2 грудня 2010 року Президентом України підписаний Податковий Кодекс з внесеними змінами та поправками. Податковий кодекс складається з 20 розділів з 340 статей.
З розділу ХІУ „Спеціальні податкові режими” виключена 1-а глава „Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва„.
Розділом 20 перехідних положень Податкового кодексу встановлено ,що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу ХІУ Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва діє Указ Президента „Про спрощену систему оподаткування „№ 727 від 03 липня 1998 року (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу ІУ Декрет КМУ від 26.12.92 року № 13-92 „ Про прибутковий податок з громадян” в частині справляння фіксованого податку з урахуванням деяких особливостей,а саме:
1. Платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України:
а) податок на прибуток підприємств;
б) податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб-підприємців);
в) податок на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6%;
г) земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки ,що не використовуються для ведення підприємницької діяльності;
д) плата за користування надрами;
е) збір за спеціальне використання води;
є) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
ж) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
2. Нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються суб'єктами малого підприємництва у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";
3. Єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів.
Відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) спрощену систему оподаткування можуть обрати юридичні особи, та фізичні особи –підприємці за умови обмеження в обсязі виручки за календарний рік (до 500 тис. грн. для підприємців і 1 млн. грн. для юридичних осіб.) і чисельності працівників (10 для підприємців та 50 осіб для юридичних осіб). Крім того, законодавство чітко окреслило і види діяльності, дозволені для спрощеної системи оподаткування.
Зокрема, забороняється:
- працювати у сфері грального бізнесу й обміну іноземної валюти;
- виробляти, імпортувати експортувати та продавати оптом підакцизні товари, а також торгувати у роздріб підакцизними ПММ;
- фізособам-єдинникам не можна торгувати будь-якими видами ПММ, а також лікеро-горілчаними та тютюновими виробами;
- вести торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, яка підлягає ліцензуванню;
- перепродувати культурні цінності чи організовувати торги з їх продажу.
Спрощена система не поширюється на довірчі товариства, страхові компанії, банки, та інші фінансово-кредитні й небанківські фінансові установи, а також підприємства, якщо їх засновник юрособа – не суб’єкт малого підприємництва із загальною часткою більше 25 відсотків у статутному фонді.
Для переходу на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2011 року необхідно: до 16 грудня 2010 року подати до податкової інспекції за місцем проживання заяву, форму якої для фізосіб-підприємців затверджено наказом ДПА України від 29.10.1999р. № 599 ”Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та порядку його видачі”, а для юридичних осіб наказом ДПА України від 10.12.1999р. № 555 ”Про порядок видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва-юридичною особою”. До заяви фізособи-підприємці додають копію документа про сплату єдиного податку авансом не менше ніж за місяць наперед (п.2 Порядку 599). Фізособам-підприємцям на кожного продавця, який перебуває з ними в трудових відносинах видаються довідки про трудові відносини із платником єдиного податку (п.4 Порядку № 599).
Юрособи у відповідному рядку заяви зазначають ставку єдиного податку 6 відсотків (за умови сплати ПДВ) або 10 відсотків (зі звільненням від ПДВ).
Ставка єдиного податку для фізосіб-підприємців призначена місцевою радою у розмірі 200 грн. Якщо підприємець використовує працю найманих працівників,то сума податку збільшується на 50% за кожного з них.
Одночасно повідомляємо, що з 1 січня 2011 року фізичні особи-підприємці, які здійснюють свою діяльність на ринку мають право обрати спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку (фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови якщо:
- максимальний розмір валового доходу, отриманого підприємцем за останні 12 календарних місяців не перевищує 119 тис. грн.;
- підприємець-платник ринкового збору;
- кількість осіб,працюючих у підприємця за наймом, включаючи членів його сім`ї, не перевищує 5 чоловік.
З розділу ХІУ „Спеціальні податкові режими” виключена 1-а глава „Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва„.
Розділом 20 перехідних положень Податкового кодексу встановлено ,що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу ХІУ Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва діє Указ Президента „Про спрощену систему оподаткування „№ 727 від 03 липня 1998 року (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу ІУ Декрет КМУ від 26.12.92 року № 13-92 „ Про прибутковий податок з громадян” в частині справляння фіксованого податку з урахуванням деяких особливостей,а саме:
1. Платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України:
а) податок на прибуток підприємств;
б) податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб-підприємців);
в) податок на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6%;
г) земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки ,що не використовуються для ведення підприємницької діяльності;
д) плата за користування надрами;
е) збір за спеціальне використання води;
є) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
ж) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
2. Нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються суб'єктами малого підприємництва у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";
3. Єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів.
Відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) спрощену систему оподаткування можуть обрати юридичні особи, та фізичні особи –підприємці за умови обмеження в обсязі виручки за календарний рік (до 500 тис. грн. для підприємців і 1 млн. грн. для юридичних осіб.) і чисельності працівників (10 для підприємців та 50 осіб для юридичних осіб). Крім того, законодавство чітко окреслило і види діяльності, дозволені для спрощеної системи оподаткування.
Зокрема, забороняється:
- працювати у сфері грального бізнесу й обміну іноземної валюти;
- виробляти, імпортувати експортувати та продавати оптом підакцизні товари, а також торгувати у роздріб підакцизними ПММ;
- фізособам-єдинникам не можна торгувати будь-якими видами ПММ, а також лікеро-горілчаними та тютюновими виробами;
- вести торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, яка підлягає ліцензуванню;
- перепродувати культурні цінності чи організовувати торги з їх продажу.
Спрощена система не поширюється на довірчі товариства, страхові компанії, банки, та інші фінансово-кредитні й небанківські фінансові установи, а також підприємства, якщо їх засновник юрособа – не суб’єкт малого підприємництва із загальною часткою більше 25 відсотків у статутному фонді.
Для переходу на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2011 року необхідно: до 16 грудня 2010 року подати до податкової інспекції за місцем проживання заяву, форму якої для фізосіб-підприємців затверджено наказом ДПА України від 29.10.1999р. № 599 ”Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та порядку його видачі”, а для юридичних осіб наказом ДПА України від 10.12.1999р. № 555 ”Про порядок видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва-юридичною особою”. До заяви фізособи-підприємці додають копію документа про сплату єдиного податку авансом не менше ніж за місяць наперед (п.2 Порядку 599). Фізособам-підприємцям на кожного продавця, який перебуває з ними в трудових відносинах видаються довідки про трудові відносини із платником єдиного податку (п.4 Порядку № 599).
Юрособи у відповідному рядку заяви зазначають ставку єдиного податку 6 відсотків (за умови сплати ПДВ) або 10 відсотків (зі звільненням від ПДВ).
Ставка єдиного податку для фізосіб-підприємців призначена місцевою радою у розмірі 200 грн. Якщо підприємець використовує працю найманих працівників,то сума податку збільшується на 50% за кожного з них.
Одночасно повідомляємо, що з 1 січня 2011 року фізичні особи-підприємці, які здійснюють свою діяльність на ринку мають право обрати спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку (фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови якщо:
- максимальний розмір валового доходу, отриманого підприємцем за останні 12 календарних місяців не перевищує 119 тис. грн.;
- підприємець-платник ринкового збору;
- кількість осіб,працюючих у підприємця за наймом, включаючи членів його сім`ї, не перевищує 5 чоловік.
