» » Кому – радість, кому - гроші

Кому – радість, кому - гроші

Народження дитини

тож, на Вашу думку це:
 
Як засвідчив досвід минулих років, спроби уряду щодо збільшення державної допомоги виявилися не дуже дієвими. До того ж, досі немає стовідсоткового контролю за використанням «дитячих грошей» – держава все ще не знає, куди ідуть ці кошти – на дитину, чи на власні потреби батьків. Адже практика збільшення виплат на дитину, запроваджена ще Ющенком, показала - збільшення допомоги при народженні дитини – справді сприяє зростанню народжуваності, але не завжди у благополучних сім’ях . Є люди, які регулярно з року в рік приходять просити допомогу, серед них багато молодих матерів – представників неблагонадійних сімей, у яких є певні проблеми. Тому обізнані люди говорять, що введення практики збільшення виплат буде стимулювати появу дітей, які будуть рости у неблагонадійних сім’ях і це, напевно, найбільш негативний момент, пов’язаний з виплатами на дітей.

Справді, дітей в сиротинцях аж ніяк не поменшало, та й той факт, що спокуса заробити на дітях – це далеко не одиноке явище. Хіба можна заборонити народжувати дітей, навіть, якщо, отримавши кошти, сім’я все – таки від дитини захоче відмовитися? Викликає занепокоєння і те, що більшість українських сіл і містечок так розорені і занедбані (проблема заробітку зараз гостро стоїть по всій Україні), що отримати соціальну допомогу для сім’ї вкрай важливо. Погодьтеся, що для села 25 чи 50 тисяч гривень – це великі гроші. Добре, коли вони витрачаються, як – то кажуть, з розумом, а якщо сім’я випиває, то що з цих грошей дитині дістанеться? Одні гіркі крихти.

Запитуємо у завідуючої пологового відділення Ірпінського пологового будинку Тетяни Реваденко: «Як вплинули за останні кілька років на народжуваність дітей збільшення виплат і чи взагалі вплинули?». Тетяна Миколаївна говорить, що на народжуваності дітей збільшення грошової допомоги суттєво не позначилося, хоча зменшилася кількість «відмовних» дітей. Дуже важливо, коли для породіллі є підтримка як матеріальна, так і моральна. Якщо у 2009 році було 844 пологи, то у 2010 році – 785. Перинатальна смертність, як відомо, є одним із важливих показників, але завдяки кращому матеріально – технічному забезпеченню відділення за останній рік (придбання нового медичного устаткування, дитячого апарату для дихання) у 2010 році він знизився майже удвічі».

Звісно, виховання здорового суспільства - це першочергове завдання держави. І вона в особі представників державної влади має обов'язково дбати про майбутнє країни. З іншого боку, не хочеться думати, що народжуваність дитини для багатьох сімей нині лежить цілком у сфері грошових інтересів. Про це говорить і Богдан Мельничук, депутат міської ради, до речі, батько чотирьох дітей. Він зазначає, що на перший погляд, так, це нібито й добре, що на дітей даватимуть більше грошей, але з іншого боку, - подивіться, як пішли «вгору» ціни.

Що нині важливим є для молодої сім’ї, яка хоче дитину? Звичайно, це матеріальне забезпечення. Має бути своє житло ( до - речі, для багатьох воно стоїть вище сімейних статків), по – друге, впевненість у завтрашньому дні: як мінімум, повинна бути робота, яка дає стабільну зарплату, - при сьогоднішніх реаліях життя – це найголовніший фактор, який не потребує додаткових коментарів. Тому особисто у мене виникає питання, чого, власне, хоче добитися влада, підвищуючи розмір дитячої допомоги: збільшення народжуваності чи “задобрення” перед парламентськими виборами, розлючених через епопею з Податковим кодексом виборців.

Думка про те, що зі збільшенням виплат народжуваність зросте і це стане порятунком для відродження нації, не зовсім правильна. На сьогоднішній день у бюджеті бази для таких серйозних виплат, які вводяться з січня цього року, не існує. Як батько, який виховує дітей, можу сказати, що ніколи не отримував жодних пільг і субсидій від держави. А тому ніколи не пов’язував народження дітей з будь – якими пільгами. Гроші як такі для мене значення особливого не відігравали, коли йшлося про народження дітей. Коли є справжня батьківська любов, то гроші відходять на другий план.

Сім’я Ольги та Дениса Лозових (виховують сина Артема 2 років, проживають у Гостомелі ) говорить, що матеріальна допомога необхідна: «Молодій сім’ї вкрай потрібні ці гроші, бо вона іде у підтримку сім’ї. Але сьогодні відбулося значне подорожчання продуктів, товарів першої необхідності, зросли комунальні виплати. Особливо піднялися у ціні товари для дітей: харчування, засоби гігієни, памперси , ліки, іграшки: якщо не вдвічі, то втричі. Добре, звісно, що виплати на дітей збільшилися. І хоча ми отримували державну допомогу, яка на час народження сина складала трохи більше 12 тисяч грн., але без підтримки батьків було б дуже непросто, бо нам доводиться знімати житло і левова частка грошей іде на виплату квартири».

Гадаю, що ця відповідь буде характерною для більшості українських сімей.

Тож, може, грошові виплати все - таки не є тим визначальним фактором, коли держава піклуватиметься про наших дітей на рівні європейських країн, тобто так, щоб сім’я відчувала себе захищеною. Бо сьогодні для українців важливішим є інше: незахищеність сімей, а особливо багатодітних, неповних, де дітей виховують мами - одиночки. У цьому випадку такі сім’ї просто опиняються за межею бідності. І таких сімей досить багато. За 20 років наша держава не змогла створити для людей, особливо для молодих сімей, такі умови, за яких би вони могли забезпечувати себе.

Звідси такі подачки – такі разові виплати. Це як цукерка, щоб підсолодити гірку пігулку. Найголовніше, що має, на мою думку, робити держава, - це створювати умови для кожної сім’ї, аби дитина зростала щасливою.
Ніна Костенко 
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.