АК “Київводоканал” побоюється погіршення якості питної води через масове вимирання риби в Дніпрі і Десні. Про це повідомили у прес-службі “Київводоканалу”.
Як зазначають в “Київводоканалі”, цьогорічні кліматичні умови спричинили до утворення на водоймищах грубого шару льоду, який ускладнює проникнення кисню, життєнеобхідного для риб та річкового планктону. За таких умов на середину лютого вже спостерігається масове вимирання риб у річищах Дніпра та Десни вище київського водозабору. Відтак це призводить до погіршення якості джерел водопостачання.
У компанії зазначають, що через те, що на Дніпровській та Деснянській водоочисних станціях за проектом не передбачена стадія дезодорації води (нейтралізація невластивих запахів), єдиним способом запобігти подальшому погіршенню якості питної води є оптимізація процесу водоочищення із застосуванням спеціальних коагулянтів, флокулянтів та сорбентів.
“Запобіжним заходом могло б бути розчищення поверхневого льодової корки, що знаходиться у компетенції МНС та інших служб, які спеціалізуються на роботах у водному господарстві. Проте на сьогоднішній день жодних кроків та попередження екологічного лиха не було вчинено. По суті, втрачено час на порятунок риби. Утім, є ще можливість «врятувати» якість питного водопостачання м. Києва”, – зазначають у “Київводоканалі”.
Керівництво ВАТ “АК “Київводоканал” звернулося до КМДА та компетентних державних установ з проханням про екстрене виділення коштів у сумі 47 млн. 160 тис. грн. задля поповнення запасів коагулянтів та активованого вугілля, а також придбання комплексу обладнання для його дозування.
Керівництво підприємства надало держчиновникам детальний перелік заходів, які потрібно вжити для того, щоб наслідки нинішньої зими та весняної повені не призвели до екологічного лиха і не позначилися на якості питного водопостачання у м. Києві.
www.proua.com
Як зазначають в “Київводоканалі”, цьогорічні кліматичні умови спричинили до утворення на водоймищах грубого шару льоду, який ускладнює проникнення кисню, життєнеобхідного для риб та річкового планктону. За таких умов на середину лютого вже спостерігається масове вимирання риб у річищах Дніпра та Десни вище київського водозабору. Відтак це призводить до погіршення якості джерел водопостачання.
У компанії зазначають, що через те, що на Дніпровській та Деснянській водоочисних станціях за проектом не передбачена стадія дезодорації води (нейтралізація невластивих запахів), єдиним способом запобігти подальшому погіршенню якості питної води є оптимізація процесу водоочищення із застосуванням спеціальних коагулянтів, флокулянтів та сорбентів.
“Запобіжним заходом могло б бути розчищення поверхневого льодової корки, що знаходиться у компетенції МНС та інших служб, які спеціалізуються на роботах у водному господарстві. Проте на сьогоднішній день жодних кроків та попередження екологічного лиха не було вчинено. По суті, втрачено час на порятунок риби. Утім, є ще можливість «врятувати» якість питного водопостачання м. Києва”, – зазначають у “Київводоканалі”.
Керівництво ВАТ “АК “Київводоканал” звернулося до КМДА та компетентних державних установ з проханням про екстрене виділення коштів у сумі 47 млн. 160 тис. грн. задля поповнення запасів коагулянтів та активованого вугілля, а також придбання комплексу обладнання для його дозування.
Керівництво підприємства надало держчиновникам детальний перелік заходів, які потрібно вжити для того, щоб наслідки нинішньої зими та весняної повені не призвели до екологічного лиха і не позначилися на якості питного водопостачання у м. Києві.
www.proua.com
