Ще в грудні минулого року від імені Бучанського виконкому було надане роз’яснення Леонідом КОЛОСОВСЬКИМ (матеріал «Як формуються тарифи») про принципи формування тарифів. Воно нібито стало всім ясно, що тарифами займаються, тому ніхто особливо нічого не вимагав додатково, хоча питання само собою залишалися. І представник Колосовський казав про реальні факти: ціна на газ зросла, становить вона сьогодні 725,4 гривні за тисячу кубічних метрів газу, і на електрику вартість теж зросла (що використовується для насосного обладнання). Воно і зрозуміло, що тарифи у різних підприємств різні – так звані «мінікотельні» мають вищий коефіцієнт корисної дії (ККД), тому мають складати іншу вартість для мешканців.
Можливо саме тому, першими, хто запротестував проти підвищення тарифів цієї осені, стали саме мешканці будинку по Пушкінській, 59-Б, це є мешканці одного з найкрасивіших і сучасних будинків міста Бучі. Можливо тому, бо саме в цьому будинку – мешканці фінансували не тільки вартість будівництва своєї житлоплощі, а і комунальну мережу та пристрої, включаючи дахову котельню на весь будинок. Фактично – мешканці цього будинку та будинків на вулиці Богдана Хмельницького є власниками котельні, але КПП «Теплокомунсервіс», що має лише ліцензію з надання послуг з теплопостачання робить тариф приблизно такий, як і в інших, менш сучасних, підприємствах з низьким коефіцієнтом тепловіддачі, старими мережами. «Чому?» - виникає питання у власника такої квартири.
Більш того, будинок майже все літо не мав гарячої води, бо нібито заборгував за газ. Частина мешканців платять вчасно, чому тоді підприємству не вистачило коштів оплатити газ, поперед інших витрат, бо відомо – люди завжди платять комунальні платежі з затримкою? Люди взагалі – розуміють потребу в комунальному підприємстві, як можливість створення фонду обігових коштів для різних потреб. При рентабельності КПП «Теплокомунсервісу» куди могли подітися обігові кошти, що були сплачені раніше?
Складається таке враження, що комунальники вносять в тариф частину невчасних виплат одних мешканців за рахунок інших. Тому і виник стихійний протест мешканців, коли вони хочуть зрозуміти: яка частина тарифу – є оплатою за газ, а яка – за послуги підприємства з ліцензією, яка рентабельність підприємства, що наказує всіх за кілька несплачених рахунків?
Намагаючись розібратися в ситуації ми пішли на збори мешканців будинку 17 жовтня, де затверджувався склад ініціативної групи, що висувала пропозицію про скасування рішення БМР про підвищення тарифів. Представник ініціативної групи виклав своє бачення ситуації і ноголосив, що Бучанська рада порушила Закон України від 21.05.1997, №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», редакція від 09.07.2010, оскільки тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України. Але в зв’язку з тим, що Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України ще не сформована функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення виконує Національна комісія регулювання електроенергетики України відповідно до п.2 статті 19 прикінцеві положення Закону України від 09.07.2010 №2479-VI «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України».
Сама форма протесту – є стихійною і напрямок роботи для розробки своїх тарифів на будинок, дійсно, вимагає негайного реагування з боку Бучанської міської ради. Чому, наприклад, немає міської ради з тарифів при БМР, де представники громадськості, незалежні експерти та представники комунальних підприємств в присутності преси можуть відповідально обговорювати наболілі питання? Адже БМР сама спровокувала своїм рішенням про «відповідність до рівня економічно обґрунтованих витрат» запитання – чому досі немає програми дахових котелень для інших будинків?
Якщо в трикімнатній квартирі в 70 кв. метри живе сім’я держслужбовця та вчительки з трьома дітьми і загальним сімейним доходом в 2 тисячі гривень, то четверту частину сьогодні вже треба віднести за тепло. І куди ми так підемо? До свічки та печі?
Відразу скажу, що свій напрямок захисту позиції мешканців ініціативної групи на Пушкінській я не поділяю, бо вона є дуже невдалою, через те, що відповідне положення про «київські повноваження» відповідної державної комісії в вирішенні розміру тарифу, стосується надпотужних підприємств теплопостачання, з певним об’ємом виробництва і які є природними монополіями на відповідній території.
Нові будинки на Пушкінській та на Богдана Хмельницького сьогодні як раз відійшли від монополії місцевих тепломереж з низьким ККД, але юридично ініціативна група намагається шукати «правду» в Києві, замість діалогу з власним приватним ЖЕКом та виконкомом. Навіть для неспеціаліста зрозуміло – будинки мають сучасну інфраструктуру, просто їм не треба застосовувати загальний для всіх тариф. «Чи можуть вони це зробити?» – питання до виконкому. Чому ж тоді люди йдуть до Києва, до центральної влади? Хай саме на ці питання відповідають завтра на сесії БМР відповідальні особи. Хоча, певні політичні сили можуть все це перетворити на взаємні звинувачення, від яких звичайній бучанській родині і так – то холодно, то жарко.
Адже відомо, що завдяки втручанню громадських організацій тариф в Ірпені з 8,2 грн. став лише на 30 копійок нижчий. Я б таке зниження тарифу назвав ведмежою послугою.
Запитаємо у мешканців: чи хочуть вони саме такої послуги? Не говорячи ще й про псевдополітичну метушню навколо питання про тарифи.
Деякі цифри.
Вартість газу зараз становить 72, 54 гривні за 1 кубічний метр.
З 1 кубічного метру газу добувається 8 кВт енергії.
1 кВт = 859.8 ккал/час. Якщо порівняти з електроприладами, то така ж тепловіддача в 5-ти утюгів чи 4-х тепло-вентиляторів. За яку до речі ми досі платимо лише 1,62 грн.
Таким чином, за 72, 54 гривні в ідеальному середовищі можна добути 6,88 ГКал, всі додаткові витрати складають насоси що підтримують тиск в трубах та втрати мережі.
Але хто має сплачувати за втрати мешканців, через помилкову політику влади, що призвела до 300% підвищення вартості головної складової комунальних послуг?
Такий розрахунок лише підтверджує, що загальнонаціональна заклопотаність лише «ціною на газ» є вигідною монополіям, а ми маємо вимагати від влади – створення прозорого і конкурентного середовища в комунальному середовищі.
Віталій Іщенко, журналіст
кандидат в депутати БМР по 4-му округу
Можливо саме тому, першими, хто запротестував проти підвищення тарифів цієї осені, стали саме мешканці будинку по Пушкінській, 59-Б, це є мешканці одного з найкрасивіших і сучасних будинків міста Бучі. Можливо тому, бо саме в цьому будинку – мешканці фінансували не тільки вартість будівництва своєї житлоплощі, а і комунальну мережу та пристрої, включаючи дахову котельню на весь будинок. Фактично – мешканці цього будинку та будинків на вулиці Богдана Хмельницького є власниками котельні, але КПП «Теплокомунсервіс», що має лише ліцензію з надання послуг з теплопостачання робить тариф приблизно такий, як і в інших, менш сучасних, підприємствах з низьким коефіцієнтом тепловіддачі, старими мережами. «Чому?» - виникає питання у власника такої квартири.
Більш того, будинок майже все літо не мав гарячої води, бо нібито заборгував за газ. Частина мешканців платять вчасно, чому тоді підприємству не вистачило коштів оплатити газ, поперед інших витрат, бо відомо – люди завжди платять комунальні платежі з затримкою? Люди взагалі – розуміють потребу в комунальному підприємстві, як можливість створення фонду обігових коштів для різних потреб. При рентабельності КПП «Теплокомунсервісу» куди могли подітися обігові кошти, що були сплачені раніше?
Складається таке враження, що комунальники вносять в тариф частину невчасних виплат одних мешканців за рахунок інших. Тому і виник стихійний протест мешканців, коли вони хочуть зрозуміти: яка частина тарифу – є оплатою за газ, а яка – за послуги підприємства з ліцензією, яка рентабельність підприємства, що наказує всіх за кілька несплачених рахунків?
Намагаючись розібратися в ситуації ми пішли на збори мешканців будинку 17 жовтня, де затверджувався склад ініціативної групи, що висувала пропозицію про скасування рішення БМР про підвищення тарифів. Представник ініціативної групи виклав своє бачення ситуації і ноголосив, що Бучанська рада порушила Закон України від 21.05.1997, №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», редакція від 09.07.2010, оскільки тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України. Але в зв’язку з тим, що Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України ще не сформована функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення виконує Національна комісія регулювання електроенергетики України відповідно до п.2 статті 19 прикінцеві положення Закону України від 09.07.2010 №2479-VI «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України».
Сама форма протесту – є стихійною і напрямок роботи для розробки своїх тарифів на будинок, дійсно, вимагає негайного реагування з боку Бучанської міської ради. Чому, наприклад, немає міської ради з тарифів при БМР, де представники громадськості, незалежні експерти та представники комунальних підприємств в присутності преси можуть відповідально обговорювати наболілі питання? Адже БМР сама спровокувала своїм рішенням про «відповідність до рівня економічно обґрунтованих витрат» запитання – чому досі немає програми дахових котелень для інших будинків?
Якщо в трикімнатній квартирі в 70 кв. метри живе сім’я держслужбовця та вчительки з трьома дітьми і загальним сімейним доходом в 2 тисячі гривень, то четверту частину сьогодні вже треба віднести за тепло. І куди ми так підемо? До свічки та печі?
Відразу скажу, що свій напрямок захисту позиції мешканців ініціативної групи на Пушкінській я не поділяю, бо вона є дуже невдалою, через те, що відповідне положення про «київські повноваження» відповідної державної комісії в вирішенні розміру тарифу, стосується надпотужних підприємств теплопостачання, з певним об’ємом виробництва і які є природними монополіями на відповідній території.
Нові будинки на Пушкінській та на Богдана Хмельницького сьогодні як раз відійшли від монополії місцевих тепломереж з низьким ККД, але юридично ініціативна група намагається шукати «правду» в Києві, замість діалогу з власним приватним ЖЕКом та виконкомом. Навіть для неспеціаліста зрозуміло – будинки мають сучасну інфраструктуру, просто їм не треба застосовувати загальний для всіх тариф. «Чи можуть вони це зробити?» – питання до виконкому. Чому ж тоді люди йдуть до Києва, до центральної влади? Хай саме на ці питання відповідають завтра на сесії БМР відповідальні особи. Хоча, певні політичні сили можуть все це перетворити на взаємні звинувачення, від яких звичайній бучанській родині і так – то холодно, то жарко.
Адже відомо, що завдяки втручанню громадських організацій тариф в Ірпені з 8,2 грн. став лише на 30 копійок нижчий. Я б таке зниження тарифу назвав ведмежою послугою.
Запитаємо у мешканців: чи хочуть вони саме такої послуги? Не говорячи ще й про псевдополітичну метушню навколо питання про тарифи.
Довідка.
Чим викликано збільшення тарифу?
Нагадаємо, що з 1 серпня 2010 НКРЕ збільшила на 50% відпускні ціни на природний газ для населення і ціну газу для підприємств теплоенергетики, що забезпечують опалення та гаряче водопостачання населення.
Чим викликано збільшення тарифу?
Нагадаємо, що з 1 серпня 2010 НКРЕ збільшила на 50% відпускні ціни на природний газ для населення і ціну газу для підприємств теплоенергетики, що забезпечують опалення та гаряче водопостачання населення.
Деякі цифри.
Вартість газу зараз становить 72, 54 гривні за 1 кубічний метр.
З 1 кубічного метру газу добувається 8 кВт енергії.
1 кВт = 859.8 ккал/час. Якщо порівняти з електроприладами, то така ж тепловіддача в 5-ти утюгів чи 4-х тепло-вентиляторів. За яку до речі ми досі платимо лише 1,62 грн.
Таким чином, за 72, 54 гривні в ідеальному середовищі можна добути 6,88 ГКал, всі додаткові витрати складають насоси що підтримують тиск в трубах та втрати мережі.
Але хто має сплачувати за втрати мешканців, через помилкову політику влади, що призвела до 300% підвищення вартості головної складової комунальних послуг?
Такий розрахунок лише підтверджує, що загальнонаціональна заклопотаність лише «ціною на газ» є вигідною монополіям, а ми маємо вимагати від влади – створення прозорого і конкурентного середовища в комунальному середовищі.
Віталій Іщенко, журналіст
кандидат в депутати БМР по 4-му округу
