» » » Демонізація освіти

Демонізація освіти

«Ми повинні покращити стан освіти в Україні» — наголосив Віктор Янукович під час серпневої зустрічі з міністром освіти Дмитром Табачником. «Яким чином ви хочете будувати стратегію розвитку освіти?» — запитав президент урядовця. — «Думаю, що без участі громадянського суспільства це зробити неможливо» — відповів урядовець. Але, звітуючи перед гарантом про підготовку до нового навчального року (закупівля шкільних автобусів, забезпечення формою і підручниками), пан Табачник скромно змовчав про непристойні для команди професіоналів проблеми з реалізацією власних ідей та організацією навчального процесу в новому навчальному році.

Узяти хоча б червневий наказ МОН під демонічним номером 666, покликаний турбуватися про «формування у підростаючого покоління загальнолюдських і національних духовних цінностей, культурно-пізнавальних інтересів та естетичного смаку», згідно з яким замість предмету «Зарубіжна література» у школі вивчатиметься «Світова література». Не будемо вдаватися в деталі цього русофільського проекту влади і його значення для української культури та літератури (номер наказу дуже промовистий у цьому сенсі). Звернімо увагу на організаційний бік питання. Можливо, робота над програмою та методичними рекомендаціями щодо викладання нового предмету і кипить десь у кулуарах МОНу та відповідних наукових установ, але не на сайті Міносвіти і не в шкільних методичних кабінетах. Отож учителі літератури, замість того, щоб готуватися до нового навчального року і планувати свою діяльність, сумно протирають припорошені за літо книжки на полицях і чекають нарад або конференцій, на яких, можливо, щось проясниться. «Навіть приблизно не можу сказати, в чому «родзинка» нового курсу, — бідкається знайома вчитель-словесник. — Цікаво, чи ввійдуть до нього класики української літератури, які вважаються світовими геніями?» До речі, на міністерському сайті, де анонсовано електронні версії підручників для 10 класу, немає відповідних посібників зі світової літератури. Тайна сія вєлікая єсть?..

Не менше здивували освітян і нові навчальні плани — документи, що визначають перелік предметів і кількість годин на їх вивчення у кожному класі. Незважаючи на те, що школу нібито реформують, учні 1—9 та 11 класів навчатимуться за типовими навчальними планами, затвердженими ще у 2003—2005 роках (згідно з концепцією 12-річної освіти та державними стандартами до 12-річної школи). Для учнів 10 класів підготовлено нові навчальні плани, але їх належним чином не затверджено. Оскільки вони викладені у листі Міносвіти («Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік»), то мають характер рекомендацій, а не обов’язкового документа. І тут директори шкіл та управлінці поставлені перед проблемою: виконувати побажання нової влади чи дотримуватися букви закону, а отже — наказу попереднього міністра. Правда, у листі зазначено, що нові плани готуються до затвердження в МОН. Тобто новий навчальний рік уже на порозі, а плани ще не затверджені. Як не затверджені й нові освітні стандарти шкільної освіти, які існують поки що лише у вигляді проектів для обговорення.

«Я виконую всі рекомендації МОНу, бо знаю, що, дороблені вони чи не дороблені, продумані чи не продумані, досконалі чи ні — все одно вони стануть реальністю, і ми на це вплинути не можемо, — каже директор однієї зі шкіл. — Про всі новини дізнаюся на сайті Міносвіти, бо чиновники-управлінці не встигають оперативно реагувати на нововведення».

«У 2010 році наше управління освіти вперше на моїй практиці не отримало фінансування на телефон, Інтернет, періодичні фахові видання. Навіть збірник наказів Міністерства освіти і науки сьогодні для нас недоступний, бо в районному бюджеті немає коштів, щоб його передплатити. Тож про нові ініціативи чиновників дізнаюся, користуючись домашнім Інтернетом, а потім поширюю інформацію серед колег та директорів шкіл, — розповідає знайомий управлінець. — Поки що ми уявляємо все лише дуже приблизно, нічого конкретного».

Не прояснилася ситуація і з дошкільним навчанням. Коли буде затверджено нові програми та концепцію дошкільної освіти? Обов’язково чи необов’язково для всіх п’ятирічних дітлахів відвідувати дитсадки? Немає наказу МОН про освітні округи та групи короткотривалого перебування для дошкільнят. Можливо, Д.Табачник має запасний варіант — піти звичним уже шляхом і скористатися роботою свого попередника, реанімувавши освітні округи, організовані раніше для профільної 12-річної школи відповідними легітимними наказами МОН?

Отже, новий навчальний рік на порозі. І підготовка до нього, м’яко кажучи, не тішить. Хоча зовні все начебто пристойно, та насправді скидається на відомі бутафорські потьомкінські села, з допомогою яких бравий граф Потьомкін «замилював очі» Катерині ІІ. Тільки сьогодні замилюють очі нам, тому самому громадянському суспільству, без якого, на думку міністра, неможливі реформи.

МОНІТОРИНГ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ ДЛЯ 10-11 КЛАСІВ 11-РІЧНОЇ ШКОЛИ

За повної відсутності стратегії розвитку освіти після набуття чинності Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти"(щодо організації навчально-виховного процесу), яким зупинено реформу з переходу на новий зміст та 12-річний термін здобуття повної середньої освіти, кожен новий документ, розроблений Міністерством освіти і науки, викликає особливу зацікавленість педагогічної громадськості. Найнагальнішими документами, без яких, власне, неможливо розпочинати навчальний рік, є навчальні програми і Типові навчальні плани для старшої, вже тепер 11-річної школи. Типовий навчальний план є нормативним документом прямої дії, який затверджується наказом Міністерства освіти і науки України, що регламентує роботу школи. На його основі кожна школа розробляє Робочий навчальний план, на підставі якого проводиться тарифікація педагогічних працівників й планується навчально-виховний процес.

З огляду на це привертає увагу те, що вперше в практиці українського шкільництва Типові навчальні плани доведені до місцевих органів управління освітою (на сайті МОН вони відсутні) не наказом, а … листом профільного міністерства (від 10.08. 2010 №1/9-543 “Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік»), зокрема навчальні плани, які пропонуються старшокласникам.

По-перше, постає питання про статус цього документу. За великим рахунком, це фінансовий документ і він не може бути не затверджений наказом МОН, адже листи МОН не мають імперативної дії.

По-друге, після прийняття згаданого вище закону, яким запроваджено 11-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти, запропоновані нові навчальні плани для старшої школи апріорі не можуть відповідати Базовому плану Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, як про це заявлено у Пояснювальній записці. Всі навчальні плани для класів з 1-го по 9-й були також розраховані на 12-річну школу й просто механічно «приєднати» до навчальних програм і навчальних планів 12-річної школи плани і програми для двох останніх класів тепер вже 11-річної школи неможливо. Це якщо дбати про якість освіти й упорядкованість діяльності шкіл. Окрім того, вище названим Законом із статті 15 Закону України “Про загальну середню освіту” вилучено пункт про встановлення в класах сумарного гранично допустимого навантаження, а із статті 16 — пункт про тривалість навчального року. Тобто навчальний план, що пропонується МОН, взагалі позбавлений нормативної основи.

По-третє, розподіл годин на навчальні предмети за різними рівнями змісту освіти (додаток 1 до листа МОН від 10.08. 2010 №1/9-543 “Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік”) дає підстави зробити висновок про те, що під час розроблення навчальних планів був використаний саме механічний підхід до його формування. Окрім іноземної мови (рівень стандарту), зменшення кількості годин відбулося за рахунок ліквідації 12-го класу. Наприклад, на вивчення української мови у старшій школі на рівні стандарту, академічному та профільному рівнях у 12-річній школі передбачалося відповідно 4, 6 та 12 годин. Тепер же пропонується 2, 4, 8 годин.

По-четверте, в нових навчальних планах з’явилися нові навчальні предмети: «Світова література» та «Біологія з екологією». Сама по собі поява нових дисциплін є природнім процесом за умов розвитку змісту освіту. Проте нині маємо зовсім іншу ситуацію: підручники для 10-го класу були створені на основі навчальних планів і програм для 12-ї, а не 11-річної, школи. То ж, або навчальні плани й номенклатура навчальних дисциплін не збігатимуться, або «старі» (для 12-річної школи) підручники «одягнуть» в обкладинки, на яких будуть інші назви предметів. Останнє також не видається за можливе, оскільки конкурсний відбір такі «новоназвані» підручники не проходили, гриф МОН їм не присвоювався й дозвіл на їх видрук не надавався. Таэмницею також залишається й те, як буде в підручниках для 10-го класу зі «Світової літератури» втілено декларований міністром освіти і науки принцип, за яким названий курс на три чверті складатиметься з російської літератури. Розроблені у Міністерстві освіти і науки України Типові навчальні плани за тією ж самою кількістю годин пропонує вивчати замість одного предмета два в одному — біологію та екологію, прибравши при цьому узагальнюючий курс екології для всіх природничих предметів. При цьому ці Типові навчальні плани не дають відповіді на запитання: яку екологію (чи біологію з екологією) учні вивчатимуть у класах екологічного профілю? До речі, зникло з академічного рівня (універсальний профіль) вивчення креслення.

По-п’яте, новими Типовими навчальними планами передбачено ще більшу кількість одногодинних курсів. Педагогічною практикою вже давно доведено, що одногодинні курси не ефективні. Вони негативно впливають на організацію навчального процесу, на якість освіти та здоров’я школярів. Наприклад, в універсальному профілі, за яким, очевидно, навчатимуться понад 40 відсотків десятикласників, четверта частина предметів (25%) — одногодинні. Ми не брали до уваги курси, на які відведено 1,5 години (історія, біологія, географія). Найбільшим проявом непрофесіоналізму укладачів нових Типових навчальних планів щодо змісту освіти є виділення на вивчення предмету художня культура 0,5 години (?!!) на тиждень. Отож, про прекрасне будемо згадувати упродовж 45 чи навіть 40 хвилин один раз у півмісяця. Так само півгодини на тиждень передбачено вивчати астрономію та курс «Людина і світ». Ще більш критичною є ситуація з одногодинними курсами у навчальних планах для спеціалізованих шкіл та шкіл з навчанням мовами національних меншин.

По-шосте, автори документу або не розуміються на тому, або лукавлять, коли у Пояснювальній записці до Типових навчальних планів для 11-річної школи запевняють у тому, що навчальні плани старшої школи забезпечують вимоги Концепції профільного навчання. Але ж відповідно до Концепції профільного навчання кожен з профілів передбачає вивчення предметів на трьох рівнях: рівні стандарту, академічному та профільному. Як видно з наведеної нижче таблиці, у фізико-математичному профілі всі предмети, окрім математики та фізики, вивчаються лише на рівні стандарту. Інформатика у цьому профілі, а також у математичному та фізичному профілях, вивчатиметься лише на рівні стандарту. Наразі очевидним є порушення принципу формування змісту освіти у профільній школі.

Така ж ситуація спіткала й інші навчальні плани старшої школи. Наприклад, у класах технологічного профілю (додаток 10 до листа МОН 10.08. 2010 №1/9-543), який є досить поширеним, також пропонується на профільному рівні вивчати лише технології та креслення. Зовсім проігноровано, що у таких класах є потреба вивчати математику хоча б на академічному рівні. Також не передбачено вивчати на академічному рівні біологію, , географію, історію України та інші предмети.

Табл.1. ПОРІВНЯННЯ ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
НАВЧАННЯ ДЛЯ КЛАСІВ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО ПРОФІЛЮ

Навчальні предметиКількість годин на тиждень у класах12-річна школаЧинна 11-річна школа«Нова» 11-річна школа10 клас11 клас12 клас10 клас11 клас10 клас11 класУкраїнська мова 1122211Українська література2222222Зарубіжна література (світова)1111111Іноземна мова2222233Історія України 1121111,5Всесвітня історія1111111Громадянська освіта: — правознавство1--1— економіка-1-11— людина і світ--110,5Художня культура11-0,50,5Алгебра4444455Геометрія3332244Астрономія --110,5Біологія (екологія)1,52-111,52Географія1,5--1-1,5-Фізика5555566Хімія11-2211Екологія--1----Технології111Інформатика1122211Креслення--1111Фізична культура2222222Захист Вітчизни11-1111Разом313031303134,535Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів332873,53Гранично допустиме навантаження на учня 30303033 3633 363333Всього фінансується34333338383838

Примітка: Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Порівняння навчальних планів виразно демонструє, що автори документу старанно намагалися зберегти 5-денний навчальний тиждень, приносячи в жертву якість навчання. Очевидно ж, що вивчати всі предмети на рівні стандарту старшокласники не будуть, а реалізація у повному обсязі навіть універсального профілю потребуватиме 35-37 тижневих годин. Відтак, обіцяне розвантаження старшої школи залишилося обіцянкою.

Куцою як була так і залишилася варіативна складова навчального плану, за допомогою якої повинна реалізуватися профільна освіта; зовсім не використано унікальний досвід роботи шкіл країни протягом дев’яти останніх років за двома типами навчальних планів: перший тип — для чинної 11-річної школи, другий — для 12-річної. Перехід на дворічну старшу школу вимагає концептуально нового підходу до формування змісту освіти: зменшення кількості предметів, інтеграції предметів (літератур, історій тощо).

Ще складнішим виявиться завдання коригування навчальних програм. Механічно вилучити з програм частину навчального матеріалу і вирішити у такий спосіб проблему не вдасться, адже необхідно буде викласти зміст профільної програми з математики за 18 тижневих годин, а на його вивчення відповідно програмі, розробленій за Державним стандартом, передбачено 21 година; 12 годинний курс української мови вивчити за 8 годин також неможливо. Якщо, звісно, дбати про якість освіти і про здоров’я учнів і педагогів.

Слід переформатувати і навчальні плани, і навчальні програми, починаючи з 5-го класу, закласти іншу логіку побудови змісту освіти. Це неминуче потребуватиме фінансових витрат і часу, про що старанно замовчує керівництво МОН. Розроблення навчальних планів непроста справа, але кожен наступний варіант навчальних планів має бути досконалішим від попереднього. Щодо запропонованих Міністерством освіти і науки Типових навчальних планів, то вони породжують значні проблеми.


ГО «ЦЕНТР ОСВІТНЬОГО МОНІТОРИНГУ»
Оксана ОНИЩЕНКО, "Зеркало недели" № 29 14-20 августа 2010г. 
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 2
Додати коментар
Krot

OFFline

  • Krot (13)
  • Користувачі
  • 18 серпня 2010 17:01
Є ще одна проблема. Не всі вчителі мають зараз бажання придивлятися до учнів, щоб виявити в них якийсь хист, здатність до чогось.
Мій син навчаючись у репетитора на останьому році в школі підігнав свої знання. Але вчителька всеодно невірила що він всі контрольні не списував.
А тести він здав добре з плюсом

0
rv17

OFFline

  • rv17 (17)
  • Місцевий
  • 19 серпня 2010 14:17
якщо можна - дайте таку таблицю навантаження на учнів з 5 класу по 9 клас...

згідна з попереднім дописувачем, оцінювання учнів буває упередженим.

0
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.