По вулиці Києво-Мироцькій, навпроти будинків, 104-Б та 104-А – ростуть собі п’ять дубочків, які вищі за п’ятиповерхівки. Одне з дерев – старше нашого міста більше, ніж на два століття. Навесні йому виповнилося 310 років. І навіть фізично можна відчути всю силу і велич кремезного дуба. Варто лише доторкнутися до стовбура долонею, спробувати обхопити руками і якась цілюща, позитивна енергія розливається по всьому тілу. Розумієш, що тобі вдалося пізнати частинку історичного минулого, тих таємниць, які вміщує в себе це дерево.
Кожен день повз дерева «пролітає» багато авто, проходять десятки людей. У затінку їхнього гілля відпочивають малі і дорослі. І майже кожен зупиняє свій погляд, щоб помилуватися могутніми дубами. Ось я і вирішив поміряти їх «талію». Так, згідно з одним із варіантів розрахунку віку дерева (живого дерева), потрібно виміряти "обхват" стовбура на відстані 1,3~1,5 метри від землі. У результаті, в найбільшого дубочка довжина кола стовбура склав 350 сантиметрів, у інших – 280~290.
Не даремно в центрі бучанської символіки (герба) – зображено коріння вікового дерева, бо в центрі міста, на дубовій алеї – ростуть вікові велетні.
Ці дуби мають ще достатньо сили, щоб рости і радувати наших нащадків. Але за умови, що ми, люди, їм не зашкодимо. Щоправда, в це мало віриться. Навіть зараз коріння дерев уже років з двадцять залиті в асфальт, а на стовбурах забиті дошки з рекламою. Як усе живе, дуби також потребують догляду, зокрема потрібно розчистити сухі та важкі гіляки (які висять посеред траси, поки півник не клюне). Але «старички» не здаються – борються за життя, ніби посеред дикого лісу.
Тож, наступного разу, проходячи повз дубів, подаруйте їм посмішку, яка «відгукнеться» через покоління вашим онукам і правнукам, зігріє їх любов’ю й подарує силу!
п.с. розрахунки досить символічні - за професійним підрахунком вік дерева може складати більше 310 років.
З повагою,
Андрій
Кожен день повз дерева «пролітає» багато авто, проходять десятки людей. У затінку їхнього гілля відпочивають малі і дорослі. І майже кожен зупиняє свій погляд, щоб помилуватися могутніми дубами. Ось я і вирішив поміряти їх «талію». Так, згідно з одним із варіантів розрахунку віку дерева (живого дерева), потрібно виміряти "обхват" стовбура на відстані 1,3~1,5 метри від землі. У результаті, в найбільшого дубочка довжина кола стовбура склав 350 сантиметрів, у інших – 280~290.
Не даремно в центрі бучанської символіки (герба) – зображено коріння вікового дерева, бо в центрі міста, на дубовій алеї – ростуть вікові велетні.
Ці дуби мають ще достатньо сили, щоб рости і радувати наших нащадків. Але за умови, що ми, люди, їм не зашкодимо. Щоправда, в це мало віриться. Навіть зараз коріння дерев уже років з двадцять залиті в асфальт, а на стовбурах забиті дошки з рекламою. Як усе живе, дуби також потребують догляду, зокрема потрібно розчистити сухі та важкі гіляки (які висять посеред траси, поки півник не клюне). Але «старички» не здаються – борються за життя, ніби посеред дикого лісу.
Тож, наступного разу, проходячи повз дубів, подаруйте їм посмішку, яка «відгукнеться» через покоління вашим онукам і правнукам, зігріє їх любов’ю й подарує силу!
п.с. розрахунки досить символічні - за професійним підрахунком вік дерева може складати більше 310 років.
З повагою,
Андрій