Нечасто можна відвідати концерт, який проходить на високому професійному рівні, недалеко від дому та й ще безкоштовно.
Рівень професіоналізму концерту визначається складом виконавців, репертуаром, технікою виконання творів й атмосферою під час концерту. Неабиякого значення набуває на таких заходах слухацька аудиторія, яка з розумінням сприймає те, що виконує артист.
Для Ворзеля вже стали традиційними щомісячні академічні концерти, що проходять у ЦК «Уваровський дім». А концерт фортепіанної музики, що відбувся 10 березня на честь Міжнародного жіночого дня 8 березня, зробив справжній фурор. Уперше за роки існування Уваровського дому відбувся сольний фортепіанний концерт із всесвітньовідомих творів класичної музики. Виконавиця – неодноразовий лауреат І премії Міжнародного конкурсу камерної музики, володар титулу «Кращий виконавець творів віденських класиків» (м. Семмерінг, Австрія, 2011 р.), дипломант інших міжнародних та всеукраїнських конкурсів, киянка Олена Болотна. Вона здивувала всіх присутніх своєю майстерністю, заворожуючи звуками дивовижної музики Й. Гайдна, Л. Бетховена, Ф. Шуберта, М. Балакірєва, Н. Паганіні, Ф. Ліста.
Концерт був присвячений видатним жінкам Ворзеля, які заклали історичні, культурні й громадські основи в розвиток й становлення нашого селища. На початку ведуча концерту Ірина Каленчук відзначила, що Ворзель вдячний своїм жінкам, які були і є не тільки прекрасною половиною людства, але й сильними, мужніми постатями, що заклали наріжний камінь у фундамент культури, громадського життя й історії Ворзеля. Це графиня Кичеєва – засновниця селища Кичеєво. Мешканці селища вдячні їй за «перлину» Ворзеля – Кичеєвський березовий гай, який висадила саме вона. Графиня Уварова – в її дачі у радянські часи працювала Ворзельська середня школа, а в нинішній час – центр культури та музей.
Катерина Портнова – дружина одного з перших авіаторів Росії Г. Г. Горшкова, перша жінка Росії, яка піднялася в повітря на аероплані. Ганна Борисоглібська – одна з фундаторів українського театру, віддала свою дачу в Кичеєво для організації Будинку творчості композиторів. Княгиня Волконська – письменниця, жила у Ворзелі у 1941-43 рр., допомагала мешканцям Ворзеля під час фашистської окупації. Похована у Ворзелі, могила її невідома. Кияшко Роза Петрівна – директор Ворзельського Будинку дитини у післявоєнний час, депутат, активіст селища. Васильченко Валентина Петрівна – директор санаторію «Сонячний» протягом 40 років, військовий хірург, ветеран ВВВ.
Не можна не згадати жінок, які живуть понині з нами, але їх імена також вже записані в історичний літопис Ворзеля. Це Куц Олена Іванівна – директор Будинку творчості композиторів протягом 50 років, почесний громадянин селища; Вязовська Ася Григорівна – головний лікар санаторія «Орлятко» протягом 40 років; Сотнікова Зінаїда Юхимівна – почесний громадянин Ворзеля, 27 років – голова селищної ради; Ткачук Віра Юхимівна – почесний громадянин селища, вчитель ворзельської школи протягом 50 років; Лук’янова Ніна Олександрівна – вчитель Ворзельської ЗОШ, почесний громадянин селища. Федоренко Галина Степанівна – почесний громадянин селища, голова Ворзельської селищної ради з 1967 по 1975 рр., Остринська Марія Іванівна – почесний громадянин Ворзеля.
Після такого вступного слова Олена Болотна виконала сонату до-мажор Й. Гайдна. (Цьому композиторові 31 березня виповниться 280 років від дня народження і цю дату будуть святкувати по всьому світові).
![]()
в очікуванні наступного номеру...
![]()
Олена Болотна під час виконання
«Апасіонати» Л. Бетховена.![]()
щирі оплески вдячної аудиторії
«Цвяхом» програми стала, звичайно, Бетховенська «Апасіоната», соната №23 фа-мінор. Саме назва цього твору найбільшим чином привабила відвідувачів концерту. Неймовірне професійне виконання, тепле, ліричне звучання, а найголовніше, якесь нове, «жіноче» виконання всесвітньовідомого твору вразило всіх присутніх. Публіка довго не втихала після «Апасіонати», навіть не хотіли відпускати Олену, вимагаючи виконання на «біс» (тривалість виконання сонати – майже 20 хвилин!). Продовжила програму романтична музика Ф. Шуберта – 2 експромти №3 соль-бемоль мажор та №4 ля-бемоль мажор. Ці твори надихали своєю весняною свіжістю, легкістю звучання й утвердженням прекрасного настрою, що створила атмосфера концерту.
Наприкінці Олена Болотна виконала східну фантазію «Ісламей» М. Балакірєва – найвідоміший твір Балакірєва для фортепіано. «Ісламей» - одне з найбільш віртуозних творів для піаністів, і свого часу воно стало яскравою подією в концертному житті Росії та історії фортепіанного мистецтва.
Публіка цього разу просто так не відпустила піаністку зі сцени. На «біс» Оленою була виконана «Кампанела» Паганіні-Ліста. Зал аплодував стоячи. Слів просто не було. Залишились тільки бурні оплески, квіти артистці й море найдобріших емоцій, що несе всім високе мистецтво. Довго не могли розійтися по домівках, один з одним ділилися враженнями, підходили до виконавиці й організаторів концерту і дякували за чудовий, вишуканий концерт. Олені вдячні слухачі подарували книгу «Сергій Лифарь» (балетмейстер, що емігрував до Франції), цукерки й просто слова подяки, а книга відгуків ЦК «Уваровський дім» збільшилася на теплі, приємні та натхненні слова вдячності.
Закінчуючи, знову хочеться повторити фразу, з якої починала: нечасто можна відвідати концерт, який проходить на високому професійному рівні, недалеко від дому та ще й безкоштовно.
Рівень професіоналізму концерту визначається складом виконавців, репертуаром, технікою виконання творів й атмосферою під час концерту. Неабиякого значення набуває на таких заходах слухацька аудиторія, яка з розумінням сприймає те, що виконує артист.
Для Ворзеля вже стали традиційними щомісячні академічні концерти, що проходять у ЦК «Уваровський дім». А концерт фортепіанної музики, що відбувся 10 березня на честь Міжнародного жіночого дня 8 березня, зробив справжній фурор. Уперше за роки існування Уваровського дому відбувся сольний фортепіанний концерт із всесвітньовідомих творів класичної музики. Виконавиця – неодноразовий лауреат І премії Міжнародного конкурсу камерної музики, володар титулу «Кращий виконавець творів віденських класиків» (м. Семмерінг, Австрія, 2011 р.), дипломант інших міжнародних та всеукраїнських конкурсів, киянка Олена Болотна. Вона здивувала всіх присутніх своєю майстерністю, заворожуючи звуками дивовижної музики Й. Гайдна, Л. Бетховена, Ф. Шуберта, М. Балакірєва, Н. Паганіні, Ф. Ліста.
Концерт був присвячений видатним жінкам Ворзеля, які заклали історичні, культурні й громадські основи в розвиток й становлення нашого селища. На початку ведуча концерту Ірина Каленчук відзначила, що Ворзель вдячний своїм жінкам, які були і є не тільки прекрасною половиною людства, але й сильними, мужніми постатями, що заклали наріжний камінь у фундамент культури, громадського життя й історії Ворзеля. Це графиня Кичеєва – засновниця селища Кичеєво. Мешканці селища вдячні їй за «перлину» Ворзеля – Кичеєвський березовий гай, який висадила саме вона. Графиня Уварова – в її дачі у радянські часи працювала Ворзельська середня школа, а в нинішній час – центр культури та музей.
Катерина Портнова – дружина одного з перших авіаторів Росії Г. Г. Горшкова, перша жінка Росії, яка піднялася в повітря на аероплані. Ганна Борисоглібська – одна з фундаторів українського театру, віддала свою дачу в Кичеєво для організації Будинку творчості композиторів. Княгиня Волконська – письменниця, жила у Ворзелі у 1941-43 рр., допомагала мешканцям Ворзеля під час фашистської окупації. Похована у Ворзелі, могила її невідома. Кияшко Роза Петрівна – директор Ворзельського Будинку дитини у післявоєнний час, депутат, активіст селища. Васильченко Валентина Петрівна – директор санаторію «Сонячний» протягом 40 років, військовий хірург, ветеран ВВВ.
Не можна не згадати жінок, які живуть понині з нами, але їх імена також вже записані в історичний літопис Ворзеля. Це Куц Олена Іванівна – директор Будинку творчості композиторів протягом 50 років, почесний громадянин селища; Вязовська Ася Григорівна – головний лікар санаторія «Орлятко» протягом 40 років; Сотнікова Зінаїда Юхимівна – почесний громадянин Ворзеля, 27 років – голова селищної ради; Ткачук Віра Юхимівна – почесний громадянин селища, вчитель ворзельської школи протягом 50 років; Лук’янова Ніна Олександрівна – вчитель Ворзельської ЗОШ, почесний громадянин селища. Федоренко Галина Степанівна – почесний громадянин селища, голова Ворзельської селищної ради з 1967 по 1975 рр., Остринська Марія Іванівна – почесний громадянин Ворзеля.
Після такого вступного слова Олена Болотна виконала сонату до-мажор Й. Гайдна. (Цьому композиторові 31 березня виповниться 280 років від дня народження і цю дату будуть святкувати по всьому світові).
в очікуванні наступного номеру...
Олена Болотна під час виконання
«Апасіонати» Л. Бетховена.
щирі оплески вдячної аудиторії
«Цвяхом» програми стала, звичайно, Бетховенська «Апасіоната», соната №23 фа-мінор. Саме назва цього твору найбільшим чином привабила відвідувачів концерту. Неймовірне професійне виконання, тепле, ліричне звучання, а найголовніше, якесь нове, «жіноче» виконання всесвітньовідомого твору вразило всіх присутніх. Публіка довго не втихала після «Апасіонати», навіть не хотіли відпускати Олену, вимагаючи виконання на «біс» (тривалість виконання сонати – майже 20 хвилин!). Продовжила програму романтична музика Ф. Шуберта – 2 експромти №3 соль-бемоль мажор та №4 ля-бемоль мажор. Ці твори надихали своєю весняною свіжістю, легкістю звучання й утвердженням прекрасного настрою, що створила атмосфера концерту.
Наприкінці Олена Болотна виконала східну фантазію «Ісламей» М. Балакірєва – найвідоміший твір Балакірєва для фортепіано. «Ісламей» - одне з найбільш віртуозних творів для піаністів, і свого часу воно стало яскравою подією в концертному житті Росії та історії фортепіанного мистецтва.
Публіка цього разу просто так не відпустила піаністку зі сцени. На «біс» Оленою була виконана «Кампанела» Паганіні-Ліста. Зал аплодував стоячи. Слів просто не було. Залишились тільки бурні оплески, квіти артистці й море найдобріших емоцій, що несе всім високе мистецтво. Довго не могли розійтися по домівках, один з одним ділилися враженнями, підходили до виконавиці й організаторів концерту і дякували за чудовий, вишуканий концерт. Олені вдячні слухачі подарували книгу «Сергій Лифарь» (балетмейстер, що емігрував до Франції), цукерки й просто слова подяки, а книга відгуків ЦК «Уваровський дім» збільшилася на теплі, приємні та натхненні слова вдячності.
Закінчуючи, знову хочеться повторити фразу, з якої починала: нечасто можна відвідати концерт, який проходить на високому професійному рівні, недалеко від дому та ще й безкоштовно.
