Майже в кожному дворі приватного сектору є колодязь. Інколи він є єдиним джерелом водопостачання. Згідно п. 5.26 СНіП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения» шахтні колодязі живляться, як правило, першими від поверхні безнапірних водоносних пластів, що складені рихлими породами та залягають на глибині до 30 м. Тобто живлення колодязя здійснюється за рахунок незахищених ґрунтових вод, якісний склад води яких варіює в залежності від санітарного стану прилеглої території, технічного обладнання колодязя та сезонних опадів.
Важливим питанням залишається організація зони санітарної охорони колодязів на території приватного сектору. В умовах складної забудови, що склалася, найчастіше витримати зону санітарної охорони просто неможливо. Згідно примітки 3 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» водозабірні споруди місцевого господарсько-питного призначення допускається розміщувати на відстані 40-50 м вниз за течією ґрунтових вод, 20-25 м вверх за течією і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових вод. На практиці ж часто зустрічаємось з такою ситуацією, коли поруч розташований колодязь і сусідська вигрібна яма або компост. Слід пам'ятати, що в такій ситуації здійснюється забруднення води не тільки в одному конкретному колодязі, а й в інших колодязях, що розташовані нижче за течією ґрунтових вод.
Важливе значення також має технічне обладнання колодязя. Основна частина обладнання колодязя – зруб, який має бути водонепроникним. В радіусі 1 м навколо має бути обладнане тверде покриття. Обов'язково необхідно забезпечити накриття колодязя. Найліпший спосіб водозабору – це глухе перекриття та встановлення насосу.
Якісний склад води в колодязі також напряму залежить від сезонних коливань. У весняний та осінній періоди, коли починається повінь або сезон дощів, ґрунтові води зазнають якісних змін.
Що ж ми п'ємо: воду чи отруту? Трохи статистики. Згідно досліджень лабораторії ДЗ «Ірпінська міськСЕС» МОЗ в 2008 р. 69,4% досліджуваної води з джерел децентралізованого водопостачання (колодязів) за органолептичними показниками та вмістом нітратів не відповідали вимогам СанПіН 1226-75. У 2009 р. цей відсоток становить 63,5 %, за поточний період 2010 р. – 70,9%. За бактеріологічними показниками відсоток проб з відхиленнями становив в 2008 р. – 42,8%, у 2009 р. – 44,7%, за поточний період 2010 р. – 19,3 . Дослідження проводились як з колодязів громадського користування, так і приватних садиб.
Отже, ми бачимо, що склад води в колодязях не зовсім відповідає бажаному. Якщо наслідки вживання води з незадовільними бактеріологічними показниками багатьом відомі (виникнення кишкових інфекцій), то про вплив на організм нітратів знають не всі. Якщо у дорослої людини вживання води з підвищеним вмістом нітратів викликає шлунково-кишкові розлади, то у немовлят може розвинутись водно-нітратна метгемоглобінемія. Це захворювання виникає внаслідок підвищеного утворення метгемоглобіну в крові в результаті надходження нітратів, що негативно впливає на систему дихання та в тяжких випадках може спричинити смерть немовляти.
Отже, щоб уникнути небажаних ускладнень, необхідно звернути увагу на розміщення та облаштування колодязя, а також не забувати, щороку обов'язково проводити чистку колодязя та дезинфіковану обробку води в ньому.
Питна вода – це наш скарб. Тож давайте берегти його разом.
Важливим питанням залишається організація зони санітарної охорони колодязів на території приватного сектору. В умовах складної забудови, що склалася, найчастіше витримати зону санітарної охорони просто неможливо. Згідно примітки 3 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» водозабірні споруди місцевого господарсько-питного призначення допускається розміщувати на відстані 40-50 м вниз за течією ґрунтових вод, 20-25 м вверх за течією і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових вод. На практиці ж часто зустрічаємось з такою ситуацією, коли поруч розташований колодязь і сусідська вигрібна яма або компост. Слід пам'ятати, що в такій ситуації здійснюється забруднення води не тільки в одному конкретному колодязі, а й в інших колодязях, що розташовані нижче за течією ґрунтових вод.
Важливе значення також має технічне обладнання колодязя. Основна частина обладнання колодязя – зруб, який має бути водонепроникним. В радіусі 1 м навколо має бути обладнане тверде покриття. Обов'язково необхідно забезпечити накриття колодязя. Найліпший спосіб водозабору – це глухе перекриття та встановлення насосу.
Якісний склад води в колодязі також напряму залежить від сезонних коливань. У весняний та осінній періоди, коли починається повінь або сезон дощів, ґрунтові води зазнають якісних змін.
Що ж ми п'ємо: воду чи отруту? Трохи статистики. Згідно досліджень лабораторії ДЗ «Ірпінська міськСЕС» МОЗ в 2008 р. 69,4% досліджуваної води з джерел децентралізованого водопостачання (колодязів) за органолептичними показниками та вмістом нітратів не відповідали вимогам СанПіН 1226-75. У 2009 р. цей відсоток становить 63,5 %, за поточний період 2010 р. – 70,9%. За бактеріологічними показниками відсоток проб з відхиленнями становив в 2008 р. – 42,8%, у 2009 р. – 44,7%, за поточний період 2010 р. – 19,3 . Дослідження проводились як з колодязів громадського користування, так і приватних садиб.
Отже, ми бачимо, що склад води в колодязях не зовсім відповідає бажаному. Якщо наслідки вживання води з незадовільними бактеріологічними показниками багатьом відомі (виникнення кишкових інфекцій), то про вплив на організм нітратів знають не всі. Якщо у дорослої людини вживання води з підвищеним вмістом нітратів викликає шлунково-кишкові розлади, то у немовлят може розвинутись водно-нітратна метгемоглобінемія. Це захворювання виникає внаслідок підвищеного утворення метгемоглобіну в крові в результаті надходження нітратів, що негативно впливає на систему дихання та в тяжких випадках може спричинити смерть немовляти.
Отже, щоб уникнути небажаних ускладнень, необхідно звернути увагу на розміщення та облаштування колодязя, а також не забувати, щороку обов'язково проводити чистку колодязя та дезинфіковану обробку води в ньому.
Питна вода – це наш скарб. Тож давайте берегти його разом.
