» » » Духовний центр: Хто дав право?

Духовний центр: Хто дав право?

Коли зустрічається біда і людина зостається сам на сам із нею, важливо не впасти у відчай, відчути потребу поговорити з Тим, Хто може зарадити, Хто може все змінити. І тоді людина, в якої десь глибоко в душі ворушиться віра, іде в храм, іде молитися, плакати, просити.

Коли й мене спіткало лихо (звістили про важку хворобу мами), із розпачем і болем поїхала в сусідній обласний центр, де багато церков і монастирів. Захотілося побути у кожному храмі, здавалося, чим більше відвідаю, тим легше стане. Заплакана і збентежена підходила до лавки й записувала картку “за здоров’я”.

Коли подавала в одній із церков записку, на мене “посипались” запитання: чи причащаюся, в яку церкву ходжу, якого патріархату? Ще не зовсім розуміючи, що від мене хочуть, я невпевнено почала відповідати, що причащаюся, ходжу змалку в таку-то церкву в сусідньому місті. Далі з уст черниці послідували погрозливі звинувачення і відмова у молитві за здоров’я. Так повторилося і в наступній церкві, звідки мене майже витурили з уже знайомим звинуваченням: “РАСКОЛЬНИКИ”.

Ще більше збентежена і перелякана, я сіла на лавку біля храму, втупила заплакані очі в землю і не могла збагнути, чим завинила моя мама і я. Здавалося, що Бог забув про нас. Отак роздумуючи над своєю “провиною” (не в ту церкву ходжу, неправильно молюся, за словами тих людей, що звинувачували, виходить, я ще й не хрещена і не вінчана, а мої бабуся й дідусь не поховані…), підвела голову і глянула на церковні бані і хрести...

Дякую Богові, що не допустив відчаю в моєму серці, зневіру відігнав, підняв і повів далі, дав сили і мужності не зупинитись.
Коли приїхала додому, ці думки мене не покидали. Мучило підступне запитання: невже Господь не чує моєї щирої молитви через те, що молюся на рідній (незрозумілій для Нього?) мові, невже Бог не бачить, як вірю і надіюсь тільки на Нього (бо більше нема на кого)?

У пошуках відповіді розгорнула Біблію. “Прийдіть до мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас” (Мф. 11, 28).
Господи, я йду, та мене не пускають.

“Я ж з великої милості Твоєї увійду в дім Твій, поклонюся до храму святого Твого зі страхом перед Тобою” (Пс. 5, 8).
Господи, я йду у Твій храм, іду щонеділі і свята, іду щодня на молитву, бо мені там добре і затишно, а мені кажуть, що Тебе там нема. І кажуть не люди, які не вірять у Тебе, а ті, хто служить Тобі.

Господи! То хто дав їм право судити, вирішувати, за кого молитися, а за кого – ні, хто дав право зачиняти двері храму перед душею, що йде до нього, прагне молитви і підтримки, хто наділив їх правом прирікати людину на смерть духовну, німоту. Адже людина йде до Бога з вірою і любов’ю, а, переступивши поріг церкви, чує в свій бік звинувачення, ненависть. Не цього, Господи, Ти вчиш нас, християн. Ти сказав через апостола: “Бог є любов” (1 Ін. 4, 8). То де ж та християнська любов?
Православний духовний центр, www.agnec.in.ua 
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 16
Додати коментар
батюшка

OFFline

Ми звертаємо увагу, що беремо до своих рук, що вживаємо, то чому ми не звертаємо увагу на те, хто розділив цілісність церкви (тобто спільноти), мабудь Ви не хочете почути порад віруючих людей.
Краще вдома стати перед святими образами засвітити свічку і від чистого сердця попросити від Бога допомоги, своїм рідним та особисто собі.
Розколів в церковах було багато, потім було каяття та прийнятя, але, від гріха, людство віддаляється від Бога і це дуже погано.
Зверніть увагу скільки років жили наші праотці Адам, Ной, та інші,(900-700) і менше, це все віддалення наше від Бога.
Моя вам порада: Не тримайте образ на людей.

З повагою та любов`ю о Христі, ієр. Міхаїл
Храни Вас Бог.

0
Kryga

OFFline

  • Kryga (2)
  • Місцевий
  • 5 грудня 2010 21:00
Ми беремо до рук молитовники написані українською мовою,бо маємо на це право. Найбільше хвилює питатання:"Чому росіянам, грузинам,грекам,румунам та іншим народам милитва рідною мовою і створення своєї Церкви ставиться, як заслуга і честь, а нам-українцям,як гріх?"
Особисто до отця Михаїла:" Якщо Ви російськомовна людина, пишить російською мовою,ми Вас зрозуміємо. Українською-Ви допускаєте помилки".
отець Микола.

0
alen

OFFline

  • alen (2)
  • Користувачі
  • 7 грудня 2010 13:08
Ця стаття, як на мене, досить дивна і не зовсім зрозуміла, скидається на штучне розпалювання конфлікту між двома церквами. Я відвідую церкву українського патріархату, де служба ведеться зрозумілою мені мовою і не вбачаю у цьому злочину. Але так само без перешкод я іноді ходжу у Блиставицьку, Рубежівську та Гостомельську церкви, які належать до Московського патріархату, - бувають різні обставини та потреби їх відвідувати.. І ще жодного разу мене не запитали, в яку церкву я ходжу, і тим більше- не вигнали. На все воля Божа, і якщо цю бідолашну жінку виганяли з декількох церков, гадаю, це для неї певний знак...

0
Kryga

OFFline

  • Kryga (2)
  • Місцевий
  • 7 грудня 2010 17:51
Шановні дописувачі, давайте розглянемо сутність цієї проблеми. Якби це був поодинокий випадок- можна говорити про волю Божу і знак... Нажаль таких випадків мільйони. А це говорить про те, що забувають Заповіді Божі,а живуть за настановами політиків.
Ця стаття надрукована для того, щоб ми,християни, почули один одного і з любов*ю у Христі,а не з лукавством вирішили ці проблеми.Кожна людина, перебуваючи у храмі Божому, повинна відчувати любов і підтримку, а не образу і зверхність.
З повагою отець Микола.

0
Ortodox

OFFline

  • Ortodox (6)
  • Місцевий
  • 14 грудня 2010 18:34
Вважаю що стаття написана не з Богословської точки зору. Дане питання відпадає само собою, якщо хоча б мінімально розуміти природу Церкви. За всю історію Церкви були розколи, де певна частина людей, свідомо чи ні виокремлювала себе поза огорожею Церкви. Остання рана на Тілі Христовому була нанесена в 92 році, створена більш з політичних міркувань ніж слідуючи церковному праву. Православні на літургії не можуть возносити молитви за людей, які не є членами Тіла Христового. Нічого тут дивного немає, це відомо кожному воцерковленому християнину. Що до питання мови, то Православна Церква в богослужінні користується мовою Церковно Словянською, а не російською. Не використовуйте малу духовну освіченість народу (ви це прикрасно розумієте) в цілях земних. Завдання Церкви спасти душу людини, а не будувати міста, держави за національною ознакою. Не Церква повинна підлаштовуватись під бажання людини, а людина повинна ставати гідним членом Тіла Христового. Амінь!

0
Yamada

OFFline

  • Yamada (6)
  • Місцевий
  • 19 грудня 2010 01:51
Уважаемый Ortodox,вспомните тот момент,когда Спаситель исцелил дочь сирофиникиянки (Матфея 15:22-28), а ведь она была язычница и исходя из вашей логики Христос вообще не имел права ей помогать, так как был послан к заблудшим овцам дома Израилева. Однако же Он исцелил по её вере и Своему человеколюбию, не спрашивая при этом к какому "патриархату" она относится.

0
Ortodox

OFFline

  • Ortodox (6)
  • Місцевий
  • 19 грудня 2010 19:12
Згідний з вами на сто відсотків. Вона прийшла до Істинного Месії, а не до самозванців яких і в той час вистачало. І своєю наполегливість в проханні доказала свою віру. Христос сказав, що Він створить Церкву... Бачимо що слово церкву вжито в однині. Одне Тіло - Церка Христова, Одна Голова Тіла - Христос! Чомусь ні свідки єгови ні харизмати... не піднімають шуму, що за них не возносять молитву в православному храмі. На свої очі бачив в Єрусалимі, Греції "священиків" з упц кп, уапц, які в цивільному тихенько стояли в притворі храму, в той час, як представники упц співслужили з місцевим духовенством, тут вони на відміну від України, не висували ніяких притензій до місцевих священиків, що їх не сприймають як православних священиків і з ними не співслужать.

0
Yamada

OFFline

  • Yamada (6)
  • Місцевий
  • 20 грудня 2010 00:44
Уважаемый Ortodox, очень рад, что вы со мною согласны, но вынужден не согласиться с вами. Вспомните тот момент, когда искусители подошли ко Господу и стали спрашивать его о том, кто их ближний (Луки 10,29) на что Он рассказал им притчу о милосердном самарянине (Луки 10,30-37). В которой Спаситель призывает помогать даже своим врагам, так как они тоже являются нашими ближними. А молитва - это самая лучшая помощь. Кроме того вспомните слова из Нагорной проповеди:"...не противьтесь злому и если кто ударит вас в правую щеку,то подставь ему и другую" (Матфея 5,39) и дальше: "творите добро ненавидящим вас и молитесь за обижающих вас, дабы быть вам сынами Отца вашего Небесного" (Матфея 5,44-45). Тут наоборот выходит, что каноническая церковь должна усиленно молиться за раскольников, дабы те вернулись в её лоно, подобно блудному сыну вернувшемуся к своему отцу. Вот и получается, что православная церковь ведёт себя неправильно по отношению к ним. Если бы пастыри овец православных следовали указаниям Архипастыря Христа, то конфликт (раскол) уже давно был бы исчерпан. Да и представьте себе ситуацию: один человек тонет, другой подплывает к нему, якобы спасти, но при этом спрашивает: "Ты в какую церковь ходишь?", слышит в ответ: "Во Владимирский собор". "А так ты - раскольник, тогда тони себе дальше". И после этого уплывает.

0
Ortodox

OFFline

  • Ortodox (6)
  • Місцевий
  • 20 грудня 2010 21:09
Шановний, давйте так, "Богу боже, кесарю кесареве". Є молитва Церковна, де священик на літургії поминає вірних за кожного виймаючи з просфори часточку, які після опускає в Кров Христову з молитовним проханням про прощення гріхів поминавшихся. Ось тут він і не має права возносити молитви за інославних, іновірців... І хоч трохи воцерковленій людині відомо, що є молитва келійна (приватна) де православний і священик теж, має право возносити молитву за всіх людей. Знаємо з життя Великого Молитвенника Православної Церкви - Іоана Кронштадського, де він на прохання навіть іновірців, молився за них, чи членів їхніх сімей (на прохання іудея, помолившись за помираючу його дружину - Господь по молитві батюшки зцілив її), і Бог дарував їм чого просив Його священик, "Багато може молитва праведника". Особисто знаю масу Православних храмів, які проводять різні благодійні акції(взяти хоч останнє свято Миколая, хіба хтось когось питав якої ти віри?), утримують приюти, надають допомогу нужденним та просто щоденно допомагають потребуючим цього - при цьому не наполягають про майбутню чи теперішню приналежність до Православної Церкви! І Вам напевно теж це відомо, і мені чомусь здається, що Ви свідомо пишете те що пишете, передьоргуючи розуміння церковного життя. Що ось православні сякі такі егоїсти, помруть самі обїдаючись, але ближньому не подадуть. Я думаю цього не варто робити. Не можу за всіх говорити, та скажу за тих кого знаю, що при можливості не відмовять у допомозі при звертанні до них чи язичнику з Африки, чи буддисту з Китаю чи католику з Польщі... Може Вам відомо, що священноначаліє Православної Церкви не одноразово благословляло своїм вірним пости та посилення молитви за братів і сестер перебуваючих поза виноградником Христовим. Щодо "розколу", то погляньте самі, як на мене його не було і немає!!! була групка людей, які керуючись особисто-політичною (особистий мотив залишимо на їхній совісті, я не маю сумніву, що за це вони відповідатимуть перед Богом) доцільністю організували свій вихід з єдиної Православної Церковної Сімї. Це вже після прикриваючись національно - патріотичними ідеями збільшили кількісно своїх послідовників і звели на хибний шлях багатьох.

Православна Церква ПОВНІСТЮ і НЕПОРУШНО може аргументувати тільки на основі Святого Письма. Православна Церква на своїх вселенських соборах уклавши канон біблії на основі цієї ж біблії і аргуменує своє вчення. По крайній мірі не чесно і не логічно визнавати канон Святого Письма і не визнавати вчення цієїж інституції, яка Його уклала!!! В даному спілкуванні не бачу подальшої потреби при бажанні Ви і самі можете почитати книгу апостольських правил за якими живе Православна Церква вже майже 2000 літ. І звичайно головним є Святе Письмо! тільки не в окремих стихах а в своїй повноті і цілісності.

0
Yamada

OFFline

  • Yamada (6)
  • Місцевий
  • 20 грудня 2010 22:12
Уважаемый Ortodox, я прекрасно знаю что такое келейная молитва, а что такое молитва на литургии. А пишу то, что пишу отнюдь не для того чтобы полить православную церковь грязью. Просто факт остаётся фактом: в том, что отношение православных к раскольникам худшее чем к африканским язычникам или к буддистам из Китая.Поэтому считаю, что статья хоть и не богословская, однако правдивая. И, видимо, её автору такое отношение доставляет боль. Вспомните историю: Болгарская церковь, Грузинская, Русское зарубежье - все они в своё время считались "раскольниками". Поэтому думаю, что такая же участь ждёт и УПЦ КП. Вспомните также слова Гамалиила (Деяния 5,38-39), так что если это явление от Бога, то не стоит Ему перечить, а если - нет, то только отсеет плевелы из рядов истинного православия. В любом случае УПЦ МП должна относиться к УПЦ КП как к своей сестре и не поливать раскольников грязью. К тому же я очень хорошо знаю, что рукоположенных в УПЦ КП священников УПЦ МП не перерукополагает, а принимает в своё лоно как истинно православных. Согласен с вашим мнением, что в основе раскола лежат личные мотивы. Насчёт слов: "Православна Церква ПОВНІСТЮ і НЕПОРУШНО може аргументувати тільки на основі Святого Письма". Так добавлю, что НЕ ТІЛЬКИ - православная церковь руководствуется также Святым Преданием, что, главным образом, и отличает её от протестантов.А насчёт того, что "в даному спілкуванні" вы "не бачите подальшої потреби" - так я и не настаиваю.

0
Ortodox

OFFline

  • Ortodox (6)
  • Місцевий
  • 21 грудня 2010 18:10
Не можу не відповісти. Вам шановний повинно бути відомим, що всі церкви; Грузинська, Болгарська... не визнавались світовим православям у своєму статусі (патріархія, митрополія). А в даному випадку зовсім інше, світовим православям не визнається не статус, а взагалі, як церковна іституція! І Росія тут ні при чому, навіть Грузинська церква, яку не звинуватити у підігруванні Москві, і та не визнає КП. Щодо Вашого прекрасного розуміння життя церкви, то в чому річ, якщо людина вибрала свою приналежність до КП чи до однієї з подібних "церков", вона може спокійно подавати на поминання в храмах даних конфесій, яких на сьогодні достатньо. Ви помиляєтесь стверджуючи, що "священиків" КП і т.п. приймають в сущому сані в клір до будь якої Православної Церкви. Навіть тих, хто пішов в розкол в 92р. приймають назад через принесене покаяння і в тій ступені священства яка була на час гріхопадіння даної людини. Щодо слів Гамаліїла то ніхто не закриває і не забороняє в діяльності КП і к. Тільки вони самі час від часу чомусь намагаються влізти в виноградник Христовий через вікна і т. п. а не ввійти через двері. Вам прекрасно відома природа розколу, тоді навіщо прикривати церковними канонами чиїсь особисті гріхи, в яких дані особи і натяку не роблять на розкаяння, ні не перед МП, а хоть би перед своїм народом, перед своєю паствою. Я не мав на увазі шо не маю бажання з вами спілкуватися особисто, я вважаю що дана полеміка - пустослівя наше разом. у вас своя позиці і ви звичайно її відстоюєте. у мене своє бачення і на даний час не бачу причини його міняти.

0
Yamada

OFFline

  • Yamada (6)
  • Місцевий
  • 21 грудня 2010 19:37
Многоуважаемый Ortodox, очень приятно снова читать ваши коментарии. Спасибо, что ответили. Думаю, что наши с вами позиции различны не в восприятии раскола, а в отношении к нему. Я никоим образом не пытаюсь оправдать поступок Филарета, он сыграл на патриотических чувствах людей и добился чего хотел. Я просто объективно смотрю на вещи и считаюсь с интересами многих миллионов людей, являющихся прихожанами УПЦ КП. Поэтому думаю, что со стороны УПЦ МП просто преступление не считаться с их мнением. Конечно и мне приходилось сталкиваться с маразмами наподобии: "Чого ти на мене дивишся російською мовою? Хто тобі на це дав право?" Однако убеждён, что Украинская церковь как институция имеет право на существование и если не в нынешнем, то в каком-нибудь другом виде. А так как УПЦ КП набрал силу, то самым разумным со стороны УПЦ МП будет сделать первый шаг на путь примирения и изменить своё отношение к рядовым "раскольникам". Помимо того, что это будет выглядеть благородно, так ещё и засвидетельствует святость канонической церкви. А то, что мы наблюдаем в поведении УПЦ МП по отношению к УПЦ КП по меньшей мере можно назвать смешным.

0
Ortodox

OFFline

  • Ortodox (6)
  • Місцевий
  • 21 грудня 2010 20:38
Мені відомий один момент з життя рядового "розкольника" з Приірпіння. В кінці 90х, жінка прийняла хрещення в КП, а після поїхала на заробітки в Грецію. Там зустріла свого обранця з яким вирішила поєднати своє життя. Прийщовши з своїм обранцем в місцевий православний храм домовитись про вінчання і показала свідоцтво про хрещення видане в храмі КП, щоб доказати свою приналежність до Православної Церкви... Після всіх уточнень священик сказав що вона не є християнкою і він не може її обвінчати... Приїхавши до матері вона прийняла хрещення в православному храмі і... повернушись до Греції з новим свідоцтвом про хрещення... була радо обвінчана з своїм обранцем... цього року приїзжала вже з маленьким православним греком... Двері православного храму відкриті для будь кого, хто бажає прийняти хрещення чи бути членом тієї чи їншої общини... що мішає? Тільки ГОРДІСТЬ!!! Інколи ліність, часто байдужість, духовна не освіченість. А шкода, що більшості не відомо, що Бог гордим противиться. Я розглядаю дане питання в площині парафіяльного чисто церковного життя (всюди і завжди знайдеться село з болотом, та розумний його обійде і може побачити прекрасне село і його жителів...)якщо людина щиро шукає практичного православного образу життя, шукає собі хорошого духівника, при цьому в молитвах просить допомоги Божої, своє Я відсуне в сторону - вона повірте найде. І найдене буде дійсно як цінним так і приємним для неї в усіх розуміннях даних слів. Ми повинні зрозуміти що в Бога немає МП, КП, є ЙОГО ЦЕРКВА - СВЯТА І НЕПОРОЧНА, ЙОГО НЕВІСТА, це ЙОГО ТІЛО і бути клітиночкою цього тіла значить бути живим. А бути хоть і цілим органом та поза Тілом - СМЕРТЬ.

0
Yamada

OFFline

  • Yamada (6)
  • Місцевий
  • 21 грудня 2010 22:46
Премногоуважаемый Ortodox, не собираюсь опровергать из вашего коментария ни единого слова. В статье стоит вопрос не о статусе христиан Киевского патриархата, а об отношении к ним. Господь ясно указывает: "Где двое или трое соберутся во Имя Мое - там Я среди них". Представьте себе ситуацию: нескольким язычникам попалась в руки Библия, они побросали свои идолы, стали её читать и молиться Христу. Как вы думаете, услышит их Бог? Да и эти греки не имели права не признавать эту женщину християнкой, когда даже протестантов признают християнами. Кроме того, в апостольских правилах, на которые вы ранее ссылались, описан ряд случаев, когда мирянин без участия священнослужителя может совершить таинство крещения. Опять таки всё дело в отношении к раскольникам. Однако заметьте, и Варфоломей и предстоятели многих других православных церквей принимают у себя Филарета. И ещё раз позволю себе повториться, хоть вы и опровергаете мои слова. При переходе священнослужителя из раскольников в каноническую церковь ПОВТОРНОГО РУКОПОЛОЖЕНИЯ НЕ ПРОИСХОДИТ. Также как и диплом семинарии УПЦ КП в УПЦ МП считается действительным. Это я уж вам точно говорю.

0
administrator

OFFline

  • administrator (328)
  • Адміністратори
  • 21 грудня 2010 22:53
Шановні:
Цитата: Yamada
Yamada

Цитата: Ortodox
Ortodox


- скажите, ваши комментарии ещё обсуждают саму публикацию? или переросли в дискуссию?

если ваша дискуссия не касается публикации - то,
согласно правилам сайта,
комменты могут быть удалены, - лучше на форуме общаться.

0
Yamada

OFFline

  • Yamada (6)
  • Місцевий
  • 6 лютого 2011 23:00
Несмотря на всё выше мною сказанное, хочу выразить огромную благодарность Канонической Православной Церкви за то, что она была и остаётся оплотом набожности в наше нелёгкое время.

0
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.