28-29 травня 2011 р. відбуватиметься проща Київської архиєпархії УГКЦ до Вишгорода.
Знаємо, що паломництво зародилося, як подорож християн до Єрусалиму задля бажання наблизитись до місць, пов’язаних із життям Христа. Воно має два основні елементи: дорога до Христа і зустріч з Христом. Друга прикметна назва паломництва - проща. Адже вирушаючи до святого місця, йдемо, щоб просити прощення за свої гріхи, як рівно ж простити тим, хто образив нас. Україна багата на паломницькі святині. Нашим прагненням є спільною молитвою повернути Вишгороду духовну силу відпустового центру.
Вишгород – місто Святих Ольги й Володимира - у княжі часи був заміською резиденцією Великих Київських Князів. Відома Межигірська Лавра, постала, правдоподібно, ще за часів Володимира. У храмі св. Василія Великого, що його збудував Св. рівноапостольний Володимир, поховали страстотерпців Гліба й Бориса – небесних опікунів міста. З Вишгородського дитинця вирушала до Франції донька Ярослава Мудрого – Анна. Майбутня королева Франції повезла зі собою Євангеліє, на котрому до XV ст. складали присягу французькі королі під час коронації.
У Дівочому монастирі міста зберігалась чудотворна ікона Вишгородської Богородиці, допоки княжич Андрій, син Юрія Долгорукого, вирушивши без батьківського благословення у суздальські землі будувати власне князівство, не вивіз ікону на північ, і там її перейменували на «Володимирську». Церковне передання каже, що написав цю ікону сам апостол і євангелист Лука на дошці столу, за яким Пресвята Родина обідала в Назареті.
На вишгородському пригорі біля Ольжиної гори Вишгородська парохія УГКЦ збудувала храм на честь чудотворної ікони Вишгородської Богородиці.
Якщо пригадаємо поетичне порівняння Києва з Єрусалимом, то Вишгород є українською Витанією, яка запрошує всіх прочан, щоб ласкою Божою й нашою спільною молитвою й пожертвою відродитися як духовний центр Київської землі, Київської архиєпархії й усієї Руси-України.
29 травня Блаженніший Святослав очолить Божественну Літургію (початок о 9.00) на завершення прощі Київської архиєпархії до Вишгорода.
Вишгородська проща проводиться вже втретє. Починалася вона як паломництво молоді до місця, звідки походить відома світові Володимирська (Вишгородська) ікона Богородиці, яка зараз знаходиться в Третьяковській галереї у Москві.
Тепер же проща виросла до архиєпархіальної. До Вишгорода, єдиного поки паломницького центру УГКЦ поза Західною Україною, з’їжджаються вірні з Центральної України, щоб помолитися до Богородиці та попросити її заступництва.
Особливістю прощі є те, що до собору Вишгородської Богородиці прочани прямують як пішки, так і на велосипедах.
![]()
Вишгородська ікона Божої Матері, відповідно до Передання Церкви, була написана євангелистом Лукою на дошці від столу, за яким був за трапезою Спаситель з Пречистою Матір'ю і праведним Йосипом. Божа Мати, побачивши цей образ, промовила: «Віднині ублажатимуть Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене й Моя нехай буде з цією іконою». В 1131 році ікону була надіслано до Руси з Константинополя князеві Мстиславові († 1132), і вона була поставлена в Дівочому монастирі Вишгорода – давнього помісного уділу святої рівноапостольної великої княгині Ольги.
Вишгород був на той час улюбленим місцем перебування київських князів, яких давно приворожила навколишня краса і де можна було почувати себе в безпеці. До того ж Вишгород був центром паломництва, після того як у місті поховали перших київських святих Бориса й Гліба, підступно вбитих Святополком. Але затрималась ікона у Вишгороді ненадовго. За київський престол продовжувалися чвари між князями, містом інколи володіло кілька князів на рік, кожен з яких претендував на верховенство в династії Рюриковичів. 1155 року син Юрія Долгорукого, володимиро-суздальський князь Андрій, на прізвисько Боголюбський зруйнував частину Києва й по-хижацьки викравши ікону, вивіз її до Володимира-на-Клязьмі.
В 1237 році монголо-татарське військо на чолі з Батиєм зруйнувало Суздаль, Володимир, Рязань і викрало оклад ікони, а ще через півтора століття військо хана Тохтамиша вдруге грабує Вишгородську Богородицю, знову викрадаючи цінний оклад. 1395 року ікону переносять в Успенський собор Московського Кремля, але після 1395 року знову повертають у Володимир, де вона знаходиться майже ціле століття. 1480 року її повторно переносять у Москву. 1930 року вона потрапляє до Державного історичного музею, а ще пізніше у Третьяковську галерею, де перебуває й зараз під назвою Богоматір Володимирська. 1998 року тисячі віруючих змогли побачити ікону в Успенському соборі з нагоди свята Володимирської Богоматері, яке було започатковане ще 1480 року.
Вишгородська Богородиця, написана на липовій дошці, мала первісний розмір 78х55 см. За даними реставраційних робіт 1918 року, її перемальовували кілька разів. Недоторканими лишилися тільки обличчя св. Марії та маленького Ісуса. Є припущення, що одним із художників, який виконував реставрацію ікони початку XV століття, був преподобний Андрій Рубльов уродженець Волині, автор відомої ікони «Трійці».
Син Юрія Довгорукого – Андрій Боголюбський в 1155 році помістив ікону у збудованому ним відомому Успенському соборі міста Володимира. Відтоді ікона отримала ймення Володимирської. В 1395 році ікону вивезено до Москви.
Вшанування Володимирської ікони Пресвятої Богородиці буває кілька разів на рік (21 травня, 23 червня, 26 серпня (за старим стилем)). Найурочистіше святкування відбувається 26 серпня, встановлене церквою на честь стрітення Володимирської ікони при перенесенні її з Володимира до Москви. В 1395 році страшний завойовник хан Тамерлан (Темир-Аксак) досягнув рязанських меж, завоював місто Єлець і, рухаючись до Москви, наблизився до берегів Дону. Великий князь Василь Дмитрович вийшов з військом до Коломни і зупинився на березі Оки. Він молився святителям Московським і преподобному Сергію про порятунок батьківщини і написав митрополитові Московському, святителеві Купріянові (пам'ять 16 вересня), щоб Успенський піст, який розпочався, було присвячено посиленим молитвам про помилування й покаяння.
У Володимир, де перебувала прославлена чудотворна ікона, було надіслано духовенство. Після літурґії і молебню у свято Успіння Пресвятої Богородиці духівництво прийняло ікону та із хресним ходом понесло її до Москви. Незчисленна кількість народу по обидва боки дороги, стоячи на колінах, молила: "Мати Божа, врятуй нашу землю!" У той самий час, коли мешканці Москви зустрічали ікону на Кучковому полі, Тамерлан спав у своєму наметі. Раптом він побачив у сні велику гору, з вершини якої до нього йшли святителі із золотими жезлами, а над ними в променистому сяйві з'явилася Велична Жінка. Вона веліла йому полишити Русь. Прокинувшись у трепеті, Тамерлан запитав про значення видіння. Знавці відповіли, що сяюча Жінка – це Матір Божа, велика Захисниця християн. Тоді Тамерлан дав наказ полкам йти назад. На згадку чудесного порятунку від Тамерлана на Кучковому полі, де була зустрінута ікона, побудували Стрітенський монастир, а на 26 серпня було встановлено святкування на честь стрітення Володимирської ікони Пресвятої Богородиці.
Програма прощі до Вишгорода 28-29 травня 2011 року
Субота, 28 травня
Піша проща (30 км)
координатор о. Віталій: (096) 810-87-28
7.00 - Збір біля Патріаршого собору (Метро «Лівобережна», вул. Микільсько-Слобідська, 5)
7.30 – Молитва. Благословення. Процесійний вихід на прощу
Маршрут: Патріарший собор Воскресіння, пр. Броварський, бульв. Перова, бульв. Ватутіна, Московський міст, Оболонська набережна, вул. Прирічна, вул. Північна
12.30 – 13.00 - Долучення інших груп від станції метро «Героїв Дніпра»
Маршрут: пр. Оболонський - вул. Озерна, вул. Богатирська – дорога Р31 – Вишгород
Бл. 16.30 - прибуття до собору Вишгородської Богородиці
ВЕЛОПРОЩА (50 км)
координатор о. Василь: (098) 57-77-331
Виїзд з Києва до Ірпеня електропоїздом №6609 «Київ-Коростень». Для охочих взяти велосипед в оренду – телефонуйте координатору
08.30 – Київ-пасажирський
08.36 – Караваєві дачі
08.43 – Київ-Волинський
08.51 – Київ-Борщагівка
08.57 – Київ-Святошин
09.30 – Приїзд до храму Святої Анни (м. Ірпінь)
10.00 – Молитва. Катехиза. Благословення велопрочан
10.30 – Виїзд до собору Вишгородської Богородиці. Маршрут: Ірпінь – Гостомель – Раківка – Синяк – Демидів – Лютіж – Старі Петрівці – Нові Петрівці – «Дзвонкова криниця» (Молебень) – Вишгород
Бл. 16.30 - прибуття до собору Вишгородської Богородиці
Програма у Вишгороді
координатори о. Сергій: (098) 425-41-10; Оксана: (097) 978-12-24
16.30 – Зустріч прочан – прикладання до копії ікони Вишгородської Богородиці – Молитва
17.00 – Сповідь
17.00 – Молитва спільнот «Матері в молитві» Київської архиєпархії (нижній храм)
18.00 - Божественна Літургія
19.45 - Трапеза
21.00 – Велика Вечірня з Литією біля Хреста Божої Слави
22.00 - Хресний хід паломників, Ісусова молитва, розважання
Нічні чування у храмі
24.00 - Віднова хресних обітів
00.15 - Спільна Ектенійна молитва прошень
00.45 - Катехиза «Сенс прощення»
01.00 - Робота в групах «Як я розумію прощення»
01.20 - Обряд взаємопрощення
01.50 - Впровадження в Ісусову молитву
02.00 - Ісусова молитва. Ватра
Неділя, 29 травня
07.00 – Велика Утреня
08.30 – Зустріч Патріарха Святослава
09.00 – Святкова Архиєрейська Літургія, яку відслужить Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук. Освячення води
12.00 - Гаївки
Знаємо, що паломництво зародилося, як подорож християн до Єрусалиму задля бажання наблизитись до місць, пов’язаних із життям Христа. Воно має два основні елементи: дорога до Христа і зустріч з Христом. Друга прикметна назва паломництва - проща. Адже вирушаючи до святого місця, йдемо, щоб просити прощення за свої гріхи, як рівно ж простити тим, хто образив нас. Україна багата на паломницькі святині. Нашим прагненням є спільною молитвою повернути Вишгороду духовну силу відпустового центру.
Вишгород – місто Святих Ольги й Володимира - у княжі часи був заміською резиденцією Великих Київських Князів. Відома Межигірська Лавра, постала, правдоподібно, ще за часів Володимира. У храмі св. Василія Великого, що його збудував Св. рівноапостольний Володимир, поховали страстотерпців Гліба й Бориса – небесних опікунів міста. З Вишгородського дитинця вирушала до Франції донька Ярослава Мудрого – Анна. Майбутня королева Франції повезла зі собою Євангеліє, на котрому до XV ст. складали присягу французькі королі під час коронації.
У Дівочому монастирі міста зберігалась чудотворна ікона Вишгородської Богородиці, допоки княжич Андрій, син Юрія Долгорукого, вирушивши без батьківського благословення у суздальські землі будувати власне князівство, не вивіз ікону на північ, і там її перейменували на «Володимирську». Церковне передання каже, що написав цю ікону сам апостол і євангелист Лука на дошці столу, за яким Пресвята Родина обідала в Назареті.
На вишгородському пригорі біля Ольжиної гори Вишгородська парохія УГКЦ збудувала храм на честь чудотворної ікони Вишгородської Богородиці.
Якщо пригадаємо поетичне порівняння Києва з Єрусалимом, то Вишгород є українською Витанією, яка запрошує всіх прочан, щоб ласкою Божою й нашою спільною молитвою й пожертвою відродитися як духовний центр Київської землі, Київської архиєпархії й усієї Руси-України.
29 травня Блаженніший Святослав очолить Божественну Літургію (початок о 9.00) на завершення прощі Київської архиєпархії до Вишгорода.
Вишгородська проща проводиться вже втретє. Починалася вона як паломництво молоді до місця, звідки походить відома світові Володимирська (Вишгородська) ікона Богородиці, яка зараз знаходиться в Третьяковській галереї у Москві.
Тепер же проща виросла до архиєпархіальної. До Вишгорода, єдиного поки паломницького центру УГКЦ поза Західною Україною, з’їжджаються вірні з Центральної України, щоб помолитися до Богородиці та попросити її заступництва.
Особливістю прощі є те, що до собору Вишгородської Богородиці прочани прямують як пішки, так і на велосипедах.
Піша проща стартує в суботу, 28 травня, о 7.30, від Патріаршого собору Воскресіння Христового через пр. Броварський, бульв. Перова, бульв. Ватутіна, Московський міст, Оболонська набережна, вул. Прирічна, вул. Північна до станції метро «Героїв Дніпра». Біля «Героїв Дніпра» можуть долучитися інші групи і попрямувати вже до Вишгорода.
Велопроща стартує в суботу, 28 травня, о 10.30 від каплиці Святої Анни у м. Ірпінь вул. Ленінградська 28-а (р-н залізничного переїзду) через населені пункти: Гостомель – Раківка – Синяк – Демидів – Лютіж – Старі Петрівці – Нові Петрівці, до Вишгорода.
Велопроща стартує в суботу, 28 травня, о 10.30 від каплиці Святої Анни у м. Ірпінь вул. Ленінградська 28-а (р-н залізничного переїзду) через населені пункти: Гостомель – Раківка – Синяк – Демидів – Лютіж – Старі Петрівці – Нові Петрівці, до Вишгорода.
Історія Вишгородської Божої Матері
Вишгородська ікона Божої Матері, відповідно до Передання Церкви, була написана євангелистом Лукою на дошці від столу, за яким був за трапезою Спаситель з Пречистою Матір'ю і праведним Йосипом. Божа Мати, побачивши цей образ, промовила: «Віднині ублажатимуть Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене й Моя нехай буде з цією іконою». В 1131 році ікону була надіслано до Руси з Константинополя князеві Мстиславові († 1132), і вона була поставлена в Дівочому монастирі Вишгорода – давнього помісного уділу святої рівноапостольної великої княгині Ольги.
Вишгород був на той час улюбленим місцем перебування київських князів, яких давно приворожила навколишня краса і де можна було почувати себе в безпеці. До того ж Вишгород був центром паломництва, після того як у місті поховали перших київських святих Бориса й Гліба, підступно вбитих Святополком. Але затрималась ікона у Вишгороді ненадовго. За київський престол продовжувалися чвари між князями, містом інколи володіло кілька князів на рік, кожен з яких претендував на верховенство в династії Рюриковичів. 1155 року син Юрія Долгорукого, володимиро-суздальський князь Андрій, на прізвисько Боголюбський зруйнував частину Києва й по-хижацьки викравши ікону, вивіз її до Володимира-на-Клязьмі.
В 1237 році монголо-татарське військо на чолі з Батиєм зруйнувало Суздаль, Володимир, Рязань і викрало оклад ікони, а ще через півтора століття військо хана Тохтамиша вдруге грабує Вишгородську Богородицю, знову викрадаючи цінний оклад. 1395 року ікону переносять в Успенський собор Московського Кремля, але після 1395 року знову повертають у Володимир, де вона знаходиться майже ціле століття. 1480 року її повторно переносять у Москву. 1930 року вона потрапляє до Державного історичного музею, а ще пізніше у Третьяковську галерею, де перебуває й зараз під назвою Богоматір Володимирська. 1998 року тисячі віруючих змогли побачити ікону в Успенському соборі з нагоди свята Володимирської Богоматері, яке було започатковане ще 1480 року.
Вишгородська Богородиця, написана на липовій дошці, мала первісний розмір 78х55 см. За даними реставраційних робіт 1918 року, її перемальовували кілька разів. Недоторканими лишилися тільки обличчя св. Марії та маленького Ісуса. Є припущення, що одним із художників, який виконував реставрацію ікони початку XV століття, був преподобний Андрій Рубльов уродженець Волині, автор відомої ікони «Трійці».
Син Юрія Довгорукого – Андрій Боголюбський в 1155 році помістив ікону у збудованому ним відомому Успенському соборі міста Володимира. Відтоді ікона отримала ймення Володимирської. В 1395 році ікону вивезено до Москви.
Вшанування Володимирської ікони Пресвятої Богородиці буває кілька разів на рік (21 травня, 23 червня, 26 серпня (за старим стилем)). Найурочистіше святкування відбувається 26 серпня, встановлене церквою на честь стрітення Володимирської ікони при перенесенні її з Володимира до Москви. В 1395 році страшний завойовник хан Тамерлан (Темир-Аксак) досягнув рязанських меж, завоював місто Єлець і, рухаючись до Москви, наблизився до берегів Дону. Великий князь Василь Дмитрович вийшов з військом до Коломни і зупинився на березі Оки. Він молився святителям Московським і преподобному Сергію про порятунок батьківщини і написав митрополитові Московському, святителеві Купріянові (пам'ять 16 вересня), щоб Успенський піст, який розпочався, було присвячено посиленим молитвам про помилування й покаяння.
У Володимир, де перебувала прославлена чудотворна ікона, було надіслано духовенство. Після літурґії і молебню у свято Успіння Пресвятої Богородиці духівництво прийняло ікону та із хресним ходом понесло її до Москви. Незчисленна кількість народу по обидва боки дороги, стоячи на колінах, молила: "Мати Божа, врятуй нашу землю!" У той самий час, коли мешканці Москви зустрічали ікону на Кучковому полі, Тамерлан спав у своєму наметі. Раптом він побачив у сні велику гору, з вершини якої до нього йшли святителі із золотими жезлами, а над ними в променистому сяйві з'явилася Велична Жінка. Вона веліла йому полишити Русь. Прокинувшись у трепеті, Тамерлан запитав про значення видіння. Знавці відповіли, що сяюча Жінка – це Матір Божа, велика Захисниця християн. Тоді Тамерлан дав наказ полкам йти назад. На згадку чудесного порятунку від Тамерлана на Кучковому полі, де була зустрінута ікона, побудували Стрітенський монастир, а на 26 серпня було встановлено святкування на честь стрітення Володимирської ікони Пресвятої Богородиці.
Програма прощі до Вишгорода 28-29 травня 2011 року
Субота, 28 травня
Піша проща (30 км)
координатор о. Віталій: (096) 810-87-28
7.00 - Збір біля Патріаршого собору (Метро «Лівобережна», вул. Микільсько-Слобідська, 5)
7.30 – Молитва. Благословення. Процесійний вихід на прощу
Маршрут: Патріарший собор Воскресіння, пр. Броварський, бульв. Перова, бульв. Ватутіна, Московський міст, Оболонська набережна, вул. Прирічна, вул. Північна
12.30 – 13.00 - Долучення інших груп від станції метро «Героїв Дніпра»
Маршрут: пр. Оболонський - вул. Озерна, вул. Богатирська – дорога Р31 – Вишгород
Бл. 16.30 - прибуття до собору Вишгородської Богородиці
ВЕЛОПРОЩА (50 км)
координатор о. Василь: (098) 57-77-331
Виїзд з Києва до Ірпеня електропоїздом №6609 «Київ-Коростень». Для охочих взяти велосипед в оренду – телефонуйте координатору
08.30 – Київ-пасажирський
08.36 – Караваєві дачі
08.43 – Київ-Волинський
08.51 – Київ-Борщагівка
08.57 – Київ-Святошин
09.30 – Приїзд до храму Святої Анни (м. Ірпінь)
10.00 – Молитва. Катехиза. Благословення велопрочан
10.30 – Виїзд до собору Вишгородської Богородиці. Маршрут: Ірпінь – Гостомель – Раківка – Синяк – Демидів – Лютіж – Старі Петрівці – Нові Петрівці – «Дзвонкова криниця» (Молебень) – Вишгород
Бл. 16.30 - прибуття до собору Вишгородської Богородиці
Програма у Вишгороді
координатори о. Сергій: (098) 425-41-10; Оксана: (097) 978-12-24
16.30 – Зустріч прочан – прикладання до копії ікони Вишгородської Богородиці – Молитва
17.00 – Сповідь
17.00 – Молитва спільнот «Матері в молитві» Київської архиєпархії (нижній храм)
18.00 - Божественна Літургія
19.45 - Трапеза
21.00 – Велика Вечірня з Литією біля Хреста Божої Слави
22.00 - Хресний хід паломників, Ісусова молитва, розважання
Нічні чування у храмі
24.00 - Віднова хресних обітів
00.15 - Спільна Ектенійна молитва прошень
00.45 - Катехиза «Сенс прощення»
01.00 - Робота в групах «Як я розумію прощення»
01.20 - Обряд взаємопрощення
01.50 - Впровадження в Ісусову молитву
02.00 - Ісусова молитва. Ватра
Неділя, 29 травня
07.00 – Велика Утреня
08.30 – Зустріч Патріарха Святослава
09.00 – Святкова Архиєрейська Літургія, яку відслужить Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук. Освячення води
12.00 - Гаївки
ВАЖЛИВО: Дорогі прочани, не забудьте взяти в дорогу молитовник, чотки-вервицю, а для земних нужд - зручне взуття, накриття для голови, дощовик, канапку, питну воду (!), склянку для води, необхідні медикаменти. Бажано мати зі собою ковдру або спальний мішок. Для велопрочан – шолом, воду, канапку, запасні шини.
