Великий музикант і дивовижна людина – так двома фразами можна сказати про заслуженого діяча мистецтв України, одного з найкращих скрипалів України, диригента ансамблю класичної музики ім. Б. М. Лятошинського Національного будинку органної і камерної музики України (з 1999), засновника та незмінного керівника Київського камерного оркестру «ARCHI» (1991) та першої скрипки струнного квартету «ARCHI», з 1995 р. – диригента камерного оркестру студентів НМАУ Ігоря Михайловича Андрієвського.
Неймовірно, але така відома постать сучасної музичної культури виявляє зацікавленість до культурного розвитку нашого селища. І це не просто слова. Минулого року, 5 червня, в «Уваровському домі» відбувся сольний (безкоштовний!) концерт Ігоря Андрієвського «Віденські скрипкові мініатюри та обробки Ф. Крейслера» (концертмейстер Микола Клищевський, фортепіано). Ще тоді Ігор Михайлович висловив побажання щодо розвитку творчих відносин з «Уваровським домом». Спогади про Ігоря Андрієвського і про цей концерт завжди піднімали в моєму серці вдячність Богові за цю, на мій погляд, дивовижну можливість познайомиться і спілкуватися з цією людиною.
![]()
заслужений діяч мистецтв України, диригент ансамблю класичної музики
ім. Б. М. Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України
Ігор Андрієвський та концертмейстер Микола Клищевський на сцені ЦК «Уваровський дім»
Минув майже рік, але мене не покидало бажання знову запросити Ігоря Михайловича до Ворзеля. Знаючи і розуміючи зайнятість цього музиканта, я, набравшись сміливості, все-таки надіслала листа із запрошенням БЕЗКОШТОВНО виступити в «Уваровському домі». Наступного дня, під час перевірки електронної пошти, приголомшуючою новиною для мене став лист від І. Андрієвського з позитивною відповіддю. Переглядаючи творчу діяльність музиканта за останній час (гастролі за кордоном, виступи в Національній філармонії України, систематичні концерти в Національному будинку органної та камерної музики України, педагогічна діяльність), я досі не можу повірити у те, що сольний концерт видатного скрипаля України Ігоря Андріївського відбувся і цього року у Ворзелі. А було це в «Уваровському домі» 8 квітня.
Концертна зала «Уваровського дому» була заповненою. У програмі звучала французьська музика композиторів Каміля Сен-Санса ( в обр. Е. Ізаї «Етюд у формі вальса», «Інтродукція та рондо-капрічіозо») та відома «Поема» для скрипки Ернеста Шоссона, а також твори видатного німецького композитора Ф. Крейслера: «Граве в стилі Фрідемана Баха», «Анданте долорозо в стилі Антоніо Вівальді», «Віденський каприс» та три вальси – «Радість кохання», «Муки кохання», «Прекрасний розмарин». Концертмейстером був піаніст Микола Клищевський. Слід зауважити, що усі твори відзначалися високою технічною складністю. Сам Ігор Михайлович після концерту про свою сольну програму сказав так: «Це програма на виживання. Майже ніхто зі скрипалів не грає всі ці твори одразу в одному концерті».
Виходить, Ігор Андрієвський випробовує себе на витривалість і використовує для цього концертну залу Ворзеля. «Тут якась навдивовижу гарна, творча атмосфера. І найкраща публіка – її щирість дозволяє нам, артистам, забути про все, просто розчинитися в музиці» - говорить І. Андрієвський. Не можна не згадати й про гру концертмейстера Миколи Клищевського: найвища технічна майстерність, надзвичайно глибокий звук, повне відчуття партнерства. Проте Микола Іванович висловив побажання щодо придбання гарного роялю в «Уваровський дім». І це бажання не лише всіх артистів, які виступали в «Уваровському», але й усіх тих, хто прилучається до організації концертів у Ворзелі. Та й сама концертна зала візитівки Ворзеля, – «Уваровському дому», – потребує відповідного оформлення. Сподіваємося, що найближчим часом це важливе питання набуде свого рішення.
Ігор Андрієвський виявився також обізнаним музикознавцем і ерудованим ведучим. Адже він – доктор мистецтвознавства і доцент Національної музичної академії ім. П. Чайковького. Перед початком кожного твору Ігор Андрієвський розповідав про історію виникнення твору, про події, що відбувалися в житті композиторів і в суспільстві, про течії музичного мистецтва того часу. Ця розповідь налаштовувала аудиторію до сприймання твору так, що він пронизував до самих глибин людської душі.
![]()
слухацька аудиторія «Уваровського дому» під час концерту
Насамкінець хочу сказати, що для Ворзеля концерти видатного скрипаля Ігоря Андрієвського та піаніста Миколи Клещевського стали особливими й пам’ятними подіями. Важко переоцінити чи недооцінити внесок у розвиток культури Ворзеля та всього Ірпінського регіону, який дають такі концерти і такі виконавці. Постать Ігоря Андрієвського займає один з найвищих щаблів у сучасному музичному мистецтві. Але незважаючи на всі свої заслуги й нагороди, він залишається скромною, простою у спілкуванні людиною. Відчувається його доброта, щирість, відвертість і дружелюбність, понад усе вражає повна відсутність «зоряної» хвороби, яка притаманна багатьом музикантам. Кожна його фраза має свою значущість і велику мудрість. По-доброму заздрю учням Андрієвського. Хочеться побажати, щоб таких педагогів і особистостей, у яких хочеться вчитися не тільки мистецтву, а й бути справжньою людиною, було якомога більше.
Неймовірно, але така відома постать сучасної музичної культури виявляє зацікавленість до культурного розвитку нашого селища. І це не просто слова. Минулого року, 5 червня, в «Уваровському домі» відбувся сольний (безкоштовний!) концерт Ігоря Андрієвського «Віденські скрипкові мініатюри та обробки Ф. Крейслера» (концертмейстер Микола Клищевський, фортепіано). Ще тоді Ігор Михайлович висловив побажання щодо розвитку творчих відносин з «Уваровським домом». Спогади про Ігоря Андрієвського і про цей концерт завжди піднімали в моєму серці вдячність Богові за цю, на мій погляд, дивовижну можливість познайомиться і спілкуватися з цією людиною.
заслужений діяч мистецтв України, диригент ансамблю класичної музики
ім. Б. М. Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України
Ігор Андрієвський та концертмейстер Микола Клищевський на сцені ЦК «Уваровський дім»
Минув майже рік, але мене не покидало бажання знову запросити Ігоря Михайловича до Ворзеля. Знаючи і розуміючи зайнятість цього музиканта, я, набравшись сміливості, все-таки надіслала листа із запрошенням БЕЗКОШТОВНО виступити в «Уваровському домі». Наступного дня, під час перевірки електронної пошти, приголомшуючою новиною для мене став лист від І. Андрієвського з позитивною відповіддю. Переглядаючи творчу діяльність музиканта за останній час (гастролі за кордоном, виступи в Національній філармонії України, систематичні концерти в Національному будинку органної та камерної музики України, педагогічна діяльність), я досі не можу повірити у те, що сольний концерт видатного скрипаля України Ігоря Андріївського відбувся і цього року у Ворзелі. А було це в «Уваровському домі» 8 квітня.
Концертна зала «Уваровського дому» була заповненою. У програмі звучала французьська музика композиторів Каміля Сен-Санса ( в обр. Е. Ізаї «Етюд у формі вальса», «Інтродукція та рондо-капрічіозо») та відома «Поема» для скрипки Ернеста Шоссона, а також твори видатного німецького композитора Ф. Крейслера: «Граве в стилі Фрідемана Баха», «Анданте долорозо в стилі Антоніо Вівальді», «Віденський каприс» та три вальси – «Радість кохання», «Муки кохання», «Прекрасний розмарин». Концертмейстером був піаніст Микола Клищевський. Слід зауважити, що усі твори відзначалися високою технічною складністю. Сам Ігор Михайлович після концерту про свою сольну програму сказав так: «Це програма на виживання. Майже ніхто зі скрипалів не грає всі ці твори одразу в одному концерті».
Виходить, Ігор Андрієвський випробовує себе на витривалість і використовує для цього концертну залу Ворзеля. «Тут якась навдивовижу гарна, творча атмосфера. І найкраща публіка – її щирість дозволяє нам, артистам, забути про все, просто розчинитися в музиці» - говорить І. Андрієвський. Не можна не згадати й про гру концертмейстера Миколи Клищевського: найвища технічна майстерність, надзвичайно глибокий звук, повне відчуття партнерства. Проте Микола Іванович висловив побажання щодо придбання гарного роялю в «Уваровський дім». І це бажання не лише всіх артистів, які виступали в «Уваровському», але й усіх тих, хто прилучається до організації концертів у Ворзелі. Та й сама концертна зала візитівки Ворзеля, – «Уваровському дому», – потребує відповідного оформлення. Сподіваємося, що найближчим часом це важливе питання набуде свого рішення.
Ігор Андрієвський виявився також обізнаним музикознавцем і ерудованим ведучим. Адже він – доктор мистецтвознавства і доцент Національної музичної академії ім. П. Чайковького. Перед початком кожного твору Ігор Андрієвський розповідав про історію виникнення твору, про події, що відбувалися в житті композиторів і в суспільстві, про течії музичного мистецтва того часу. Ця розповідь налаштовувала аудиторію до сприймання твору так, що він пронизував до самих глибин людської душі.
слухацька аудиторія «Уваровського дому» під час концерту
Насамкінець хочу сказати, що для Ворзеля концерти видатного скрипаля Ігоря Андрієвського та піаніста Миколи Клещевського стали особливими й пам’ятними подіями. Важко переоцінити чи недооцінити внесок у розвиток культури Ворзеля та всього Ірпінського регіону, який дають такі концерти і такі виконавці. Постать Ігоря Андрієвського займає один з найвищих щаблів у сучасному музичному мистецтві. Але незважаючи на всі свої заслуги й нагороди, він залишається скромною, простою у спілкуванні людиною. Відчувається його доброта, щирість, відвертість і дружелюбність, понад усе вражає повна відсутність «зоряної» хвороби, яка притаманна багатьом музикантам. Кожна його фраза має свою значущість і велику мудрість. По-доброму заздрю учням Андрієвського. Хочеться побажати, щоб таких педагогів і особистостей, у яких хочеться вчитися не тільки мистецтву, а й бути справжньою людиною, було якомога більше.
