Кожне Богородичне свято — це велика радість, радість перш за все від того, що світ має цю святішу Особу; радість від того, що через Божу Матір наша рідна земля, така близька і грішна, відгукнулася на поклик небес, і небо зійшло на землю.
З радістю і торжеством, а разом з тим, зі здивуванням, сьогодні ми молитовно переживаємо свято Успіння Пресвятої Богоматері. У гробі лежить Та, Яка дала Джерелу життя Христу Свою плоть. Пренепорочна Діва не могла уникнути смерті. Такий закон Божий і така правда! Вона дала світу Христа, але не уникла людської долі. Вона нині закінчила земне життя, померла. Але ми віримо, що Вона не залишила світу і після Успіння Свого; Вона і нині жива. Цю віру Церква виражає в своїх піснеспівах, називаючи гроб Богоматері ліствицею до небес.
Скільки людських думок, скільки теорій і сподівань розбивалися вщент перед фактом смерті. Віра наша вчить, що смерті немає, а є успіння, яке приводить людину від одного виду життя — тимчасового — до іншого — вічного. У світлі такого вчення багато речей у житті набувають іншого значення. Саме життя отримує новий зміст. По-новому сприймаються радощі та печалі, на які таке багате життя кожної людини.
![]()
Божа Матір була земною людиною. Їй були відомі житейські переживання. Вона уражалася серцем біля Хреста Свого Сина, страждала Його стражданнями. Вона покірно несла Свій Богоматерній Хрест, пила чашу страждань, зберігши до кінця днів Своїх слухняність і відданість волі Божій. Як радісно і знаменно, що біля гробу Її ми не тільки вчимося всьому святому, вічному і спасительному, але і отримуємо материнське благословення Пречистої Богородиці та Пріснодіви Марії. В Ній ми знайшли ліствицю до неба, зв’язок із небом.
Преклоняючись перед Її святим гробом, навчаючись від Неї вищого божественного відання і християнських чеснот, будемо молити, щоб Вона не розлучалася з нами. Вона обіцяла апостолам, а через них і нам, перебувати з нами до кінця віку. На честь цієї обіцянки святі апостоли після Успіння Пречистої Божої Матері, під час переломлення хлібу, залишали за столом місце для Неї, Благословенної, з твердою вірою в Її невидиму присутність. Віримо і ми, що Вона з нами, а через Неї з нами і Син Її — Господь наш Ісус Христос, Який слухає Її молитви і наші прохання, благословляє, карає, врачує і прощає. Мати Божа! Молитвами Твоїми позбав нас від усякого зла і врятуй від смерті душі наші.
Ваші запитання, відгуки та пропозиції надсилайте за адресою: м. Буча, вул. Вокзальна, 127 Б; тел. 097 7538700
З повагою та любов’ю до Вас, настоятель парафії ікони Божої Матері «Почаївська» ієрей Михаїл Колочавін
З радістю і торжеством, а разом з тим, зі здивуванням, сьогодні ми молитовно переживаємо свято Успіння Пресвятої Богоматері. У гробі лежить Та, Яка дала Джерелу життя Христу Свою плоть. Пренепорочна Діва не могла уникнути смерті. Такий закон Божий і така правда! Вона дала світу Христа, але не уникла людської долі. Вона нині закінчила земне життя, померла. Але ми віримо, що Вона не залишила світу і після Успіння Свого; Вона і нині жива. Цю віру Церква виражає в своїх піснеспівах, називаючи гроб Богоматері ліствицею до небес.
Скільки людських думок, скільки теорій і сподівань розбивалися вщент перед фактом смерті. Віра наша вчить, що смерті немає, а є успіння, яке приводить людину від одного виду життя — тимчасового — до іншого — вічного. У світлі такого вчення багато речей у житті набувають іншого значення. Саме життя отримує новий зміст. По-новому сприймаються радощі та печалі, на які таке багате життя кожної людини.
Божа Матір була земною людиною. Їй були відомі житейські переживання. Вона уражалася серцем біля Хреста Свого Сина, страждала Його стражданнями. Вона покірно несла Свій Богоматерній Хрест, пила чашу страждань, зберігши до кінця днів Своїх слухняність і відданість волі Божій. Як радісно і знаменно, що біля гробу Її ми не тільки вчимося всьому святому, вічному і спасительному, але і отримуємо материнське благословення Пречистої Богородиці та Пріснодіви Марії. В Ній ми знайшли ліствицю до неба, зв’язок із небом. Преклоняючись перед Її святим гробом, навчаючись від Неї вищого божественного відання і християнських чеснот, будемо молити, щоб Вона не розлучалася з нами. Вона обіцяла апостолам, а через них і нам, перебувати з нами до кінця віку. На честь цієї обіцянки святі апостоли після Успіння Пречистої Божої Матері, під час переломлення хлібу, залишали за столом місце для Неї, Благословенної, з твердою вірою в Її невидиму присутність. Віримо і ми, що Вона з нами, а через Неї з нами і Син Її — Господь наш Ісус Христос, Який слухає Її молитви і наші прохання, благословляє, карає, врачує і прощає. Мати Божа! Молитвами Твоїми позбав нас від усякого зла і врятуй від смерті душі наші.
Ваші запитання, відгуки та пропозиції надсилайте за адресою: м. Буча, вул. Вокзальна, 127 Б; тел. 097 7538700
З повагою та любов’ю до Вас, настоятель парафії ікони Божої Матері «Почаївська» ієрей Михаїл Колочавін
