас до себе, але немає закону, який визначив би вашу обов'язок прибути на їх поклик.
Направте письмову відповідь. Напишіть, що просите детально описати коло їх цікавлять, з якими документами, по яким фірмам і за який період часу вони хотіли б ознайомитися. Якщо ваші пояснення їм дійсно потрібні, про що вони повідомляють вам, ви спокійно, без поспіху можете підготувати документи та пояснення і відіслати їх поштою. Ваші письмові пояснення будуть сприйняті однозначно, що і убезпечить вас від повторного виклику по тому ж питанню.
ПРАВИЛО № 3: ПДВ і податкові накладні
ПДВ - головний «годувальник» бюджету, але в той же час і головний його «розтратник». Тому податківці так неохоче відшкодовують його. (Серед безлічі вивертів, придуманих ними для того, щоб скоротити бюджетні відшкодування, - фокус з податковими накладними. Щось у накладній не так (не та печатка, немає повної адреси і т. п.) - і немає податкового кредиту.
На практиці часто доводиться стикатися з ситуаціями, коли ті, з ким нам доводиться мати справу, є природними монополістами: енерго та теплопостачальні компанії, залізниці, оператори телефонного зв'язку і т. д., не особливо піклуються про правильності і своєчасності заповнення податкових накладних .
Не чекайте, коли вас «тицьне носом» у неправильно заповнену накладну прийшов перевірити ваше підприємство податковий інспектор. І не бігайте за контрагентом, випрошуючи, щоб він виправив свої помилки. Скористайтеся правом, яке вам надала ст. 7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість»: «У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної ... покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ ... »
Отже, якщо вам неправильно виписали податкову накладну - пишите відповідну заяву, докладайте копії чеків, товарних накладних і здавайте все це в канцелярію своєї податкової інспекції під розпис. Зробивши це, ви автоматично позбавите себе від несправедливих звинувачень і необхідності щось доводити, не говорячи вже про фінансову сторону питання.
ПРАВИЛО № 4: страхування від «фіктивних» фірм
Одне з найстрашніших обвинувачень, висунутих податківцями підприємствам, - це відносини з «фіктивними» фірмами (незважаючи на те, що в жодному законі не написано, що таке «фіктивна» фірма і як її виявити). Щоб у податківців не було підстав звинуватити вас у співпраці з «фіктивними» фірмами, потрібно щомісяця (або щотижня) посилати на ім'я начальника податкової інспекції лист наступного змісту: «Наше підприємство планує укласти торговельні угоди з такими підприємствами: (далі йде список фірм). Оскільки ми не маємо повноважень перевірити їх, прошу Вас проінформувати, чи є ці фірми фіктивними».
Природно, податківці не будуть перевіряти на ваше прохання ваших же контрагентів «на лояльність». На такий лист може прийти відповідь наступного змісту: «Дані підприємства не перебувають на обліку в нашій ДПІ. Ця інформація є в ДПАУ ... » Така відповідь - як охоронна грамота для підприємства. Тепер на затвердження податкового міліціонера: «Я вважаю, що ваш контрагент -« фіктивна »фірма», ви можете сміливо відповісти: «А звідки ви знаєте? Ви отримали з ДПАУ офіційний папір по цій фірмі? Якщо так, то чому ви мене не проінформували? А якщо ні будемо вважати, що питання закрите ».
Податкова перевірка - завжди стрес, навіть якщо бухгалтерія в ажурі. Це відбувається тому, що податковий інспектор сприймається нами, як мисливець, який бачить в нашій фірмі дичину. Спробуйте змінити своє сприйняття того, що відбувається. Стати самі «мисливцем», і нехай вашої «дичиною» буде інспектор.
Ваша Мета - змусити інспектора зробити якомога більше помилок в акті перевірки. Такий акт ви без праці оскаржите в суді.
ПРАВИЛО № 5: ПОЗБАВТЕСЬ ВІД ЕМОЦІЙ
Придушити в собі будь-які емоції по відношенню до перевіряю чого - як негативні, так і позитивні. Ставтеся до інспектора нейтрально.
Сприймайте його як частину системи - хижака, що полює за грошима вашого підприємства. Це дозволить вам бути на чеку і не допускати помилок.
ПРАВИЛО № 6: НЕ СТВОРЮЙТЕ ПЕРЕВІРЯЮЧОМУ КОМФОРТНИХ УМОВ
Не створюйте ревізорові комфортних умов. Ви не зобов'язані надавати йому автомобіль, годувати обідами і т. д. Надайте для перевірки абсолютно порожню кімнату, лише зі столом і табуреткою. Чому табуреткою? Сидіти незручно, притупляється увага.
Ні калькулятора, ні канцелярських приналежностей, а головне - телефону в кімнаті бути не повинно. Всі розмови по телефону перевіряючий нехай веде із сусідньої кімнати, у присутності компетентного співробітника підприємства.
ПРАВИЛО № 7: ФІКСУВАННЯ ЧАСУ РОБОТИ
Фіксуйте час приходу і відходу перевіряючого. Час його роботи. Що це вам дає? Якщо перевірка затягнеться надовго, перевищивши по тривалості покладені 30 днів, у вас буде можливість продемонструвати податковій службі, що її співробітники неефективно використовували виділене для перевірки час і заперечити її продовження.
ПРАВИЛО № 8: ДОКУМЕНТИ НАДАВАТИ ТІЛЬКИ ПІД РОЗПИС
Заведіть журнал надання перевіряючим документів і вимагайте, щоб за кожен з них податківець розписували. Описуйте в журналі кожну видану папку з документами із зазначенням кількості сторінок. В кінці дня приймайте документи назад у бухгалтерію. До початку перевірки заведіть порядок надання додаткових документів, припустимо, з 12-00 до 12-10, з 14-00 до 14-10 та з 16-00 до 16-10.
Чого ви цим доб'єтеся? По-перше, вам не пред'явить звинувачення в тому, що ви не надали якісь документи, по-друге, ви убезпечите себе від розкрадання документів, по-третє; ви заощадите власний час, при цьому відволікаючи перевіряв на виконання якихось процесуальних дій.
ПРАВИЛО № 9: НЕ ДОПОМАГАЙТЕ СЕБЕ ПЕРЕВІРЯТИ
Основною помилкою багатьох бухгалтерів підприємств є бажання допомогти перевіряючим розібратися в документах. Що для цього тільки не робить бухгалтер: і таблиці складає, і нормативку прикладає, і роз'яснює норми законів, і копіює, і підраховує ...
Не надавайте ревізорові ніяких зведених таблиць, додаткових звітів та інших документів, не передбачених законодавством. Не допомагайте йому робити його роботу.
Не робіть і не надавайте перевіряючому ніяких копій без його письмового запиту. Маючи офіційний запит, ви з чистою совістю віднесете витрачені на копії суми у валові витрати.
ПРАВИЛО № 10: НЕ СПІЛКУЙТЕСЬ З ПЕРЕВІРЯЮЧИМИ
Забороніть співробітникам підприємства спілкуватися з перевіряючими. І самі без потреби не вступайте з ним у дискусії і не давайте пояснення. Якщо питання в інспектора все ж виникнуть, поспілкуйтеся з ним: говорите багато, голосно і ні про що.
ПРАВИЛО № 11: НЕ ВЧІТЬ КОНТРОЛЕРІВ
Ні для кого не секрет, що не всі перевіряючі володіють достатньою кваліфікацією і досконально знають закони. Якщо перевіряючий попросить вас підтвердити законність тієї чи іншої операції відповідним нормативним актом, не влаштовуйте йому курси підвищення кваліфікації. Порадьте йому відобразити цю операцію в акті і зробити самостійні висновки. Помилки з посиланнями на «не ті закони» і наступні з цього висновки - для вас зайвої козир при оскарженні акта перевірки.
Не виконуйте вимоги, що виходять за рамки документальної перевірки вашого підприємства. Ви не зобов'язані, та й не маєте повноважень доводити, що ваш контрагент - чесний платник податків.
ПРАВИЛО № 12: НЕ ЙДІТЬ НА КОМПРОМІС
Коли перевірка підходить до кінця, податківець може запропонувати вам обговорити вже написаний акт і прийти до консенсусу. Аргументація таких дій приблизно така: «Я у вас знайшла порушення, але вони спірні. Ви ж знаєте, яке в нас законодавство. Давайте разом подивимося і вирішимо, що робити ... ».
Майте на увазі, нібито йдучи вам назустріч, податківці насправді пропонують вам виправити в акті явні ляпсуси, допущені перевіряючим. Не піддавайтеся на цей прийом.
Якщо ж вам кажуть: «Ви мені симпатичні, не хочеться вас штрафувати, але у мене є начальство, воно змушує. Чому б вам не сходити до нього і самому не переконати його, знайте вас елементарно «розводять». Начальник відділу не несе ніякої відповідальності за акт перевірки, адже його підписує не він, а сам перевіряючий. Тому походи в начальницькі кабінети потрібні не вам, а вашому перевіряючому, він вашими руками знімає з себе відповідальність за акт з помилками.
ПРАВИЛО № 12: НЕ БІЙТЕСЯ ПОМСТИ
Позбавтеся від страху, що інспектор згодом захоче якимось чином помститися вам.
По-перше, ви дієте в рамках закону (а в якому законі сказано, що ви зобов'язані пестити і леліяти перевіряючих. В інспекторів просто не буде приводів вас покарати.
По-друге, не забувайте, що мета перевірки - відібрати у вас гроші будь-яким способом. Якщо ви їх не віддаєте значить, ваше підприємство для податківців «нерентабельне» і, значить з ним треба швидше «зав'язувати» і бігти з перевіркою на інше підприємство, де керівники більш поступливі.
ПРАВИЛО № 12: НЕ ПІДПИСУЙТЕ АКТ В ПОДАТКОВІЙ
Підсумок перевірки - підписання акту. Часто податківці по телефону пропонують вам прибути в інспекцію і підписати акт. Яку мету вони переслідують? Сподіваються, що ви похапцем забігши в податкову, не зможете як слід ознайомитися з актом і аргументовано викласти свої заперечення. Як протидіяти їх «підступному плану»?
Перш за все, оформіть місцеве відрядження, виписавши посвідчення про відрядження з формулюванням «підписання акта документальної перевірки, що проводилася з такого-то по таке-то число».
У канцелярії податкової інспекції не забудьте поставити відмітки «прибув-вибув». Потім, ознайомившись з актом, викладете свої заперечення приблизно так: «З багатьма положеннями акту не згоден. Оскільки мене запросили в ДПІ для підписання акта, у мене не було достатньо часу для детального й аргументованого викладу своїх заперечень. Свої заперечення викладу в письмовому вигляді і надам на ім'я начальника ДПІ протягом двох днів з моменту підписання».
І ще. Настійно рекомендую вам, підписуючи акт перевірки, розписуватися на кожній його сторінці, перекреслюючи зворотну сторону сторінки буквою «Z». Щоб зайвого не вписали.
ПРАВИЛО № 12: НЕ ЧЕКАЙТЕ РІШЕННЯ ПО АКТУ
Якщо акт не влаштовує і ви бачите явні порушення, допущені перевіряючим, не чекайте рішення по акту. Перевіряючий - посадова особа державної служби, і його підпис на акті є не що інше, як дії, спрямовані на заподіяння вам збитку. Тому відразу подавайте заяву в прокуратуру, кваліфікувавши його дії за статтями Кримінального Кодексу України 336 «ХАЛАТНІСТЬ» або 337 «службова фальсифікація». Копію такої заяви направте начальнику податкової інспекції. Іноді такої заяви достатньо, щоб начальник ДПІ серйозно віднісся до ваших заперечень і виніс рішення на вашу користь.
