Діти війни відстоюють своє право на надбавку до пенсії
Під Ірпінським міським судом людський натовп. Чоловік 50. Давно такого не було. Гамірно, у приміщення суду пропускають лише тих, кого зачитують зі списку. Решта – чекають, поки до них дійде черга, деякі вже тут по другому колу. Кажуть, що заяви подавали ще у березні. Їм про них нічого не відомо, тож приходять не вперше. Дехто займає чергу ще з ночі.
Їдуть з усього Приірпіння: з Бучі, Гостомеля, Ворзеля. Щоб відвоювати своє. Те, що їм належить по праву.
У них не було дитинства. Його забрала війна. Вони змалечку працювали, робили всю важку дорослу роботу, бо у багатьох з них батьки не вернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни. Не всім далася і наука у школі, але не тому, що не хотілося вчитися, а тому що не було змоги. Треба було йти працювати, щоб прогодувати не лише себе, а й менших братиків і сестричок. Вони вважають себе жертвами війни, бо вона забрала у них найголовніше – дитинство. Так триває з тих пір, відколи Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року. Вони пишуть позовні заяви до суду з вимогою виплатити їм, дітям війни, надбавку до пенсії, передбачену законом. Вони надіються на відновлення справедливості.
![]()
Найсміливіші готові воювати з Пенсійним фондом до тих пір, поки не отримають належні їм гроші. Та більшість налаштовані песимістично. «Вже нам «повернули» одну тисячу гривень з наших заощаджень в Ощадбанку, так само й повернуть ці гроші, - каже Тетяна Петрівна Сидоренко із Бучі - І навіть коли я подам заяву до суду, заплачу за нього і він присудить виплатити заборговане, то це не означає, що я одержу ці гроші. У бюджеті ж їх нема». З ним погоджуються Андрій Андрійович Лернер, ліквідатор другої категорії на ЧАЕС ( у нього лежать вже три заяви у суді), Микола Федорович Фещенко, Іван Йосипович Барчук, Микола Юхимович Антоненко та багато інших. Вони стверджують,що за законом ”Про соціальний захист дітей війни” їм повинні щомісяця доплачувати 30% від мінімальної пенсії за віком. Але згодом Верховна Рада призупинила ці виплати, потім їх відновили, але у меншому розмірі — 10%. Надія отримати кошти у повному обсязі з'явилася у «дітей війни» наприкінці весни 2008 року.
Саме тоді Конституційний Суд визнав положення Держбюджету щодо дітей війни неконституційними. А це означало, що люди мають право на невиплачену соціальну допомогу за 2006-2007 роки.
За приблизними підрахунками, Пенсійний фонд заборгував їм майже по три тисячі гривень. Частину коштів не додав й у 2008 році. Адже з 1 жовтня «діти війни» замість 120-130 гривень отримали лише 49,8 гривні, бо з необхідних для цього 10 мільярдів гривень Кабмін виділив з бюджету лише третину від цієї суми.
Дізнавшись про рішення Конституційного Суду, «діти війни» закидали суди позовними заявами до Пенсійного фонду України. У позовних заявах люди просять провести нарахування підвищень до пенсії за чотири останніх роки. Юристи кажуть, що таке прохання цілком законне. Та чиновникам навіть рішення суду - не указ. Вони посилаються на постанову Кабміну України від 28 травня 2008 року, згідно з якою «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 1 жовтня - 49,80 грн.
![]()
Таким чином на даний час надбавки «дітям війни» виплачуються в сумі 49 грн 80 коп.
І проводити виплату підвищень в інших розмірах в органів Пенсійного фонду,кажуть, немає підстав. Але перший секретар Всеукраїнської партії «Дітей війни м.Ірпеня» Іван Сафронович Руришин справедливо вважає, що «коли ми хочемо жити в правовій державі, то слід дотримуватися законів, поважати їх. Отож, Пенсійному фонду доведеться виконувати закон, виплачувати заборговане. Принагідно, хочу звернутися до всіх дітей війни: партія « Дітей війни» продовжує приймати пенсіонерів, які мають пільги для підвищення пенсій: «Дітей війни», чорнобильців, інвалідів за адресою: м.Ірпінь, вул. Пролетарська, 40, спортивна школа, 1 поверх.
Звертатись за тел.: (04597) 94-997; тел.моб.: (096) 222 79 -20
Поки що, як бачимо, ситуація досить невтішна. Час іде, і чи дочекаються діти війни своєї добавки до пенсії? А коли дочекаються, то чи всі?
(фото автора)
Під Ірпінським міським судом людський натовп. Чоловік 50. Давно такого не було. Гамірно, у приміщення суду пропускають лише тих, кого зачитують зі списку. Решта – чекають, поки до них дійде черга, деякі вже тут по другому колу. Кажуть, що заяви подавали ще у березні. Їм про них нічого не відомо, тож приходять не вперше. Дехто займає чергу ще з ночі.
Їдуть з усього Приірпіння: з Бучі, Гостомеля, Ворзеля. Щоб відвоювати своє. Те, що їм належить по праву.
У них не було дитинства. Його забрала війна. Вони змалечку працювали, робили всю важку дорослу роботу, бо у багатьох з них батьки не вернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни. Не всім далася і наука у школі, але не тому, що не хотілося вчитися, а тому що не було змоги. Треба було йти працювати, щоб прогодувати не лише себе, а й менших братиків і сестричок. Вони вважають себе жертвами війни, бо вона забрала у них найголовніше – дитинство. Так триває з тих пір, відколи Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року. Вони пишуть позовні заяви до суду з вимогою виплатити їм, дітям війни, надбавку до пенсії, передбачену законом. Вони надіються на відновлення справедливості.
Найсміливіші готові воювати з Пенсійним фондом до тих пір, поки не отримають належні їм гроші. Та більшість налаштовані песимістично. «Вже нам «повернули» одну тисячу гривень з наших заощаджень в Ощадбанку, так само й повернуть ці гроші, - каже Тетяна Петрівна Сидоренко із Бучі - І навіть коли я подам заяву до суду, заплачу за нього і він присудить виплатити заборговане, то це не означає, що я одержу ці гроші. У бюджеті ж їх нема». З ним погоджуються Андрій Андрійович Лернер, ліквідатор другої категорії на ЧАЕС ( у нього лежать вже три заяви у суді), Микола Федорович Фещенко, Іван Йосипович Барчук, Микола Юхимович Антоненко та багато інших. Вони стверджують,що за законом ”Про соціальний захист дітей війни” їм повинні щомісяця доплачувати 30% від мінімальної пенсії за віком. Але згодом Верховна Рада призупинила ці виплати, потім їх відновили, але у меншому розмірі — 10%. Надія отримати кошти у повному обсязі з'явилася у «дітей війни» наприкінці весни 2008 року.
Саме тоді Конституційний Суд визнав положення Держбюджету щодо дітей війни неконституційними. А це означало, що люди мають право на невиплачену соціальну допомогу за 2006-2007 роки.
За приблизними підрахунками, Пенсійний фонд заборгував їм майже по три тисячі гривень. Частину коштів не додав й у 2008 році. Адже з 1 жовтня «діти війни» замість 120-130 гривень отримали лише 49,8 гривні, бо з необхідних для цього 10 мільярдів гривень Кабмін виділив з бюджету лише третину від цієї суми.
Дізнавшись про рішення Конституційного Суду, «діти війни» закидали суди позовними заявами до Пенсійного фонду України. У позовних заявах люди просять провести нарахування підвищень до пенсії за чотири останніх роки. Юристи кажуть, що таке прохання цілком законне. Та чиновникам навіть рішення суду - не указ. Вони посилаються на постанову Кабміну України від 28 травня 2008 року, згідно з якою «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 1 жовтня - 49,80 грн.
Таким чином на даний час надбавки «дітям війни» виплачуються в сумі 49 грн 80 коп.
І проводити виплату підвищень в інших розмірах в органів Пенсійного фонду,кажуть, немає підстав. Але перший секретар Всеукраїнської партії «Дітей війни м.Ірпеня» Іван Сафронович Руришин справедливо вважає, що «коли ми хочемо жити в правовій державі, то слід дотримуватися законів, поважати їх. Отож, Пенсійному фонду доведеться виконувати закон, виплачувати заборговане. Принагідно, хочу звернутися до всіх дітей війни: партія « Дітей війни» продовжує приймати пенсіонерів, які мають пільги для підвищення пенсій: «Дітей війни», чорнобильців, інвалідів за адресою: м.Ірпінь, вул. Пролетарська, 40, спортивна школа, 1 поверх.
Звертатись за тел.: (04597) 94-997; тел.моб.: (096) 222 79 -20
Поки що, як бачимо, ситуація досить невтішна. Час іде, і чи дочекаються діти війни своєї добавки до пенсії? А коли дочекаються, то чи всі?
(фото автора)
