Однією із функцій органів державної виконавчої служби є забезпечення виконання судових рішень, при необхідності застосовуючи при цьому заходи примусу, санкціоновані державою.
У процесі реалізації примусової функції держави досить частим явищем є виникнення конфліктів між учасниками виконавчого провадження. Найбільш болючими є неузгодження та суперечки, які виникають при виконанні рішень пов'язаних із виселенням боржника.
Виходячи з положень ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішень про виселення боржника проводиться лише у разі, якщо боржником воно не виконано в установлений державним виконавцем строк для самостійного виконання рішення, який становить – п'ятнадцять днів.
Слід звернути увагу, що виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин, та у забороні даній особі користуватися цим приміщенням. При цьому, примусовому виселенню підлягають лише особи, які визначені у виконавчому документі.
Державний виконавець письмово повідомляє боржника про день і час примусового виселення. Відсутність останнього, не є перешкодою для виконання рішення. Поряд з цим, виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ з обов'язковим описом майна боржника.
Державний виконавець у необхідних випадках забезпечує в установленому порядку зберігання майна боржника, але не більше двох місяців, з покладенням пов'язаних з цим витрат на боржника. Після завершення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, передбаченому для реалізації безхазяйного майна.
Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності осіб, які підлягають виселенню, державний виконавець проводить опис майна. Описане майно передається на відповідальне зберігання особі, яка державним виконавцем визначена охоронцем даного майна.
Передане на зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акта після сплати боржником витрат на його збереження. Якщо боржник відмовляється сплатити витрати за зберігання майна, вони компенсуються за рахунок реалізації частини майна боржника.
Про виконання рішення про виселення боржника державним виконавцем складається акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні.
Якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше жиле приміщення, державний виконавець надсилає відповідному житловому чи іншому органу повідомлення про строк виконання рішення щодо надання такого приміщення.
У разі ненадання у визначений строк іншого жилого приміщення державний виконавець складає про це акт і звертається до суду з поданням про визначення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом цього питання виконавчі дії не проводяться.
Варто відмітити, якщо особа самостійно вселилася в приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення.
У процесі реалізації примусової функції держави досить частим явищем є виникнення конфліктів між учасниками виконавчого провадження. Найбільш болючими є неузгодження та суперечки, які виникають при виконанні рішень пов'язаних із виселенням боржника.
Виходячи з положень ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішень про виселення боржника проводиться лише у разі, якщо боржником воно не виконано в установлений державним виконавцем строк для самостійного виконання рішення, який становить – п'ятнадцять днів.
Слід звернути увагу, що виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин, та у забороні даній особі користуватися цим приміщенням. При цьому, примусовому виселенню підлягають лише особи, які визначені у виконавчому документі.
Державний виконавець письмово повідомляє боржника про день і час примусового виселення. Відсутність останнього, не є перешкодою для виконання рішення. Поряд з цим, виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ з обов'язковим описом майна боржника.
Державний виконавець у необхідних випадках забезпечує в установленому порядку зберігання майна боржника, але не більше двох місяців, з покладенням пов'язаних з цим витрат на боржника. Після завершення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, передбаченому для реалізації безхазяйного майна.
Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності осіб, які підлягають виселенню, державний виконавець проводить опис майна. Описане майно передається на відповідальне зберігання особі, яка державним виконавцем визначена охоронцем даного майна.
Передане на зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акта після сплати боржником витрат на його збереження. Якщо боржник відмовляється сплатити витрати за зберігання майна, вони компенсуються за рахунок реалізації частини майна боржника.
Про виконання рішення про виселення боржника державним виконавцем складається акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні.
Якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше жиле приміщення, державний виконавець надсилає відповідному житловому чи іншому органу повідомлення про строк виконання рішення щодо надання такого приміщення.
У разі ненадання у визначений строк іншого жилого приміщення державний виконавець складає про це акт і звертається до суду з поданням про визначення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом цього питання виконавчі дії не проводяться.
Варто відмітити, якщо особа самостійно вселилася в приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення.
