В усіх дошкільних дитячих закладах Приірпіння цими днями пройшли традиційні випускні свята. Ці дні - святкові, радісні, веселі і сумні водночас. Зворушені батьки, схвильовані діти… Свято, коли діти прощаються з дитинством.
У житті у кожного з нас є чимало пам’ятних подій. Одна із таких - останній випускний бал у дитсадочку.
Святково прибраний музичний зал у дитячому садочку №4 «Пролісок», що у Бучі. На сцені - розкішні букети троянд, тюльпанів, кольорових кульок. Весело всміхається травень.
![]()
Дітей, їх батьків із святом привітала завідуюча дитячим садочком Ірина Семенівна Зінюк, яка побажала діткам знайти себе, своє місце в житті, вирости й бути завжди людиною. Василь Симоненко говорив, «що тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок…» проляжуть і ось тут головне — не помилитися, обрати свою дорогу у нелегку круговерть життя... Ірина Семенівна побажала усім дошкільнятам лише добра, успіхів і мудрих вчителів!
Вихователь Наталя Петрівна Демченко звернулася до дітей з настановами, побажала всього найкращого у їх подальшій життєвій дорозі:
У суєті не згубіть доброти, сили духу черпайте в любові.
Хай нелегко вам буде іти, не цурайтеся рідного дому...
![]()
![]()
Про досягнення дітей в різних конкурсах та спортивних змаганнях говорила вчитель фізкультури Наталя Володимирівна Харченко, яка нагородила найбільш спортивних діток і побажала досягати перемог не лише у спорті, але і у житті. Батькам було приємно, що їх діти, котрі старалися, отримали нагороди. Діткам було вручено подарунки, дипломи та альбоми на згадку.
А далі — зворушливі виступи, не обійшлося і без сліз радості та й смутку батьків та діток, для яких було влаштоване це свято.
У садочку заведено традицію, що діти – дошкільнята виходять під вишиваними рушниками, які на піднятих угору руках тримають батьки й благословляють своїх дітей на велику життєву дорогу. І першою на цій життєвій дорозі буде школа, країна знань.
У народі кажуть: «Хто сам малюнок долі вибирає, той пустоцвіту у житті не знає». У нашого народу із вишитим рушником пов’язано багато легенд, сьогодні він є атрибутом у кожній сім’ї, адже на вишитому рушнику з хлібом і сіллю зустрічають молоде подружжя, дарують його в далеку дорогу.
![]()
![]()
Звучать перші акорди прощального вальсу. Перший дорослий бал, коли дівчатка як наречені у святкових сукнях разом із галантними кавалерами танцюють свій перший у житті - і водночас прощальний - вальс у дитячому садочку. Згодом будуть інші випускні бали, але вже у школі, - а трохи згодом у вищих учбових закладах, - і вручення атестатів, і прощання з вчителями. Але цей перший свій бал дітки не забудуть ніколи. Чудове свято прощання з дитячим садочком надовго залишиться в серцях вихованців ДНЗ «Пролісок». Попереду на них чекають незвідані далі, відкриваються тисячі доріг і стежинок, але защемить душа із роками, коли на дитячих фото бачиш наївні і щирі посмішки своїх друзів...
Це свято у рідному садочку з дитячим сміхом і дитячим щебетом, хоча і з легким смутком розлуки, залишиться назавжди світлим спомином...
У житті у кожного з нас є чимало пам’ятних подій. Одна із таких - останній випускний бал у дитсадочку.
Святково прибраний музичний зал у дитячому садочку №4 «Пролісок», що у Бучі. На сцені - розкішні букети троянд, тюльпанів, кольорових кульок. Весело всміхається травень.
Дітей, їх батьків із святом привітала завідуюча дитячим садочком Ірина Семенівна Зінюк, яка побажала діткам знайти себе, своє місце в житті, вирости й бути завжди людиною. Василь Симоненко говорив, «що тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок…» проляжуть і ось тут головне — не помилитися, обрати свою дорогу у нелегку круговерть життя... Ірина Семенівна побажала усім дошкільнятам лише добра, успіхів і мудрих вчителів!
Вихователь Наталя Петрівна Демченко звернулася до дітей з настановами, побажала всього найкращого у їх подальшій життєвій дорозі:
У суєті не згубіть доброти, сили духу черпайте в любові.
Хай нелегко вам буде іти, не цурайтеся рідного дому...
Про досягнення дітей в різних конкурсах та спортивних змаганнях говорила вчитель фізкультури Наталя Володимирівна Харченко, яка нагородила найбільш спортивних діток і побажала досягати перемог не лише у спорті, але і у житті. Батькам було приємно, що їх діти, котрі старалися, отримали нагороди. Діткам було вручено подарунки, дипломи та альбоми на згадку.
А далі — зворушливі виступи, не обійшлося і без сліз радості та й смутку батьків та діток, для яких було влаштоване це свято.
У садочку заведено традицію, що діти – дошкільнята виходять під вишиваними рушниками, які на піднятих угору руках тримають батьки й благословляють своїх дітей на велику життєву дорогу. І першою на цій життєвій дорозі буде школа, країна знань.
У народі кажуть: «Хто сам малюнок долі вибирає, той пустоцвіту у житті не знає». У нашого народу із вишитим рушником пов’язано багато легенд, сьогодні він є атрибутом у кожній сім’ї, адже на вишитому рушнику з хлібом і сіллю зустрічають молоде подружжя, дарують його в далеку дорогу.
Звучать перші акорди прощального вальсу. Перший дорослий бал, коли дівчатка як наречені у святкових сукнях разом із галантними кавалерами танцюють свій перший у житті - і водночас прощальний - вальс у дитячому садочку. Згодом будуть інші випускні бали, але вже у школі, - а трохи згодом у вищих учбових закладах, - і вручення атестатів, і прощання з вчителями. Але цей перший свій бал дітки не забудуть ніколи. Чудове свято прощання з дитячим садочком надовго залишиться в серцях вихованців ДНЗ «Пролісок». Попереду на них чекають незвідані далі, відкриваються тисячі доріг і стежинок, але защемить душа із роками, коли на дитячих фото бачиш наївні і щирі посмішки своїх друзів...
Це свято у рідному садочку з дитячим сміхом і дитячим щебетом, хоча і з легким смутком розлуки, залишиться назавжди світлим спомином...
