Сьогодні гостро відчувається нестача донорської крові та її компонентів. Це негативно впливає на ефективність надання невідкладної медичної допомоги, гальмує розвиток сучасних методів лікування у багатьох галузях медицини. За останнє десятиріччя кількість безоплатних донорів зменшилася більше, ніж на половину. Щоб повернути ситуацію у зворотній бік, лікарями систематично проводяться акції Дня донора крові.
![]()
Зокрема, 14 грудня у Бучі також відбувся подібний захід. У приміщенні Бучанської міської поліклініки з самого ранку працювали медики обласної станції переливання крові.
Для донорів створили сприятливі умови: стерильність, попереднє медичне обстеження, консультація лікаря. Для підтримки організму пригощали чаєм з печивом.
Хоча кров здавали різні за віком люди, проте переважала молодь – здорові хлопці та дівчата. Загалом донорами стали 54 людини.
У результаті проведеної акції, забір крові становив 25,7 л, що сприятиме поповненню банку крові в регіоні.
Бучанська міська поліклініка виконала річний план по забору крові, який становить 120 л. Медики дякують усім, хто долучився до цієї благородної і почесної місії. І переконані, що їхня кров обов’язково врятує чиїсь життя.
![]()
Опитування
Чому ви вирішили стати донором крові?
Із цим нескладним запитанням ми звернулися до людей, які почули заклик лікарів і виявили бажання прийти до медустанови для здачі крові. Як з’ясувалося, хоча мотиви у громадян і були різними, проте жоден із них не заперечував, що здати кров – значить допомогти іншому.
![]()
Петро Улезько:
Я вже давно є донором крові і навіть маю відповідне посвідчення. Почалося все з того, що моїй мамі потрібно було робити операцію. Тоді вперше віддав кров. Згодом, колега на роботі попросив здати кров для його дружини, яка мала народити дитину. Так і пішло-поїхало… Я відчув, що моя кров дійсно комусь потрібна, вона рятує життя. Тож, вважаю, що бути донором – почесно і потрібно.
![]()
Валентина Ратова:
Я вже не вперше здаю кров. Виявила бажання стати донором ще коли навчалася у медучилищі. Сама за фахом медик і розумію, що донорство – життєво необхідне для суспільства. Тому вважаю, що люди, у яких немає протипоказань – повинні здавати кров. Адже в природі є така закономірність: допоміг ти – допоможуть і тобі.
І нічого страшного в цій процедурі немає – почуваю себе досить бадьоро.
![]()
Наталія:
Частково це зумовлено тим, що навчаюся. А як відомо – студентам завжди не вистачає грошей. Та й два вихідних буде.
Крім того, у нашому навчальному закладі лікар розповідав про те, що раз у рік навіть корисно для організму здавати кров. А головне – я ж роблю добру справу, яка комусь піде на користь. І якщо від того буде добре і мені, й іншим – то це ще краще.
Мені буде дуже приємно, якщо таким чином я допоможу зберегти чиєсь життя або здоров’я.
Зокрема, 14 грудня у Бучі також відбувся подібний захід. У приміщенні Бучанської міської поліклініки з самого ранку працювали медики обласної станції переливання крові.Для донорів створили сприятливі умови: стерильність, попереднє медичне обстеження, консультація лікаря. Для підтримки організму пригощали чаєм з печивом.
Хоча кров здавали різні за віком люди, проте переважала молодь – здорові хлопці та дівчата. Загалом донорами стали 54 людини.
У результаті проведеної акції, забір крові становив 25,7 л, що сприятиме поповненню банку крові в регіоні.
Бучанська міська поліклініка виконала річний план по забору крові, який становить 120 л. Медики дякують усім, хто долучився до цієї благородної і почесної місії. І переконані, що їхня кров обов’язково врятує чиїсь життя.
Опитування
Чому ви вирішили стати донором крові?
Із цим нескладним запитанням ми звернулися до людей, які почули заклик лікарів і виявили бажання прийти до медустанови для здачі крові. Як з’ясувалося, хоча мотиви у громадян і були різними, проте жоден із них не заперечував, що здати кров – значить допомогти іншому.
Петро Улезько:Я вже давно є донором крові і навіть маю відповідне посвідчення. Почалося все з того, що моїй мамі потрібно було робити операцію. Тоді вперше віддав кров. Згодом, колега на роботі попросив здати кров для його дружини, яка мала народити дитину. Так і пішло-поїхало… Я відчув, що моя кров дійсно комусь потрібна, вона рятує життя. Тож, вважаю, що бути донором – почесно і потрібно.
Анатолій:
Якщо чесно, то мені зараз потрібні гроші. А взагалі-то, може комусь моя кров і справді допоможе?..
Якщо чесно, то мені зараз потрібні гроші. А взагалі-то, може комусь моя кров і справді допоможе?..
Валентина Ратова:Я вже не вперше здаю кров. Виявила бажання стати донором ще коли навчалася у медучилищі. Сама за фахом медик і розумію, що донорство – життєво необхідне для суспільства. Тому вважаю, що люди, у яких немає протипоказань – повинні здавати кров. Адже в природі є така закономірність: допоміг ти – допоможуть і тобі.
І нічого страшного в цій процедурі немає – почуваю себе досить бадьоро.
Наталія: Частково це зумовлено тим, що навчаюся. А як відомо – студентам завжди не вистачає грошей. Та й два вихідних буде.
Крім того, у нашому навчальному закладі лікар розповідав про те, що раз у рік навіть корисно для організму здавати кров. А головне – я ж роблю добру справу, яка комусь піде на користь. І якщо від того буде добре і мені, й іншим – то це ще краще.
Мені буде дуже приємно, якщо таким чином я допоможу зберегти чиєсь життя або здоров’я.
