Інформаційне роз’яснення щодо підстав та порядку застосування до суддів дисциплінарної відповідальності згідно з законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), дисциплінарне провадження щодо місцевих та апеляційних судів здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України, а Вища рада юстиції – щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
Для оперативного та ефективного розгляду питань відповідальності суддів при Вищий кваліфікаційній комісії суддів України функціонує служба дисциплінарних інспекторів. Дисциплінарні інспектори за дорученням члена Комісії попередньо аналізують заяви та повідомлення про неправомірні дії суддів.
Кожна особа має право безпосередньо звернутись зі скаргою на поведінку судді до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відтак відповідно до частини другої статті 84 Закону, право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує та розміщує на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної поведінки суддів, який може використовуватися для повідомлення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків чи присяги судді.
Статтею 83 Закону встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні.
6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан і доходи (податкової інформації), зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей.
При цьому слід зазначити, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.
Частиною четвертою статті 87 Закону визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з для вчинення проступку, без урахування часу тимчасової втрати працездатності або перебування судді у відпустці.
Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмови у її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України (стаття 87 Закону).
Відповідно до статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), дисциплінарне провадження щодо місцевих та апеляційних судів здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України, а Вища рада юстиції – щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
Для оперативного та ефективного розгляду питань відповідальності суддів при Вищий кваліфікаційній комісії суддів України функціонує служба дисциплінарних інспекторів. Дисциплінарні інспектори за дорученням члена Комісії попередньо аналізують заяви та повідомлення про неправомірні дії суддів.
Кожна особа має право безпосередньо звернутись зі скаргою на поведінку судді до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відтак відповідно до частини другої статті 84 Закону, право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує та розміщує на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної поведінки суддів, який може використовуватися для повідомлення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків чи присяги судді.
Статтею 83 Закону встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні.
6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан і доходи (податкової інформації), зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей.
При цьому слід зазначити, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.
Частиною четвертою статті 87 Закону визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з для вчинення проступку, без урахування часу тимчасової втрати працездатності або перебування судді у відпустці.
Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмови у її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України (стаття 87 Закону).
