Національна оперета подарувала бучанцям незабутні музичні вечори.
Музичні увертюри у виконанні столичного оркестру просто неба. Так у Бучі відзначили відкриття літнього театру.
Міська влада стверджує, що у такий спосіб відроджує традиції столітньої давнини. Адже ще до революції у Бучі вечорами звучала класична музика, проходили театральні дійства, творчі зустрічі. Культурно-благодійницька традиція була започаткована славетною козацько-дворянською родиною Красовських. У різні часи у музичних вечорах родини Красовських брали участь представники видатних українських родин XIX-XX ст. письменника М.Булгакова, академіка Є.Патона, академіка Ф.Яновського, а також поет, нобелівський лауреат Б.Пастернак, композитор Л.Ревуцький, художник О.Мурашко, видатні артисти В.Володін і О.Юрьєва та багато інших представників української мистецької еліти.
Сцену нового літнього театру у Центральному бучанському парку відкрив виступ Київського національного академічного театру оперети. За словами міського голови, паркова сцена тепер буде закріплена за столичним театром. У планах театралів організувати у Бучі щорічний фестиваль класичної музики, а влітку - регулярно проводити відкриті музичні вечори для бучанців та гостей міста.
Національна оперета, наслідуючи традиції тогочасних просвітницьких концертів, включила до програми не тільки світові музичні шедеври, а й українські народні пісні.
![]()
Протягом двох днів, 26 та 27 вересня, зі сцени літнього театру для мешканців міста Бучі та його гостей звучали перлини світової та вітчизняної музики у виконанні провідних солістів, хору, балету та великого симфонічного оркестру театру.
Вже перший день дійства засвідчив: подібного рівня музичних свят у Бучі ще не було.
Неперевершені вокалісти, шикарні костюми, продумані театральні постановки приковували увагу глядачів до сцени й піднімали з глибин душі лише найсвітліші, найпотаємніші почуття. На знак подяки за такі емоції, артистам дарували бурхливі оплески, виклики «браво» та море квітів від Бучанського міського голови Анатолія Федорука, першого заступника голови Київської облдержадміністрації Ярослава Москаленка та громади міста.
Окрім цього, кожен глядач під чарівні звуки живої музики поринув у минуле життя нашого славетного міста. Ведуча концерту здійснила досить цікавий екскурс в історію Бучі, у перервах між номерами жінка «сипала» енциклопедичними відомостями про життя відомих людей у нашому місті та висловлювала враження від сучасної Бучі. «Ми у захваті від вашого містечка. Кожен із акторів сказав: «О, Боже, яка краса! Я теж хочу тут жити!» Кожен куточок парку, кожна клумбочка зроблена з великою любов’ю. Відчувається, що у місті-курорті – справжній господар», - не раз промовляла вона.
ІСТОРІЯ ТЕАТРУ ОПЕРЕТИ
![]()
У приміщенні Народного Троїцького дому 1907 року М.Садовським був заснований перший стаціонарний український театр. Саме в Київській опереті свого часу відбулася прем’єра вистави «Наталка Полтавка» видатного українського композитора Миколи Лисенка.
Народження Київського театру оперети позначають двома датами 13 січня 1934 року та 14 грудня 1935 року. Спочатку було відкрито стаціонарний театр музичної комедії під керівництвом В.Бенедиктова, а вже наступного року відбулися перші прем’єри вистав.
У роки війни Київський театр оперети було евакуйовано до Казахстану. Два театральних сезони роботи в Алма-Ати сприяли зміцненню тісних творчих зв’язків між митцями України, Казахстану та Росії. Восени 1944 року музкомедія повернулася з евакуації додому.
Упродовж 1950-1960 років до Київської оперети прийшло багато талановитої молоді.
Період 1970-1990-х років позначений новими яскравими подіями у творчому житті Київської оперети. Із ними пов’язані імена видатних режисерів, дириґентів, драматургів та композиторів другої половини ХХ сторіччя. Репертуар театру наповнювали найрізноманітніші за жанрами та тематикою вистави.
З 2003 року Київський театр оперети очолив художній керівник і директор з. д. м. України Богдан Струтинський. На долю режисера випало відкрити нову сторінку в історії творчого колективу. За короткий час під орудою молодого керівника Київська оперета набула кардинальних змін. В першу чергу це пов’язано з оновленням творчого складу та успішними класичними та сучасними постановками. На сцені оперети почали з’являтися музичні вистави для дітей.
Через рік театру надано новий статус – Київський академічний театр оперети.
Великим досягненням театру є відкриття камерної сцени – «Театр у фойє» напередодні 70-річного ювілею театру.
2007 року відбулася прем’єра вистави «Містер Ікс» у постановці Богдана Струтинського. Вперше на території пострадянського простору герої знаменитої оперети заговорили та заспівали українською мовою.
![]()
У грудні 2009 року Київський академічний театр оперети відсвяткував свій 75-річний ювілей і з цієї нагоди за вагомий внесок у справу національного духовного відродження та високий творчий рівень отримав статус Національного.
Сьогодні театр оперети позиціонує себе як театр широкого профілю. На сцені Київської оперети з успіхом іде класична оперета, сучасні й класичні мюзикли, широко представлені різноманітні концертні програми, сміливо втілюються різноманітні творчі експерименти.
Київська оперета планує й надалі розвивати свій творчий потенціал та дивувати свого глядача новими різножанровими постановками, неординарними рішеннями та обов’язково – виставами найвищого ґатунку!
Беручи за мету ідею офіційного слоґану театру: «Київський національний академічний театр оперети – крок до свята!», творчий колектив намагається дарувати своїм глядачам відчуття справжнього свята.
«ЗАПОЧАТКУЄМО В БУЧІ МІЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ»
![У Бучі відкрили літній театр]()
Художній керівник Київського Національного академічного театру оперети Богдан Струтинський відповів на запитання про ідею проведення в Бучі творчих вечорів і роботу творчого колективу.
- Богдане Дмитровичу, що відбувалося в Бучі?
- Національна оперета завжди робить якісь цікаві кроки. Родзинкою в Бучі є відкриття літньої сцени і відновлення традиції благодійних вечорів. Колись тут були літературні читання, мучичні вечори, до Бучі приїжджала творча еліта. Думаю, що все це відновимо.
Але це – перша сходинка до мети. Навесні чи на початку літа плануємо започаткувати в Бучі міжнародний музичний фестиваль, де люди побачать класне європейське містечко з класним європейським театром Національної оперети України і тими гостями, які приїдуть.
- А як виникла такая ідея?
- Із міським головою Анатолієм Федоруком ми вже давно «виношували» задум. Ініціатива була моя, але мер відгукнувся на таку пропозицію, оскільки він також має європейські стандарти мислення. І мені це дуже приємно.
- Одне з головних надбань Національної оперети – репертуар, розрахований на всі вікові та соціальні групи глядачів. Розкажіть: за яким принципом він складається?
- Я прихильник диференціації репертуару за подіями й віковими уподобаннями або і за соціальною належністю. Малюкам та дошкільнятам потрібні вистави, де кожні три хвилини змінюється дія, інакше дитина засне чи їстиме цукерки. Для старшого покоління – найпопулярніші оперети і мюзикли.
- Солісти Київського національного академічного театру оперети не поступаються вокалом оперним співакам. Де відшукуєте таланти?
- Добираю акторів виключно на щомісячних конкурсах. Звичайно, разом із головними спеціалістами. Як правило, це студенти Київської, Донецької, Одеської, Львівської, Московської консерваторій, театральних інститутів, училищ.
- Що для вас пріоритетне в акторській праці?
- Талант, голос, драматична гра. Опера дає змогу статично виконати арію. Ми інші: тут треба грати, танцювати, і тут же, балансуючи дихання, одразу перейти на грудний регістр із головного регістру та ще й голос подати, а не «козликом» прощебетати. Зіграти, мало того – в дії зіграти, з предметом зіграти, подати енергетичний посил!
- Чому для свого теперішнього виступу ви обрали саме Бучу?
- По-перше, тут дійсно було багато інтелігенції, адже в Бучі, Ворзелі мали свої дачі митці. Тож, тут є певний дух.
По-друге, облаштований за найкращими стандартами прекрасний майданчик, де можна із задоволенням виступати. І все це – в чудовому парку!
У Києві також плануємо провести щось подібне задля того, щоб приваблювати глядача не тільки до класичної сцени, а й літньої. Де може бути більш демократичний стиль, люди почуватимуться більш вільно. Хтось п’є каву, слухає музику, гуляє по парку, пізнає Україну… Це ж класно! Це такий собі духовний і душевний коктейль.
Тому я думаю, що Національна оперета України зіграє з бучанцями цей джаз в перспективі. Ми будемо відчувати один одного, у нас буде спільне дихання.
Ми пропонуємо глядачеві не просто виставу, а окремий інтелектуальний проект від інтерактивного спілкування з глядачем до шоку! Звичайно, позитивного мистецького шоку!
Щодо Бучі, то ми з величезним задоволенням працювали для її жителів. Тому що оперета – це любов.
СЛОВО ВЛАДІ
Анатолій Федорук:
- Хочу висловити щирі слова вдячності Богдану Струтинському, його колективу, технічним працівникам, які створили для міста свято. Воно є спільним результатом, бажанням обох колективів – Бучанської територіальної громади й театру оперети. Вірю, що така творча взаємодія матиме продовження у майбутньому. Я пишаюся своїми земляками. Ми ще раз довели, що Буча не лише працьовите місто, але й культурне.
З чого почалася співпраця з театром? В першу чергу, це особисті відносини. Та найголовніше, що сам театр оперети виявив бажання бути ближчими до глядача та робити виїзні гастролі.
Маємо надію, певну домовленість, що такі вечори проходитимуть постійно, стануть системними і вони будуть доступними для глядачів.
![]()
Ярослав Москаленко:
- Вітаю всіх з таким прекрасним дійством, коли театр повертається у Бучу. Сто років тому він вже був, а відтепер – відродився. І це прекрасно.
Рік тому, ми говорили про те, що має бути у міському парку. Мені здавалося, що треба десять років, аби всі задуми втілити у життя. Але минув лише рік, і ця місцевість стала невпізнанною. Тож, влада працює не словами, а реальними справами.
Я бажаю, щоб цей сталий розвиток був і в майбутньому.
ДУМКА ФАХІВЦЯ
Дмитро Морозов, головний дирегент театру:
- До репертуару увійшли найбільш яскраві та популярні номери – світова класика, яка в усіх на слуху. Зокрема, у нас використовується попурі Лондонського симфонічного оркестру. Це квітисенція найбільш відомих тем світової класики – і симфонії Бетховена, і фрагменти творів Баха та ін. Також ми показали номери із «Сільви», «Принцеси цирку», декілька балетних номерів. Ми охоплюємо всі жанри – від світової класики до сучасного мюзиклу.
До всіх виступів артисти старанно готувалися, і ми сподіваємося, що бучанський глядач залишився задоволеним. Тож, і назва концерту не випадкова: «Від серця до серця».
ВРАЖЕННЯ ГЛЯДАЧІВ
![]()
Тетяна Дробушко:
- Такого рівня концерти, виступи професійних акторів не часто у нас побачиш, і це дуже захоплююче. На жаль, за роботою у нас часу не вистчає їздити у столицю на подібні мистецькі вечори. А от коли у гості до нас приїжджають артисти – нам дуже приємно. Частіше б так.
Сергій Ігумнов:
- Це дуже цікаве дійство. Враження переповнюють, але точно можу сказати, що задум створити свято вдався на 100%. Як глядач, я вражений і вдячний за подаровані чарівні миті відпочинку для душі. Дуже люблю класичну музику. До того ж, крім медичної, маю ще й музичну освіту. Оперета була дуже професійною, яскравою. Тож, у культурному житті Буча стала ще на одну сходинку вище.
Музичні увертюри у виконанні столичного оркестру просто неба. Так у Бучі відзначили відкриття літнього театру.
Міська влада стверджує, що у такий спосіб відроджує традиції столітньої давнини. Адже ще до революції у Бучі вечорами звучала класична музика, проходили театральні дійства, творчі зустрічі. Культурно-благодійницька традиція була започаткована славетною козацько-дворянською родиною Красовських. У різні часи у музичних вечорах родини Красовських брали участь представники видатних українських родин XIX-XX ст. письменника М.Булгакова, академіка Є.Патона, академіка Ф.Яновського, а також поет, нобелівський лауреат Б.Пастернак, композитор Л.Ревуцький, художник О.Мурашко, видатні артисти В.Володін і О.Юрьєва та багато інших представників української мистецької еліти.
Сцену нового літнього театру у Центральному бучанському парку відкрив виступ Київського національного академічного театру оперети. За словами міського голови, паркова сцена тепер буде закріплена за столичним театром. У планах театралів організувати у Бучі щорічний фестиваль класичної музики, а влітку - регулярно проводити відкриті музичні вечори для бучанців та гостей міста.
Національна оперета, наслідуючи традиції тогочасних просвітницьких концертів, включила до програми не тільки світові музичні шедеври, а й українські народні пісні.
Протягом двох днів, 26 та 27 вересня, зі сцени літнього театру для мешканців міста Бучі та його гостей звучали перлини світової та вітчизняної музики у виконанні провідних солістів, хору, балету та великого симфонічного оркестру театру.
Вже перший день дійства засвідчив: подібного рівня музичних свят у Бучі ще не було.
Неперевершені вокалісти, шикарні костюми, продумані театральні постановки приковували увагу глядачів до сцени й піднімали з глибин душі лише найсвітліші, найпотаємніші почуття. На знак подяки за такі емоції, артистам дарували бурхливі оплески, виклики «браво» та море квітів від Бучанського міського голови Анатолія Федорука, першого заступника голови Київської облдержадміністрації Ярослава Москаленка та громади міста.
Окрім цього, кожен глядач під чарівні звуки живої музики поринув у минуле життя нашого славетного міста. Ведуча концерту здійснила досить цікавий екскурс в історію Бучі, у перервах між номерами жінка «сипала» енциклопедичними відомостями про життя відомих людей у нашому місті та висловлювала враження від сучасної Бучі. «Ми у захваті від вашого містечка. Кожен із акторів сказав: «О, Боже, яка краса! Я теж хочу тут жити!» Кожен куточок парку, кожна клумбочка зроблена з великою любов’ю. Відчувається, що у місті-курорті – справжній господар», - не раз промовляла вона.
ІСТОРІЯ ТЕАТРУ ОПЕРЕТИ
У приміщенні Народного Троїцького дому 1907 року М.Садовським був заснований перший стаціонарний український театр. Саме в Київській опереті свого часу відбулася прем’єра вистави «Наталка Полтавка» видатного українського композитора Миколи Лисенка.Народження Київського театру оперети позначають двома датами 13 січня 1934 року та 14 грудня 1935 року. Спочатку було відкрито стаціонарний театр музичної комедії під керівництвом В.Бенедиктова, а вже наступного року відбулися перші прем’єри вистав.
У роки війни Київський театр оперети було евакуйовано до Казахстану. Два театральних сезони роботи в Алма-Ати сприяли зміцненню тісних творчих зв’язків між митцями України, Казахстану та Росії. Восени 1944 року музкомедія повернулася з евакуації додому.
Упродовж 1950-1960 років до Київської оперети прийшло багато талановитої молоді.
Період 1970-1990-х років позначений новими яскравими подіями у творчому житті Київської оперети. Із ними пов’язані імена видатних режисерів, дириґентів, драматургів та композиторів другої половини ХХ сторіччя. Репертуар театру наповнювали найрізноманітніші за жанрами та тематикою вистави.
З 2003 року Київський театр оперети очолив художній керівник і директор з. д. м. України Богдан Струтинський. На долю режисера випало відкрити нову сторінку в історії творчого колективу. За короткий час під орудою молодого керівника Київська оперета набула кардинальних змін. В першу чергу це пов’язано з оновленням творчого складу та успішними класичними та сучасними постановками. На сцені оперети почали з’являтися музичні вистави для дітей.
Через рік театру надано новий статус – Київський академічний театр оперети.
Великим досягненням театру є відкриття камерної сцени – «Театр у фойє» напередодні 70-річного ювілею театру.
2007 року відбулася прем’єра вистави «Містер Ікс» у постановці Богдана Струтинського. Вперше на території пострадянського простору герої знаменитої оперети заговорили та заспівали українською мовою.
У грудні 2009 року Київський академічний театр оперети відсвяткував свій 75-річний ювілей і з цієї нагоди за вагомий внесок у справу національного духовного відродження та високий творчий рівень отримав статус Національного. Сьогодні театр оперети позиціонує себе як театр широкого профілю. На сцені Київської оперети з успіхом іде класична оперета, сучасні й класичні мюзикли, широко представлені різноманітні концертні програми, сміливо втілюються різноманітні творчі експерименти.
Київська оперета планує й надалі розвивати свій творчий потенціал та дивувати свого глядача новими різножанровими постановками, неординарними рішеннями та обов’язково – виставами найвищого ґатунку!
Беручи за мету ідею офіційного слоґану театру: «Київський національний академічний театр оперети – крок до свята!», творчий колектив намагається дарувати своїм глядачам відчуття справжнього свята.
«ЗАПОЧАТКУЄМО В БУЧІ МІЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ»
Художній керівник Київського Національного академічного театру оперети Богдан Струтинський відповів на запитання про ідею проведення в Бучі творчих вечорів і роботу творчого колективу.- Богдане Дмитровичу, що відбувалося в Бучі?
- Національна оперета завжди робить якісь цікаві кроки. Родзинкою в Бучі є відкриття літньої сцени і відновлення традиції благодійних вечорів. Колись тут були літературні читання, мучичні вечори, до Бучі приїжджала творча еліта. Думаю, що все це відновимо.
Але це – перша сходинка до мети. Навесні чи на початку літа плануємо започаткувати в Бучі міжнародний музичний фестиваль, де люди побачать класне європейське містечко з класним європейським театром Національної оперети України і тими гостями, які приїдуть.
- А як виникла такая ідея?
- Із міським головою Анатолієм Федоруком ми вже давно «виношували» задум. Ініціатива була моя, але мер відгукнувся на таку пропозицію, оскільки він також має європейські стандарти мислення. І мені це дуже приємно.
- Одне з головних надбань Національної оперети – репертуар, розрахований на всі вікові та соціальні групи глядачів. Розкажіть: за яким принципом він складається?
- Я прихильник диференціації репертуару за подіями й віковими уподобаннями або і за соціальною належністю. Малюкам та дошкільнятам потрібні вистави, де кожні три хвилини змінюється дія, інакше дитина засне чи їстиме цукерки. Для старшого покоління – найпопулярніші оперети і мюзикли.
- Солісти Київського національного академічного театру оперети не поступаються вокалом оперним співакам. Де відшукуєте таланти?
- Добираю акторів виключно на щомісячних конкурсах. Звичайно, разом із головними спеціалістами. Як правило, це студенти Київської, Донецької, Одеської, Львівської, Московської консерваторій, театральних інститутів, училищ.
- Що для вас пріоритетне в акторській праці?
- Талант, голос, драматична гра. Опера дає змогу статично виконати арію. Ми інші: тут треба грати, танцювати, і тут же, балансуючи дихання, одразу перейти на грудний регістр із головного регістру та ще й голос подати, а не «козликом» прощебетати. Зіграти, мало того – в дії зіграти, з предметом зіграти, подати енергетичний посил!
- Чому для свого теперішнього виступу ви обрали саме Бучу?
- По-перше, тут дійсно було багато інтелігенції, адже в Бучі, Ворзелі мали свої дачі митці. Тож, тут є певний дух.
По-друге, облаштований за найкращими стандартами прекрасний майданчик, де можна із задоволенням виступати. І все це – в чудовому парку!
У Києві також плануємо провести щось подібне задля того, щоб приваблювати глядача не тільки до класичної сцени, а й літньої. Де може бути більш демократичний стиль, люди почуватимуться більш вільно. Хтось п’є каву, слухає музику, гуляє по парку, пізнає Україну… Це ж класно! Це такий собі духовний і душевний коктейль.
Тому я думаю, що Національна оперета України зіграє з бучанцями цей джаз в перспективі. Ми будемо відчувати один одного, у нас буде спільне дихання.
Ми пропонуємо глядачеві не просто виставу, а окремий інтелектуальний проект від інтерактивного спілкування з глядачем до шоку! Звичайно, позитивного мистецького шоку!
Щодо Бучі, то ми з величезним задоволенням працювали для її жителів. Тому що оперета – це любов.
СЛОВО ВЛАДІ
Анатолій Федорук:
- Хочу висловити щирі слова вдячності Богдану Струтинському, його колективу, технічним працівникам, які створили для міста свято. Воно є спільним результатом, бажанням обох колективів – Бучанської територіальної громади й театру оперети. Вірю, що така творча взаємодія матиме продовження у майбутньому. Я пишаюся своїми земляками. Ми ще раз довели, що Буча не лише працьовите місто, але й культурне.
З чого почалася співпраця з театром? В першу чергу, це особисті відносини. Та найголовніше, що сам театр оперети виявив бажання бути ближчими до глядача та робити виїзні гастролі.
Маємо надію, певну домовленість, що такі вечори проходитимуть постійно, стануть системними і вони будуть доступними для глядачів.
Ярослав Москаленко:
- Вітаю всіх з таким прекрасним дійством, коли театр повертається у Бучу. Сто років тому він вже був, а відтепер – відродився. І це прекрасно.
Рік тому, ми говорили про те, що має бути у міському парку. Мені здавалося, що треба десять років, аби всі задуми втілити у життя. Але минув лише рік, і ця місцевість стала невпізнанною. Тож, влада працює не словами, а реальними справами.
Я бажаю, щоб цей сталий розвиток був і в майбутньому.
ДУМКА ФАХІВЦЯ
Дмитро Морозов, головний дирегент театру:
- До репертуару увійшли найбільш яскраві та популярні номери – світова класика, яка в усіх на слуху. Зокрема, у нас використовується попурі Лондонського симфонічного оркестру. Це квітисенція найбільш відомих тем світової класики – і симфонії Бетховена, і фрагменти творів Баха та ін. Також ми показали номери із «Сільви», «Принцеси цирку», декілька балетних номерів. Ми охоплюємо всі жанри – від світової класики до сучасного мюзиклу.
До всіх виступів артисти старанно готувалися, і ми сподіваємося, що бучанський глядач залишився задоволеним. Тож, і назва концерту не випадкова: «Від серця до серця».
ВРАЖЕННЯ ГЛЯДАЧІВ
Тетяна Дробушко:- Такого рівня концерти, виступи професійних акторів не часто у нас побачиш, і це дуже захоплююче. На жаль, за роботою у нас часу не вистчає їздити у столицю на подібні мистецькі вечори. А от коли у гості до нас приїжджають артисти – нам дуже приємно. Частіше б так.
Сергій Ігумнов:
- Це дуже цікаве дійство. Враження переповнюють, але точно можу сказати, що задум створити свято вдався на 100%. Як глядач, я вражений і вдячний за подаровані чарівні миті відпочинку для душі. Дуже люблю класичну музику. До того ж, крім медичної, маю ще й музичну освіту. Оперета була дуже професійною, яскравою. Тож, у культурному житті Буча стала ще на одну сходинку вище.
більше фото в галереї>>
