24 липня Православна Церква відзначатиме день пам'яті Святої рівноапостольної великої княгині Руської Ольги, в святому хрещені - Єлени. Її подвиги на славу Божу та її видатна державобудівнича діяльність на славу Вітчизни й для добробуту її жителів створили їй вічну пам'ять усіх вірних дітей Церкви і нашої великої Батьківщини.Промисел Всевишнього привів її, уродженку Псковського краю, дочку скромного поромника, на береги Дніпра.
Прославилася княгиня мудрістю, мужністю і рішучістю. Була вона страшною для ворогів і любимою людьми за милостивість і благочестя, за праведність і доброту. Вела вона стримане і доброчесне життя. Коли ж виріс і змужнів її син Святослав, вона передала йому управлінські справи, а сама, відійшовши від княжих клопотів, зосередилася на благодійності. Саме її обрав Господь просвітителькою віри серед мороку язичництва східних слов'ян. Він спрямовував її на шлях істинної віри. І захопившись пошуком витоків справжнього богопізнання, Ольга захотіла сама сходити до греків.
У Константинополі вона з натхненням і ревністю долучалася до духовної пишноти богоугодного життя. Серце її розгорілося любов'ю до Творця, Якого вона сприйняла всією душею. Ольга захотіла одразу ж прийняти святе хрещення. Візантійський цар Костянтин Багрянородний, заворожений її красою, хоробрістю, славою, розумом, просив Ольгу стати його дружиною. Княгиня ж відповідала, що прийшла до цієї землі по хрещення, а не заради шлюбу. Тоді цар наполіг, аби хрещення відбулося якомога швидше, і звернувся навіть до патріарха. Патріарх Константинопольський Феофілакт, переконавшись в істинному розумінні княгинею догматів святої віри, приготував купіль для здійснення святого обряду. Княгиня ж попросила, щоб сам цар став її хрещеним батьком. Цар погодився, і патріарх охрестив Ольгу давши їй нове ім'я - Єлена.
Княгиня повернулася до Києва. Вона гідно виконала високе покликання християнки, ставши взірцевим прикладом сповідування істинної віри для численних своїх підданих. Різноманітною була її апостольська та церковнобудівна діяльність. Тут побудувала першу церкву в ім'я святителя Миколая на Аскольдовій могилі та багатьох киян навернула до Господа.
Як свідчать літописи, вона «об'їжджала міста і села по всій землі Руській, проповідуючи Євангеліє, як правдива учениця Христова та єдино ревнителька з апостолами» і що «багато людей радо приймали з уст її Слово Боже і хрестилися».
Ніколи княгиня ні за яких обставин нікого не примушувала до святого хрещення. Історія не знає жодного випадку язичницьких хвилювань у тих місцях, які відвідувала Ольга, де з'являлися новоохрещені; там спокійно сприймалося повалення язичницьких ідолів і поставлення Господнього хреста. Тільки сина Святослава ніяк не могла привести до пізнання істинного Бога. Останнім проханням Ольги до сина було, аби поховали її за християнським звичаєм.
Незадовго до смерті святої Ольги Святослав загинув у бою, а через двадцять років онук її Володимир охрестив усю землю Руську. Побудувавши кам'яну церкву в ім'я Богородиці (названу Десятинною), Володимир переніс чесні мощі Ольги у новозбудований храм. Багато людей зцілилося там. Слава про Ольгу пішла по всій землі, і нарекли її святою.
Ваші запитання, відгуки та пропозиції надсилайте за адресою: м. Буча, вул. Вокзальна, 127 Б; тел. 097 7538700
З повагою та любов’ю до Вас, настоятель парафії ікони Божої Матері «Почаївська» ієрей Михаїл Колочавін
