«Вічно молодий» - під такою назвою 31 січня у Ворзелі, в ЦК «Уварівський дім» пройшов літературно-мистецький захід, присвячений 120-й річниці одного з найвідоміших українських поетів ХХ століття – Павла Тичини. Перед глядачами, а їх зібралася повна глядацька зала Уварівського дому, виступив мистецький гурт-дует «Жайворонок».
Артисти натхненно декламували вірші Павла Тичини, котрі він написав у юні роки та співали українські пісні, а також розповіли про сім’ю, в якій народився поет, про початок його творчого шляху. Учні ворзельської ЗОШ №5 по дитячому безпосередньо та щиро читали вірші поета, а вчителька української мови й літератури Тищенко Ірина Володимирівна виявилася справжнім глибоким знавцем його творчості: вона знайшла репродукцію картини Михайла Жука «Біле й чорне», вчителя малювання школи, де вчився Павло.
Картина написана в стилі, близькому до сюрреалістичного, на ній у центрі зображено двох ангелів, чорного та світлого, котрі мають пройти крізь арку. При цьому, білий ангел засмучений… Символіка й деталі картини дозволяють зробити однозначний висновок, що на картині символічно зображено страждальницьку долю українського народу. Вірші Павла Тичини якраз і наповнені любов’ю до рідного краю, землі, співчуттям до людей і бажанням, щоб український народ був незалежним і щасливим. Наприкінці виступів слухачі почули аудіо запис голосу великого поета, а завершилося свято виступом завідувачки Ворзельської бібліотеки ім. Д. Бедзика Євтищенко Наталії Іванівни, котра оповіла про творчий шлях поета та прочитала кілька віршів.
Глядачами й слухачами були переважно ворзельські школярі, для котрих творчість поета, тепло й музика його поезії, любов до рідного краю, задушевна лірика у віршах про кохання, були, безперечно, і насолодою, і виховною годиною, про що вони засвідчили своїми оплесками! Народ шанує й любить своїх співаків!
Артисти натхненно декламували вірші Павла Тичини, котрі він написав у юні роки та співали українські пісні, а також розповіли про сім’ю, в якій народився поет, про початок його творчого шляху. Учні ворзельської ЗОШ №5 по дитячому безпосередньо та щиро читали вірші поета, а вчителька української мови й літератури Тищенко Ірина Володимирівна виявилася справжнім глибоким знавцем його творчості: вона знайшла репродукцію картини Михайла Жука «Біле й чорне», вчителя малювання школи, де вчився Павло.
Картина написана в стилі, близькому до сюрреалістичного, на ній у центрі зображено двох ангелів, чорного та світлого, котрі мають пройти крізь арку. При цьому, білий ангел засмучений… Символіка й деталі картини дозволяють зробити однозначний висновок, що на картині символічно зображено страждальницьку долю українського народу. Вірші Павла Тичини якраз і наповнені любов’ю до рідного краю, землі, співчуттям до людей і бажанням, щоб український народ був незалежним і щасливим. Наприкінці виступів слухачі почули аудіо запис голосу великого поета, а завершилося свято виступом завідувачки Ворзельської бібліотеки ім. Д. Бедзика Євтищенко Наталії Іванівни, котра оповіла про творчий шлях поета та прочитала кілька віршів.
Глядачами й слухачами були переважно ворзельські школярі, для котрих творчість поета, тепло й музика його поезії, любов до рідного краю, задушевна лірика у віршах про кохання, були, безперечно, і насолодою, і виховною годиною, про що вони засвідчили своїми оплесками! Народ шанує й любить своїх співаків!