Шановні жителі міста Буча! Я, корінний бучанець, якого доля закинула в інший куточок країни.
Неблизька відстань не заважає мені щорічно відвідувати рідне місто, де промайнули яскраві моменти мого життя, де чекає на мене батьківська хата.
Кожного разу мене не перестають дивувати чарівні зміни нашої Бучі. Місто розростається швидкими темпами: з’являються нові навчальні заклади, дитячі садочки, торгові центри, створюються місця для відпочинку, розвивається садово-паркове мистецтво.
Бучанці підтримують програми розвитку міста, сприяють їх реалізації. Адже лише активні дії мешканців, їх бажання змін на краще є потужною запорукою успіху процвітаючого міста, його загального затишку. Прикро, що, все ж таки, не всі свідомо ставляться до цього.
Нещодавно, прогулюючись містом, я став свідком варварського ставлення до одного з визначних місць нашого міста. Беззаперечна святиня, пам’ятник загиблим воїнам під час Великої вітчизняної війни, що знаходиться біля місцевого ринку, був зневажений, дико сплюндрований. Позаду постаменту братської могили серед білого дня справляють нужду невразливі молодики. А стінку «туалету» прикрашає невибагливе графіті. На додачу подруги хлопців, не зважаючи на заборону вживати спиртні напої у громадських місцях, розпивають алкоголь. Чи розуміють вони, що роблять це на братській могилі визволителів Бучі?!
У свою чергу місцеві роблять вигляд, що нічого не помічають. А, як відомо, байдужість - це найнебезпечніша руйнівна сила.
Я вважаю, така негідна поведінка не припустима. Мені боляче зауважувати цей факт. Але саме виховання і моральність є безпосереднім рушієм до збереження, розвитку суспільства, його духовності, що насамперед відображається на стані міста.
Дорогі бучанці, я щиро сподіваюся, що ви приймете до уваги мої слова. Адже так хочеться насолоджуватися привітними вулицями рідного міста, яке у першу чергу цінують мешканці. Хочеться розповідати дітям його незаплямовану історію розвитку, без остраху знайомити з чарівним містом, і обов’язково пишатися сьогоденням, яке творить майбутнє.
Віктор – гість міста.
Неблизька відстань не заважає мені щорічно відвідувати рідне місто, де промайнули яскраві моменти мого життя, де чекає на мене батьківська хата.
Кожного разу мене не перестають дивувати чарівні зміни нашої Бучі. Місто розростається швидкими темпами: з’являються нові навчальні заклади, дитячі садочки, торгові центри, створюються місця для відпочинку, розвивається садово-паркове мистецтво.
Бучанці підтримують програми розвитку міста, сприяють їх реалізації. Адже лише активні дії мешканців, їх бажання змін на краще є потужною запорукою успіху процвітаючого міста, його загального затишку. Прикро, що, все ж таки, не всі свідомо ставляться до цього.
Нещодавно, прогулюючись містом, я став свідком варварського ставлення до одного з визначних місць нашого міста. Беззаперечна святиня, пам’ятник загиблим воїнам під час Великої вітчизняної війни, що знаходиться біля місцевого ринку, був зневажений, дико сплюндрований. Позаду постаменту братської могили серед білого дня справляють нужду невразливі молодики. А стінку «туалету» прикрашає невибагливе графіті. На додачу подруги хлопців, не зважаючи на заборону вживати спиртні напої у громадських місцях, розпивають алкоголь. Чи розуміють вони, що роблять це на братській могилі визволителів Бучі?!
У свою чергу місцеві роблять вигляд, що нічого не помічають. А, як відомо, байдужість - це найнебезпечніша руйнівна сила.
Я вважаю, така негідна поведінка не припустима. Мені боляче зауважувати цей факт. Але саме виховання і моральність є безпосереднім рушієм до збереження, розвитку суспільства, його духовності, що насамперед відображається на стані міста.
Дорогі бучанці, я щиро сподіваюся, що ви приймете до уваги мої слова. Адже так хочеться насолоджуватися привітними вулицями рідного міста, яке у першу чергу цінують мешканці. Хочеться розповідати дітям його незаплямовану історію розвитку, без остраху знайомити з чарівним містом, і обов’язково пишатися сьогоденням, яке творить майбутнє.
Віктор – гість міста.
