» » » Гаряча лінія ОДПІ: Питання про оподаткування доходів

Гаряча лінія ОДПІ: Питання про оподаткування доходів

Відбувся сеанс “гарячої лінії” з питань оподаткування доходів, отриманих фізичними особами-підприємцями та іншими суб’єктами господарювання.
У листопаді 2012р. відбувся черговий сеанс "гарячої лінії" з заступником начальника Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС Ступак Людмилою Володимирівною з питань оподаткування доходів, отриманих фізичними особами-підприємцями.
Пропонуємо увазі читачів відповіді, які були надані на питання, що надійшли під час проведення чергового зв'язку із платниками податків.

TOB просить надати роз'яснення стосовно заповнення форми N 1ДФ:
— під ознакою 118 відображаються усі кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, чи тільки надміру витрачені кошти та оподатковувані ПДФО. чи слід відображати у формі N 1ДФ суми єдиного внеску з ознакою 133?



Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.10 N 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі — Кодекс) особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (далі — податковий розрахунок ф. N 1ДФ), затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 N 1020, у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Відповідно до частини 4 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.10 N 2464-VI (зі змінами та доповненнями, далі — Закон N 2464) справляння єдиного внеску здійснюється із суми заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), не зменшеної на суму утриманих податків та інших обов'язкових платежів, які сплачуються згідно з чинним законодавством, та із суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів і виплат, виконуваних за дорученням отримувача.
Відповідно до частини першої ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 N 1058-1V (зі змінами та доповненнями, далі — Закон) органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках. Разом з тим, Прикінцевими положеннями Закону встановлено, що вимоги (положення), які стосуються Накопичувального фонду, набирають чинності з дня запровадження законом порядку перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду.
Враховуючи наведене, а також необхідність у майбутньому удосконалення обліку суми збору на державне пенсійне страхування, що вносяться за рахунок працедавця у розмірах, визначених законом, та обліковуються в індивідуальній картці застрахованої особи (найманого працівника), зазначена інформація до набрання чинності законом про запровадження перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду у Податковому розрахунку ф. N 1ДФ ознака "133" не відображається. Щодо коштів, виданих фізичним особам під звіт, слід зазначити наступне. Кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, відображаються у Податковому розрахунку ф. N 1ДФ з ознакою доходу "118".Відповідно до пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу, не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). За ознакою доходу "118" відображаються суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, які не були повернуті платником податку у встановлений строк, і які є доходом, що оподатковується.

ТОВ "А" зареєстровано в Ірпінській ОДПІ у 2011 році. У березні 2012 року змінило фактичне місцезнаходження і на даний час веде свою господарську діяльність у Святошинському районі м. Києва, підтвердженням чого є договір оренди нежитлового приміщення. До якої податкової інспекції необхідно сплачувати податок на доходи фізичних осіб та подавати форму N 1ДФ?


Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.10 N 2755-VI (із змінами та доповненнями, – далі Кодекс) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений p. IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та p. IV цього Кодексу.Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку. Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету визначений п. 168.4 ст. 168 Кодексу.

Відповідно до пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Кодексу податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України. Згідно із пп. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 Кодексу такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.У свою чергу, ст. 64 Бюджетного кодексу України визначено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі. Згідно із пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Стосовно подання розрахунку за формою N 1 ДФ повідомляємо, що відповідно до абз. "б" п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.Згідно з п. 2.3 Державної податкової адміністрації "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" від 24.12.10 N 1020 р. податковий розрахунок подається до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента – юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу ДПС за податковою адресою фізичної особи – податкового агента. Поряд з цим повідомляємо, що відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Також згідно з п. 63.3 ст. 63 Кодексу платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку встановленому наказом ДПА України "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" від 09.12.11 N 1588 (далі – Порядок N 1588).Згідно з п. 7.1 p. VII Порядку N 1588, якщо відповідно до законодавства у платника податків, окрім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному органі державної податкової служби, а п. 8.3 p. VIII Порядку N 1588 передбачено, що якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об'єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за неосновним місцем обліку в органі державної податкової служби за місцезнаходженням такого об'єкта у порядку, визначеному p. VII Порядку N 1588.

Чи потрібно утримувати ПДФО з заробітної плати ІТ-спеціаліста за проходження курсів, якщо тема курсів співпадала з його посадовими обов'язками?


З 2011 року оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється відповідно до положень розділу IV (Податок на доходи фізичних осіб) Податкового кодексу України від 02.12.10 N 2755-V (далі – Кодекс).
Згідно з пп. 165.1.37 п. 165.1 Розділу IV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом. Відповідно до пп. "а" пп. 164.2.17 п. 164.2 Розділу IV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах. Також, додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пп. 140.1.3 п. 140.1 ст. 140 Розділу IIІ "Податок на прибуток" ПКУ до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включаються:
– витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі якщо законодавством передбачено обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації:
– витрати на навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації у вітчизняних або закордонних навчальних закладах, якщо наявність сертифіката про освіту в таких закладах є обов'язковою для виконання певних умов ведення господарської діяльності, в тому числі, але не виключно вищих та професійно-технічних навчальних закладах фізичних осіб (незалежно від того, чи перебувають такі особи в трудових відносинах з платником податку), які уклали з ним письмовий договір (контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років;
– витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах.Слід зазначити, що Класифікатор професій ДК 003:2010 затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.10 за N 327 (діє з 01.11.10).

Щодо визначення термінів: підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій; навчально-виробнича практика та навчально-виробнича практика за профілем основної діяльності суб'єкта господарювання; обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації працівників, листом Міністерства праці та соціальної політики України від 14.04.11 N 3900/0/14-11/021 надано відповідне роз'яснення.Враховуючи вищевикладене, застосування пп. 165.1.37 п. 165.1 ст. 165 Розділу IV ПКУ можливе лише при дотриманні обмежень встановлених п. 138.1 ст. 138 та пп. 140.1.3 п. 140.1 ст. 140 ПКУ, а саме: витрати платника податку на навчання фізичних осіб пов'язані з основною діяльністю підприємства та враховуються у складі інших витрат.

Фізична особа надає в оренду житлове приміщення юридичній особі.
Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід від надання в оренду нерухомого майна? Хто має сплачувати податок до бюджету: юридична особа чи фізична особа самостійно?


Згідно з пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.10 N 2755 (далі – Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу.

Особливості оподаткування доходу від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) визначено ст. 170 Кодексу.Згідно з пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.Згідно з пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. Так, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 розділу II Кодексу визначено, що податковий агент щодо платника податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та форми нарахування (виплати, надання) доходу у грошовій або не грошовій формі зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.
Відповідно до ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст. 167 цього Кодексу (15 %, а у разі у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 % суми перевищення). Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Таким чином, у разі надання фізичною особою нерухомого майна в оренду юридичній особі така фізична особа звільняється від самостійного нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Такі доходи оподатковуються орендарем – юридичною особою, як податковим агентом, під час їх виплати та за рахунок фізичної особи за ставкою 15 %, а у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 % суми перевищення. Нарахована сума податку відображається у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за кодом "106".

Фізична особа - громадянин України продала іншій фізичній особі корпоративні права у статутному фонді юридичної особи та отримала інвестиційний прибуток внаслідок такої операції. Чи потрібно сплачувати податок на доходи фізичних осіб з такого інвестиційного прибутку? Якщо так, то яким чином?


Відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.10 N 2755-VI (далі - Кодекс) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.2 і пп. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.Порядок оподаткування інвестиційного прибутку здійснюється відповідно до п. 170.2 ст. 170 Кодексу, яким визначено що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4, 170.2.6 цього пункту.

Згідно із пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Так, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого звітного (податкового) року. Згідно з пп. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.
Пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу визначено, що згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.Таким чином, у разі отримання фізичною особою від іншої фізичної особи вищезазначених доходів, така особа зобов'язана самостійно включити суму отриманих доходів до загального оподатковуваного доходу, подати податкову декларацію за наслідками податкового звітного року, а саме до 1 травня року, що настає за звітним (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 розділу II Кодексу), та самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації за ставками визначеними п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Сторінка 2>>
Назад 1 2 Дальше
Ірпінська ОДПІ Київської області ДПС 
  0
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.