Інформаційне роз’яснення щодо повноважень Міністра юстиції як члена Вищої ради юстиції
Відповідно до статті 131 Конституції України та Закону України «Про Вищу раду юстиції», в Україні діє Вища рада юстиції, яка складається з двадцяти членів. Міністр юстиції входить до складу Вищої ради юстиції за посадою.
До повноважень Вищої ради юстиції віднесено, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів; внесення подання Президенту України про призначення суддів на посади або звільнення їх з посад.
Відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором, про обставини, викладені у скаргах на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів перевіряються членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції (частина друга стаття 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції»).
Міністр юстиції, як член Вищої ради юстиції, може звернутись до Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання щодо звільнення судді з посади (стаття 30 Закону України «Про вищу раду юстиції»).
Відповідно до статті 32 вказаного Закону, Вища рада юстиції розглядає питання щодо звільнення судді з посади за порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього.
Порушенням суддею присяги є:
- вчинення ним дії, що порочать звання судді і можуть викликати сумніви у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності і непідкупності судових органів;
- незаконне отримання суддею матеріальних благ або здійснення витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім’ї;
- умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом;
- порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді приймається більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.
Якщо в процесі розгляду питання про звільнення судді за особливих обставин Вища рада юстиції дійде висновку про відсутність підстав для звільнення судді, проте вчинені суддею дії можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність, Вища рада юстиції може прийняти рішення про притягнення суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів до дисциплінарної відповідальності, а якщо інших суддів – про направлення матеріалів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Крім того, положеннями статті 37 цього ж Закону визначено, що Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України та статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника здійснюється перевірка даних про дисциплінарний проступок судді шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об’єднань.
За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозицій.
Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження (стаття 40 Закону України «Про Вищу раду юстиції»).
Відповідно до статті 43 Закону України «Про Вищу раду юстиції» дисциплінарне стягнення до судді застосовується Вищою радою юстиції не пізніше шести місяців після виявлення проступку, без урахування часу тимчасової втрати працездатності або перебування судді у відпустці, але не пізніше року з дня вчинення проступку.
Відповідно до статті 131 Конституції України та Закону України «Про Вищу раду юстиції», в Україні діє Вища рада юстиції, яка складається з двадцяти членів. Міністр юстиції входить до складу Вищої ради юстиції за посадою.
До повноважень Вищої ради юстиції віднесено, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів; внесення подання Президенту України про призначення суддів на посади або звільнення їх з посад.
Відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором, про обставини, викладені у скаргах на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів перевіряються членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції (частина друга стаття 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції»).
Міністр юстиції, як член Вищої ради юстиції, може звернутись до Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання щодо звільнення судді з посади (стаття 30 Закону України «Про вищу раду юстиції»).
Відповідно до статті 32 вказаного Закону, Вища рада юстиції розглядає питання щодо звільнення судді з посади за порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього.
Порушенням суддею присяги є:
- вчинення ним дії, що порочать звання судді і можуть викликати сумніви у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності і непідкупності судових органів;
- незаконне отримання суддею матеріальних благ або здійснення витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім’ї;
- умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом;
- порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді приймається більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.
Якщо в процесі розгляду питання про звільнення судді за особливих обставин Вища рада юстиції дійде висновку про відсутність підстав для звільнення судді, проте вчинені суддею дії можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність, Вища рада юстиції може прийняти рішення про притягнення суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів до дисциплінарної відповідальності, а якщо інших суддів – про направлення матеріалів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Крім того, положеннями статті 37 цього ж Закону визначено, що Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України та статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника здійснюється перевірка даних про дисциплінарний проступок судді шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об’єднань.
За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозицій.
Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження (стаття 40 Закону України «Про Вищу раду юстиції»).
Відповідно до статті 43 Закону України «Про Вищу раду юстиції» дисциплінарне стягнення до судді застосовується Вищою радою юстиції не пізніше шести місяців після виявлення проступку, без урахування часу тимчасової втрати працездатності або перебування судді у відпустці, але не пізніше року з дня вчинення проступку.
