» » » Юридична консультація

Юридична консультація

З прийняттям Закону України "Про внесення змін до дея­ких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулю­вання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього ру­ху" від 24.092008 р. № 586-VI (далі — Закон) відбулося поміт­не оновлення у сфері адміністративних правовідносин зага­лом та у сфері провадження у справах про адміністративні правопорушення зокрема.

Юлія КОСТЮК,
аспірантка кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Інституту права та суспільних відносин відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна", спеціально для Юридичного Вістника України.


Тимчасове вилучення посвідчення водія

Оновлений інститут заходів забезпечен­ня провадження в справах про адміністра­тивні правопорушення зазнав численних змін та нововведень, які викликані соціаль­но-економічними реаліями сьогодення, се­ред яких доповнення глави Кодексу Украї­ни про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) "Заходи забезпечення про­вадження у справах про адміністративні правопорушення" статтями про тимчасове вилучення посвідчення водія (ст. 2651 КУпАП); тимчасове затримання транспор­тних засобів (ст. 2652); тимчасове вилучення талона про проходження державного тех­нічного огляду або ліцензійної картки на транспортний засіб (ст. 2653) тощо.

Застосовується у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушен­ня, за яке відповідно до КУпАП може бути накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами (ст. 2651), про що робиться відповідний за­пис у протоколі про адміністративне право­порушення.
Порядок вилучення посвідчення водія визначається постановою Кабінету Мініс­трів України "Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія, талона про проходження державного техніч­ного огляду і ліцензійної картки на тран­спортний засіб та їх повернення" від 17.12.2008 р. № 1086, відповідно до якої уповноважена особа видає водієві тимчасо­вий дозвіл, форма якого затверджується МВС, на право керування транспортним за­собом на строк до винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили, але не більш ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення.

Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийняте рішення щодо позбавлення водія права керувати транспортним засобом, вилучене посвідчен­ня повертається водієві.

Встановлення законодавцем строку тим­часового вилучення посвідчення на право керування транспортним засобом на три мі­сяці відіграє позитивну роль щодо забезпе­чення провадження у справах про адмініс­тративні правопорушення у сфері дорожньо­го руху. Це спонукає і державну автомобіль­ну інспекцію, і суд своєчасно скласти необ­хідні процесуальні документи, всебічно, пов­но і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішити її в точній відповідності із законом, винести постанову про накладення адміністративного стягнення та забезпечити її виконання як одну із стадій адміністратив­но-деліктних проваджень. Адже, приймаючи Закон, законодавець мав на увазі не тільки забезпечення розгляду справи про адмініс­тративне правопорушення в галузі безпеки дорожнього руху, а й всі стадії провадження, в тому числі й виконання постанови про накладення стягнення. Проте законодавець не визначив чітко умов повернення посвід­чення водія, а лише зазначив, що у випад­ках, якщо судом не прийняте рішення щодо позбавлення водія права керування тран­спортним засобом або якщо справа не роз­глянута у встановлений строк (3 місяці), осо­ба має право звернутися за отриманням ви­лученого документа. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністра­тивне правопорушення (ч. 2 ст. 2651 КУпАП).

Отже, якщо суд не прийняв рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом, а обмежився засто­суванням штрафу, постанова про накладен­ня стягнення може залишитися невикона­ною. Разом із тим, п. 6 Порядку тимчасово­го вилучення посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення, затвердженого постано­вою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1086 (далі — Порядок), пе­редбачено, що тимчасово вилучене посвід­чення повертається водієві після виконання водієм постанови суду про накладення адмі­ністративного стягнення (абз. 3 п. 6 Поряд­ку). Хоча постанови Кабінету Міністрів Ук­раїни належать до системи актів законодавс­тва, але це підзаконний акт, тим більше, що ч. 4 ст. 2651 КУпАП уповноважує Кабінет Міністрів України щодо встановлення ним порядку лише тимчасового вилучення пос­відчення водія, а не його повернення. Нап­рошується пропозиція доповнити друге ре­чення другої частини статті 2651 КУпАП словами "а у разі накладення стягнення — після його виконання".

Тимчасове вилучення талона про проходження державного технічного огляду або ліцензійної картки

Найцікавішою нормою, якою доповне­но главу КУпАП щодо заходів забезпечен­ня провадження в справах про адміністра­тивні правопорушення, є тимчасове вилу­чення талона про проходження державного технічного огляду або ліцензійної картки на транспортний засіб (ст. 2653). Талон про проходження державного технічного огляду може бути тимчасово вилучений з одночас­ною забороною експлуатації транспортного засобу за наявності несправностей у галь­мовій системі, рульовому управлінні, тяго­во-зчіпному пристрої, зовнішніх світлових приладах у темну пору доби або якщо та­кий засіб не укомплектований відповідно до призначення чи має інші технічні нес­правності, з якими відповідно до встанов­лених правил його експлуатація забороня­ється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, або є таким, що своєчасно не пройшов держав­ного технічного огляду.

Виходячи з цього нез'ясованим залиша­ється питання, якими саме є інші технічні несправності, з якими пов'язана заборона подальшої експлуатації транспортного за­собу. Як зазначає Т. Гуржій, на сьогодні Правила дорожнього руху містять перелік приблизно з 50 технічних несправностей, що є підставою для заборони експлуатації транспортних засобів (Т. О. Гуржій. Акту­альні проблеми законодавчого регулювання адміністративно-деліктних відносин у сфері безпеки дорожнього руху // Право України, 2009. - № 3. - С. 90-90).

Проте визначений Кабінетом Міністрів України Порядок тимчасового вилучення талона про проходження державного техніч­ного огляду або ліцензійної картки на тран­спортний засіб не збігається з приписами закону (ст. 2653 КУпАП). Наприклад, п. 8 Порядку встановлено, що у разі тимчасово­го вилучення талона про проходження дер­жавного технічного огляду уповноважена особа складає у двох примірниках протокол про адміністративне правопорушення та проводить на місці виявлення такого право­порушення перевірку технічного стану тран­спортного засобу, за результатами якої скла­дає акт перевірки зазначеного засобу у двох примірниках. Спірними залишаються такі питання.

По-перше, чи може уповноважена особа провести таку технічну перевірку саме на місці вчинення правопорушення, чи може така особа володіти повним обсягом знань для належного проведення перевірки.
По-друге, і що є основним, Законом (ст. 2653 КУпАП) не передбачено складання протоколу про адміністративне правопору­шення, а лише відповідного акта про тимча­сове вилучення талона про проходження державного технічного огляду або ліцензій­ної картки на транспортний засіб. З цього питання законодавець вірно визначився. Якщо ще ч. 1 ст. 2653 КУпАП кореспондує частинам 1 і 2 ст. 121 цього Кодексу, а саме керування (експлуатація) водіями транспор­тних засобів, що мають несправності, то ч. 2 ст. 2653 КУпАП аж ніяк не кореспондує статті 128 цього Кодексу за суб'єктним скла­дом. Частина 2 ст. 2653 КУпАП передбачає тимчасове вилучення ліцензійної картки на транспортний засіб у разі експлуатації тран­спортного засобу під час надання послуг з перевезення пасажирів або вантажів, тобто суб'єктом є водій транспортного засобу, а ст. 128 КУпАП передбачає відповідальність за випуск на лінію транспортних засобів з тими самими порушеннями. Суб'єктом від­повідальності є посадові особи, що відпові­дають за технічний стан, обладнання, екс­плуатацію транспортних засобів або громадяни-суб'єкти господарської діяльності, але аж ніяк не водії транспортних засобів. Тому для однакового розуміння норми у п. 8 По­рядку має бути уточнення, за ознаками яких правопорушень складається протокол про адміністративне правопорушення з ураху­ванням суб'єктного складу порушення.

По-третє, лишається незрозумілим, що­до яких осіб складається протокол про ад­міністративне правопорушення у разі екс­плуатації транспортного засобу під час на­дання послуг з перевезення пасажирів або вантажів без відміток у дорожньому листі про проходження щозмінного передрейсового медичного огляду та перевірку техніч­ного засобу, без посвідчення водія відпо­відної категорії, а також направлення в рейс одного водія при здійсненні транспор­тних перевезень на автобусний маршрут протяжністю понад 500 км (ч. 2 ст. 2653 КУпАП). Є два варіанти і обидва невірні: 1) протокол складається за ознаками пра­вопорушення, передбаченого ст. 128 КУпАП, на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуата­цію транспортних засобів, громадян-суб'єктів господарської діяльності, як за пору­шення правил випуску на лінію транспор­тних засобів. Але за змістом статей 256 і 258 КУпАП протокол складається в присутнос­ті особи, яка притягується до адміністра­тивної відповідальності та при складанні протоколу їй роз'яснюються права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Це уне­можливлює складання протоколу щодо заз­начених осіб у разі виявлення порушень на маршруті; 2) протокол складається на водія транспортного засобу, як за порушення зазначених у ч. 2 ст. 2653 КУпАП правил експлуатації транспортних засобів. Але на сьогодні відсутня норма (склад правопору­шення), яка б передбачала адміністративну відповідальність водія за порушення зазна­чених правил експлуатації транспортних засобів. Пункт 15 Порядку теж не врегульо­вує цих питань, а лише встановлює, що перші примірники протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та акта про тимчасове вилучення ліцензійної кар­тки на транспортний засіб надсилаються до підрозділу Державтоінспекції за місцем ре­єстрації транспортного засобу чи тимчасо­вого його обліку.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення працівники Державтоінспекції забов'язані скласти, але на кого, питання залишається дискусійним. Скла­дання протоколу за відсутності правопо­рушника або на особу, яка не є суб'єктом відповідальності, може бути справедливо і законно оскаржено в суді з підстав пору­шення норм процесуального чи матеріаль­ного права, а наявне правопорушення не буде мати логічного завершення — вико­нання постанови про накладення адмініс­тративного стягнення.

Є кілька підходів до вирішення цього питання:
диспозицію ч. 3 ст. 1212 КУпАП вик­ласти в наступній редакції: "Перевезення пасажирів або вантажів без відміток у до­рожньому листі про проходження щозмін­ного передрейсового медичного огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу, без посвідчення водія відповідної ка­тегорії, а також перевезення пасажирів на автобусному маршруті протяжністю понад п'ятсот кілометрів одним водієм" — далі за текстом;
- конкретизувати склади правопору­шень у змісті статті 2653 КУпАП, відповідно до яких складається протокол про адмініс­тративне правопорушення;
- пункт 15 Порядку доповнити уточ­неннями, за ознаками яких правопорушень складається протокол про адміністративне правопорушення.

Повернення тимчасово вилучених документів

Подальша експлуатація транспортного засобу дозволяється після повернення тим­часово вилученого талона про проходження державного технічного огляду власникові транспортного засобу або уповноваженому ним представникові після усунення виявле­них технічних несправностей та подання до підрозділу Державтоінспекції, в якому збері­гається талон, акта перевірки технічного стану транспортного засобу, виданого упов­новаженим на проведення перевірки техніч­ного стану суб'єктом господарювання, а та­кож сплати накладеного за вчинене право­порушення штрафу. Законодавець встано­вив, що перевірка транспортного засобу проводиться уповноваженим суб'єктом гос­подарювання, але не визначив, який саме суб'єкт може проводити таку перевірку. Чи це повинні бути ліцензовані станції техніч­ного обслуговування, чи будь-яке приватне підприємство, яке надає послуги з технічно­го обслуговування автомобілів, та яка форма акта повинна видаватися. Напевно, таку пе­ревірку потрібно проводити на державному рівні, а на підставі неї видавати акт затвер­дженої форми.

Але, можливо, доцільніше було б зміни­ти процедуру повернення вилученого талону на повторне проходження технічного огля­ду, адже якщо талон про проходження дер­жавного технічного огляду вилучений в зв'язку з технічними несправностями, то це виключає подальшу експлуатацію такого ав­томобіля. Логічно, що цей талон вже втра­чає свою чинність і автомобіль потребує усунення несправностей та проведення но­вого технічного огляду після цього.

Порядок зберігання та повернення вилу­чених ліцензійних карток визначається ор­ганом ліцензування господарської діяльнос­ті щодо надання послуг з перевезення паса­жирів і вантажів автомобільним транспор­том (п. 16 Порядку). Отже, ані в Законі, ані в Порядку не передбачено, що повернення тимчасово вилученої ліцензійної картки власникові транспортного засобу або упов­новаженому ним представникові здійсню­ється після сплати накладеного за вчинення правопорушення стягнення, в результаті чо­го мета забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення і, зок­рема, виконання постанов про накладення стягнення може залишитися не досягнутою.

У цьому зв'язку виникає нагальна потре­ба хоча б одним реченням зазначити в ст. 2653 КупАП, що тимчасово вилучені талони про проходження державного технічного ог­ляду або ліцензійні картки на транспортний засіб повертаються за умови сплати накла­деного за вчинення правопорушення штра­фу. Тим більше, що ст. 34 та ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. № 3353-ХІІ встановлено, що власникам транспортних засобів або уповноваженим на використання цих транспортних засобів осо­бам може бути відмовлено в проведені реєс­трації транспортних засобів, коли такі особи мають заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, — до спла­ти ними зазначеної заборгованості. Зрозумі­ло, що виносити ці заходи на рівень Закону — міра непопулярна, але якщо суспільство бажає жити за європейськими стандартами, воно має і нести відповідальність за тими самими стандартами.


«Юридичний Вісник України» № 46 від 14 листопада 2009 року
юрконсультація
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар