Про декларування доходів громадян, отриманих у 2011 році

Бланк річної декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) складається з чотирьох розділів та двох додатків.

У розділі 1 Декларації про доходи вказується ідентифікаційний номер і відомості про громадянина, який подає декларацію (прізвище, ім'я, по батькові, місце фактичного проживання, робочий та домашній телефони), інформація про всі види доходів, одержаних цим громадянином протягом 2011 р. від особи, яка не є податковим агентом, та інших доходів, з яких при їх нарахуванні податок не утримувався, витрати, дозволені до включення до податкового кредиту, а також суми заробітної плати та утриманого податку з доходів фізичних осіб.

У пункті 1.1 "Доходи, одержані ЗА МІСЦЕМ ОСНОВНОЇ РОБОТИ" розділу 1 Декларації про доходи зазначаються: місце роботи, з якого надано довідку про суму заробітної плати громадянина, відомості про суми нараховуваного загального оподатковуваного доходу протягом 2011 року у вигляді заробітної плати та суми нарахованого (утриманого) та перераховуваного до бюджету податку з доходу фізичних осіб.

Доходами громадянина, одержаними у вигляді заробітної плати, вважаються доходи, одержані від підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини.

Пункт 1.1 заповнюється на підставі даних, які вказуються в довідці, виданої работодавцем. Якщо платник податків на протязі 2011 року змінював місце роботи, він повинен у декларації вказати дані про заробітну плату та суму утриманого податку від усіх роботодавців, з якими мав трудові відносини протягом 2011 року.

У графі 1 таблиці пункту 1.1 зазначається повне найменування підприємства, установи, організації та їх код за ЄДРПОУ або прізвище фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності та її ідентифікаційний номер, з якими укладено трудовий договір на використання праці громадянина у 2011 р., i їх поштова адреса. Якщо протягом року було кілька місць роботи, то у графі 1 перелічуються всі.

У графі 3 зазначається сума нарахованого працівникові у 2011 р. загального оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на конкретному підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності. До такої суми включаються доходи, одержані як готівкою, так i у натуральній формі.

У графі 4 зазначається сума нарахованого (утриманого) та перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб, зазначених у графі 3.

При заповненні пункту 1.1 суми наданих громадянину допомоги, подарунків, додаткових благ не включаються до загального річного оподатковуваного доходу. Це пояснюється тим, що суми доходів (прибутків), одержаних платником податку та відмінні від заробітної плати, в розрахунок для визначення суми податку, що підлягає поверненню у зв'язку з наданням податкового кредиту, не приймаються.

У пункті 1.2 "Доходи, одержані в інших місцях НЕ ЗА МІСЦЕМ ОСНОВНОЇ РОБОТИ" розділу 1 Декларації про доходи відображаються доходи, одержані від приватної нотаріальної, адвокатської та іншої незалежної професійної діяльності, а також доходи, одержані не від податкових агентів (доходи у вигляді перевищення суми благодійної допомоги над встановленим законодавством розміром, що не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. (у 2010 році ця сума становила 1220 грн.), призів, подарунків, виграшів у казино, спадщини, інвестиційних прибутків) і суми утриманого з цих доходів ПДФО.

У першій колонці цієї таблиці зазначають повні назви підприємства, установи, організації, їхні поштові адреси та коди за ЄДРПОУ. Якщо доходи одержано від фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, зазначають її прізвище, ім'я, по батькові, місце здійснення діяльності, її ідентифікаційний номер (якщо від фізичної особи - її ПІБ) та документи, на підставі яких одержано дохід, наприклад, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу інвестиційних активів тощо. У третій колонці - нараховану суму такого доходу, а в четвертій - ПДФО, який було утримано з цього доходу, в разі його утримання.

Для заповнення таблиці в пункті 1.2 громадяни використовують дані Книги доходів та витрат, затвердженої наказом ДПАУ від 16.10.03 р. № 490 та зареєстрованої в Мінюсті 29.10.03 р. під № 988/8309.

У пункті 1.3 "Доходи, одержані від ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ, приватної нотаріальної, адвокатської та іншої незалежної професійної діяльності" розділу 1 Декларації про доходи відображаються доходи, одержані в разі здійснення зазначених видів діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

У пункті 1.4 "Доходи, одержані за кордоном або з іноземних держав" розділу 1 Декларації про доходи відображаються доходи, одержані під час перебування громадян за кордоном, або доходи, які надійшли з іноземних держав.

У графі 1 таблиці пункту 1.4 зазначається найменування країни, в якій або з якої одержано доход, а також місто i назва організації, що його виплатила.

У графі 2 - місяць, в якому одержано іноземний доход.

У графі 3 зазначається сума у валюті одержання (євро, долар, тощо).
Доходи, які одержані в іноземній валюті, перераховуються у валюту України за курсом Нацбанку України, встановленим на дату одержання доходу.

У графі 4 таблиці - сума доходу у валюті України.

У графі 5 відображається сума сплаченого (утриманого) податку у валюті одержання доходу.

У графі 6 вказується еквівалент податку, зазначеного в графі 5, обчислений у гривнях за курсом Нацбанку України, встановленим на дату одержання доходу в іноземній валюті.

Для отримання права на зменшення суми податкового зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов'язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачується такий доход, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Така довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за кордоном України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку (з урахуванням суми отриманого іноземного доходу).

Розділ 2 Декларації не заповнюється.

У розділі 3 Декларації зазначають оподатковуваний дохід, з якого слід сплатити ПДФО за 2011 рік, а фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності зазначає ще й очікуваний дохід, який вона планує отримати наступного року.

У розділі 4 Декларації про доходи відображаються відомості про власність та земельні ділянки (в тому числі про майно та земельні ділянки, що знаходяться за межами України), місце їх знаходження, вартість, площу, а також відомості про власні транспортні засоби (легкові, вантажні автомобілі, мотоцикли, моторні човни, літаки, яхти тощо), марку, модель, потужність двигуна. Записи здійснюються на підставі відповідних документів.

Площа будинків (квартир) зазначається на підставі даних бюро технічної інвентаризації. Площа земельної ділянки зазначається на підставі документів (актів) про її відведення. Відомості про транспортні засоби записуються на підставі даних технічних паспортів.

Підставою для заповнення цього розділу є документи, що свідчать про право власності або право на користування земельною ділянкою, право на земельну частку (пай) (наприклад, свідоцтво на право власності, технічний паспорт, державний акт на право власності або користування земельною ділянкою, сертифікат на земельну частку (пай) тощо).

Правильність зазначених у Декларації відомостей громадянин підтверджує своїм підписом та ставить дату заповнення Декларації.

Платник податку, який бажає скористатися правом на податковий кредит, заповнює у названій декларації Додатки 1 та 2 до податкової декларації.

В кожному Додатку платник податку вказує своє прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер, резидентство (Додаток 1).

Додаток 1 складається із переліку сум витрат, що включаються до складу податкового кредиту.

У графі 1 та 2 Додатка 1 визначено перелік витрат, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту, фактично понесені ним на протязі 2011 року.

У графі 3 Додатка 1 відображаються реквізити документів, які підтверджують витрати платника податку, а саме: фіскальні або товарні чеки, касові ордера, товарні накладні, інші розрахункові документи або договори, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Зазначені документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування податкового кредиту.

У графі 4 Додатка 1 зазначаються суми витрат, фактично понесених платником податку згідно з підтверджуючими документами.

Додаток 1 податкової декларації підписується фізичною особою - платником податку або особою, уповноваженою на її заповнення.

Додаток 2 складається з чотирьох розділів, кожен із яких вміщує в себе алгоритм розрахунку, суму податку з доходів фізичних осіб: за даними платника та за наслідками перевірки.

Правильність зазначених у податковій декларації відомостей громадянин стверджує своїм підписом та ставить дату її заповнення. Виправлення відомостей, зазначених у декларації, не обумовлених підписом платника податку, не дозволяється.

Платники податку звільняються від обов'язку подання декларації незалежно від видів та сум отриманих доходів, якщо вони є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року; перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; в інших випадках, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Перевірка достовірності даних, зазначених у деклараціях, здійснюється в порядку, установленому законодавством.