Упродовж року Православна Церква встановила дотримуватися в певні дні посту, тобто стримання тілесного й духовного. Наприклад, одноденні пости в середу і п’ятницю цілий рік встановлені в пам’ять про зраду Іуди й розп’яття Господа нашого Ісуса Христа. Також строгого посту дотримуємося у Навечір’я Богоявлення (18 січня), у день усікновення глави Іоана Пердтечі (11 вересня) та в день Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього (27 вересня).
Петрів піст (Петрівка) встановлений на честь апостолів, Успенський (Спасівка) – на честь Успіння Божої Матері (з 14 до 28 серпня), Різдвяний (Пилипівка) – з 28 листопада (день пам’яті святого апостола Филипа) до 6 січня – для підготовки вірних до Різдва Христового. Але найбільший і найголовніший за своїм духовним значенням – Великий піст, що розпочинається за сім тижнів до Великодня і завершується в Лазареву (або Вербну) суботу. Після Вербної неділі (Вхід Господній в Єрусалим) розпочинається Страсний тиждень, і християни також дотримуються строгого посту в пам’ять про страждання і смерть Ісуса Христа. Мета цього посту – духовне очищення людини для того, щоб гідно зустріти Світле Христове Воскресіння.
Коли і ким було встановлено піст?
Преподобний авва Дорофей, один із святих отців, що жив приблизно наприкінці VI ст. писав: “У Законі написано, що Бог звелів синам Ізраїлевим кожного року давати десятину з усього, що вони придбали, на храм – і за це вони мали благословення Боже в усіх своїх справах”. Святі ж апостоли встановили, щоб ми відділяли ще більше – десятину від самих днів життя нашого і присвячували її Богові, щоб ми одержували благословення на весь рік і очищалися від гріхів наших, заподіяних упродовж року. Коли апостоли розсудили так, то освятили нам із 365 днів оці сім тижнів святої Чотиридесятниці. Бог дав ці святі дні для того, щоб кожен, хто розкається у гріхах своїх, із чистою душею і духовною радістю зустріне Святу Пасху.
Духовна природа посту
Отже, усі найважливіші події в історії Церкви були означені попереднім постом. Постилися старозавітні пророки, постився Іоан Хреститель, живучи в пустелі, постився сам Господь наш Ісус Христос, 40 днів перебуваючи в пустелі перед тим, як розпочати свою місію спасення людства. Чому? Тому що піст тілесний в поєднанні з духовним очищає і тіло, і душу, і розум, і почуття, і думки, спрямовуючи їх до небесного. Стримуючись від тілесних насолод, людина поступово викорінює в собі гріховні пристрасті, віддаляється від демонічних сил, а очищена душа здобуває велику духовну силу, здатність звершувати чуда, виганяти демонів (згадаймо, як Ісус Христос пояснив своїм учням, що не могли вигнати демона з біснуватого чоловіка: “Цей рід виганяється молитвою і постом”), і так поступово наближатися до Бога. Живучи в пості і в молитві, людина удосконалюється настільки, що стає подібною до Бога. Наблизити нас до Бога – оце і є головна мета духовного посту.
"Православний духовний центр"
Петрів піст (Петрівка) встановлений на честь апостолів, Успенський (Спасівка) – на честь Успіння Божої Матері (з 14 до 28 серпня), Різдвяний (Пилипівка) – з 28 листопада (день пам’яті святого апостола Филипа) до 6 січня – для підготовки вірних до Різдва Христового. Але найбільший і найголовніший за своїм духовним значенням – Великий піст, що розпочинається за сім тижнів до Великодня і завершується в Лазареву (або Вербну) суботу. Після Вербної неділі (Вхід Господній в Єрусалим) розпочинається Страсний тиждень, і християни також дотримуються строгого посту в пам’ять про страждання і смерть Ісуса Христа. Мета цього посту – духовне очищення людини для того, щоб гідно зустріти Світле Христове Воскресіння.
Коли і ким було встановлено піст?
Преподобний авва Дорофей, один із святих отців, що жив приблизно наприкінці VI ст. писав: “У Законі написано, що Бог звелів синам Ізраїлевим кожного року давати десятину з усього, що вони придбали, на храм – і за це вони мали благословення Боже в усіх своїх справах”. Святі ж апостоли встановили, щоб ми відділяли ще більше – десятину від самих днів життя нашого і присвячували її Богові, щоб ми одержували благословення на весь рік і очищалися від гріхів наших, заподіяних упродовж року. Коли апостоли розсудили так, то освятили нам із 365 днів оці сім тижнів святої Чотиридесятниці. Бог дав ці святі дні для того, щоб кожен, хто розкається у гріхах своїх, із чистою душею і духовною радістю зустріне Святу Пасху.
Духовна природа посту
Отже, усі найважливіші події в історії Церкви були означені попереднім постом. Постилися старозавітні пророки, постився Іоан Хреститель, живучи в пустелі, постився сам Господь наш Ісус Христос, 40 днів перебуваючи в пустелі перед тим, як розпочати свою місію спасення людства. Чому? Тому що піст тілесний в поєднанні з духовним очищає і тіло, і душу, і розум, і почуття, і думки, спрямовуючи їх до небесного. Стримуючись від тілесних насолод, людина поступово викорінює в собі гріховні пристрасті, віддаляється від демонічних сил, а очищена душа здобуває велику духовну силу, здатність звершувати чуда, виганяти демонів (згадаймо, як Ісус Христос пояснив своїм учням, що не могли вигнати демона з біснуватого чоловіка: “Цей рід виганяється молитвою і постом”), і так поступово наближатися до Бога. Живучи в пості і в молитві, людина удосконалюється настільки, що стає подібною до Бога. Наблизити нас до Бога – оце і є головна мета духовного посту.
"Православний духовний центр"
