» » » Юридична консультація

Юридична консультація

ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК

Чи може юридична особа, створена в результаті перетворення, виправити помилки, допущені її попередником у податковій звітності з податку на додану вартість?


Відповідно до абз. 1 п. 8 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79 (далі – Положення), юридична особа, утворена в результаті
реорганізації платника податку на додану вартість, реєструється платником податку на додану вартість як новоутворена у порядку, визначеному Положенням.

Положення абз. 1 п. 8 Положення не застосовуються, якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата державної реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи і даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У цьому випадку реєстрація платником податку на додану вартість новоутвореної юридичної особи проводиться за процедурами перереєстрації, визначеними Положенням.
Якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення та така юридична особа протягом десяти календарних днів, наступних за датою завершення перетворення, одночасно подає податковому органу заяви прореєстрацію її платником ПДВ та про анулювання податкової реєстрації особи, припиненої шляхом перетворення, то у цьому випадку датами реєстрації платником ПДВ новоутвореної юридичної особи та анулювання податкової реєстрації припиненої юридичної особи є дата внесення до Реєстру платників податку на додану вартість відповідних записів.

Таким чином, якщо внаслідок перетворення юридичної особи у свідоцтві про державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи датою її державної реєстрації буде визначено дату державної реєстрації попередника, то така особа перереєстровується як платник податку на додану вартість, і дата реєстрації її платником податку на додану вартість відповідає даті попередника. У даному випадку платник податку отримує нове Свідоцтво, датою початку дії якого та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день десятиденного строку від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація".

При цьому така новоутворена юридична особа може здійснити виправлення помилок, які допущені її попередником, у порядку, визначеному пунктом 5.1 ст.5 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181.
Якщо датою державної реєстрації новоутвореної юридичної особи є нова дата, то одночасно проводиться анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість попередника та реєстрація платником податку на додану вартість правонаступника з новою датою реєстрації платником податку на додану вартість.

Враховуючи те, що юридична особа у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість виключається із Реєстру платників податку на додану вартість, то правонаступник такої особи не може
здійснити виправлення помилок за період до дати власної реєстрації платником податку на додану вартість.

ЗАСТОСУВАННЯ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ

Наше підприємство займається комісійною торгівлею та перебуває на спрощеній системі оподаткування. Чи мають кошти, що надходять на наш рахунок за виконання договору комісії, які ми потім перераховуємо нашим клієнтам, включатися до загального обсягу виручки від реалізації продукції?


Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за
рахунок комітента.
Відповідно до ст. 1018 ЦК майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:
фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;
юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності будь- якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн гривень.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Кошти, що надходять на розрахунковий рахунок платників єдиного податку — юридичних осіб, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські, агентські послуги тощо, є транзитними і вони не мають права власності на такі кошти.

Таким чином, оподаткуванню підлягає виручка, що належить вищезазначеним суб'єктам підприємницької діяльності від реалізації ними своєї продукції (товарів, робіт, послуг). Тому суб'єкти малого підприємництва — юридичні особи, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські, агентські послуги, повинні включати до бази оподаткування єдиним податком лише суми комісійної (агентської) винагороди, отримані від здійснення таких видів діяльності.


ПРАВО НА ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ

Минулого року я придбав квартиру в кредит. Чи ну 1 можу я скористатися правом на податковий кредит та за яких умов він надається?


Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 р. № 889 (далі — Закон) платник податку має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику як у національній, так і в іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року, яка розраховується за правилами, визначеними ст. 10 Закону.

Статтею 10 Закону встановлено, що право у платника податку щодо податкового кредиту на іпотеку виникає у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбавається житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце проживання.
Відповідно до положень Закону платник податку, який бажає скористатися правом на податковий кредит за підсумками звітного року, повинен протягом року, наступного за звітним, подати до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про суму загального річного оподатковуваного доходу, зазначити підстави, суми та підтвердні документи щодо податкового кредиту.
Податкова адреса фізичної особи — це місце постійного або переважного проживання платника податку, місце податкової реєстрації платника податку, визначене згідно із законодавством (п. 1.14 ст. 1 Закону).

Згідно з нормами Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 р. № 1382 таке визначення здійснюється платником податку самостійно, зокрема, шляхом реєстрації (внесення відомостей до паспортного документа такого платника податку) об'єкта житлової іпотеки його місцем проживання.
Оскільки надання податкового кредиту здійснюється за наслідками звітного податкового року, то скористатися законним правом на податковий кредит можливо у наступному році.

Також слід зважати, що відповідно до пп. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5 Закону, якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.


--------------------------------------------
газета «Юридичний Вісник України» №9 від 27 лютого 2010р.
  0
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.