Освячення здійснював вікарій Київської Митрополії, єпископ Макарівський Іларій. Йому співслужив проректор Київської духовної академії і Семінарії архідиякон Сергій Косовський.
Погожого ранку біля храму було велелюдно. Чимало жителів міста хотіли стати свідками і безпосередніми учасниками цієї урочистої миті.
Біля підніжжя нового храму, на акуратно вистеленій доріжці, виблискували хрести – символ християнської віри і духовності.
Високих гостей зустрічали, як годиться, з хлібом. На зустріч їм вийшли настоятелі Святопетропавлівської церкви – митрофорний протоієрей Анатолій та ієрей Сергій.
«18 років ми чекали цієї події, коли будуть з’єднані земля та небо і новий храм увінчають хрести. І ми щасливі, що сьогодні все це стало можливим. Дуже раді вас бачити в цю урочисту мить поряд з нами», - сказав отець Анатолій, вітаючи преосвященного Іларія.
Після цього розпочався безпосередній чин освячення накупольних хрестів. Відслуживши молебень, єпископ Макарівський привітав присутніх із радісною подією, яка є знаменням перемоги над злом і темрявою.
Але, мабуть, це свято православя не відбулося, якби не люди, які завжди допомагали приходу будувати новий храм. В усі часи, навіть найскрутніші, церкву підтримував Бучанський міський голова Анатолій Федорук. За його сприяння будівельні роботи активно набирали обертів.
Також велику допомогу у зведенні храму надала депутат Київської облради Вікторія Кунгурцева. До постійних благодійників можна віднести Секретаря Бучанської міської ради Ігоря Бойка, В’ячеслава Проценка з братами – Тарасом і Юрієм. Після виголошеної єпископом Макарівським Іларієм проповіді, перейшли до приємної місії нагородження.
Грамоти за підписом настоятеля Української православної церкви Митрополита Володимира були вручені Бучанському міському голові Анатолію Федоруку, депутату Київської облради Вікторії Кунгурцевій, Секретарю Бучанської міської ради Ігорю Бойко, меценату В’ячеславу Проценку.
Звертаючись до них преосвященний Іларій сказав: «Нехай Бог вас благословляє і дає можливість надалі допомагати церкві й робити потрібну для людей справу.
Дякуємо, що ви є прикладом тієї доброчинності, того милосердя, яке повинно бути у державі, у нашому суспільстві серед людей. Тому що цей приклад є дійсно святим і благословенним. І як люди бувають вдячними, так і Господь не забуває хто і що для нього робить.
Тож, хочу побажати успіхів у вашій роботі і щоб Господь вас благословляв своїм милосердям і тим натхненням, яке буде давати вам можливість трудитися і радіти від своєї праці. Многогаї вам і благая літа!».
І на підтвердження цих слів, хор дружньо проспівав Аксіос, що означає – достойний!
Кожен бажаючий бучанець мав змогу прикластися до освячених хрестів і взяти благословення у єпископа.
По завершенню торжества освячення до роботи приступили монтажники. Вони за допомогою багатометрового підйомного крану почергово облаштували усі куполи хрестами.
За словами будівельників, найголовніше і найтяжче у будівництві було спорудження саме куполів. І раз із цим завданням впоралися – все решта є поточною роботою, яка з часом належним чином буде доведена до кінця.
Парафія святих апостолів Петра і Павла – майже ровесниця нашого міста. Вона була побудована у 1904 році й розташовувалася біля бучанського цвинтаря. Стояла церква з дерева, але за радянської влади її спалили. Та в 90-х роках до Бучі направили священика – отця Анатолія. Під його керівництвом і почав відновлюватися храм. Спочатку побудували невеличку Божу споруду, в якій зараз проводяться богослужіння. Неподалік від неї зводиться новий, великий храм – п’ятикупольний. Головний з куполів присвячений Господу Ісусу Христу, решта чотири – євангелістам: Матвію, Марку, Луці та Іоану.
Храм розрахований на 150 місць, але, як стверджують зодчі, за потреби може вмістити 200-300 прихожан.
Отець Анатолій розповідає, що освячення накупольних хрестів – завжди важлива подія. Адже вони слугують дороговказом для сучасної людини, нагадують про вічні істини. Взагалі хрест – головний символ християнської віри. Крім того, він має й символічне значення, як «хрест» простору та часу, на якому ми всі «розп’яті». Адже живемо в часи егоїзму, жадоби, матеріальної вигоди. Забуваємо про Бога… Всі ми триєдині: у нас є дух, душа і тіло. Але, на жаль, найчастіше ми всі працюємо тільки з плоттю, яка дуже вимоглива: постійно потребує задоволення, яке здійснюється через гріхи. Але ж плотські втіхи оманливі, тому не можуть принести справжнього щастя. Істину радість можна відшукати, якщо завжди пам’ятати, що над нами Творець, за образом і подобою якого ми створені.
Тому духовне відродження нації – запорука міцного й здорового суспільства. А для самого священика найбільшою нагородою є те, що духовна споруда будується і на ній вже засяяли куполи. Тож, в найближчому майбутньому молитви до Бога будуть лунати в новому і красивому храмі.
73mb
198mb
(Фото авторів)