Цвітіння протягом року - це не мрія квітникарів, а проблема виробництва хліба. Цвіль на продукті номер один може свідчити, що він містить картопляну паличку, яка спричиняє отруєння та навіть астму.Є й дрібніші негаразди - деформованість, черствість, крихкість та поганий смак. Як виявилося, хліб псується швидше, бо економлять на його рецептурі та умовах зберігання. Щоправда, столичні пекарі відповідальніші за своїх регіональних колег. Хто і де продає неякісний хліб, минулої п’ятниці з’ясовували фахівці Головного управління захисту прав споживачів.
Кияни стали частіше скаржитися на якість хліба. В Головному управлінні (ГУ) захисту прав споживачів розповідають, що за перше півріччя цього року надійшло понад 50 відповідних звернень від покупців. Для порівняння: торік за цей період скарг було 32 - майже вдвічі менше. Ситуація ще більше погіршилася після подорожчання хліба. З початку осені продукт номер один зріс у вартості щонайменше на 5 %. І лише за два осінні тижні надійшло уже 11 скарг щодо якості.
Відтак, фахівці управління захисту прав споживачів вимушені частіше перевіряти заклади торгівлі. Минулої п’ятниці, реагуючи на звернення киян, із візитом нагрянули до одного з великих супермаркетів на Чоколівському бульварі "Сільпо". Після того, як інспектори закупили по одному виду батонів, попросили адміністраторів документи на продукцію. Натомість охорона закладу заблокувала вихід, а на підмогу викликала підрозділ МВС. Зрештою перевіряльників усе ж випустили зі зразками хліба. Його віднесуть до лабораторії на експертизу. Однак перевіряючі вже констатували порушення умов зберігання продукту.
"Остаточно якість хліба встановить експертиза у лабораторії. Але вже зараз можемо сказати, що якість хліба постраждала через умови зберігання. Його привезли теплим, кинули на купу, він подавився",- розповіла експерт. За словами начальника ГУ Сергія Кияниченка, з початку року в Києві перевірили 116 торговельних точок із продажу хлібобулочної продукції, у 40 % випадків виявили порушення як торгівлі, так і зберігання. Порушення - починаючи від видачі буханців (руками без рукавичок із вікон кіосків) і аж до переклеювання етикетки з датою виготовлення у магазинах. Сухий, черствий хліб - це те, чим найчастіше невдоволені кияни. Однак не першої свіжості продукт - ще не найбільше лихо. Сергій Кияниченко каже, що самі виробники з настанням кризи почали економити на випічці, відтак хліб часто не відповідає ні рецептурі, ні державним стандартам. Гірше борошно, менше поживних речовин спричиняють крихкість, невідповідний колір та гірший смак виробів. "За два тижні ми провели лабораторні дослідження 9 зразків хліба. У чотирьох із них виявили втричі менше жирів, які є одними з основних складових продукту. Звісно, це не призводить до отруєння, але покупець отримує значно гіршу якість, ніж ту, за яку платить",- розповів начальник управління. Усі чотири види хліба випікає один виробник - ЗАТ "Переяслав-Хмельницький". Але одна скарга надійшла і на виріб "Київхліба". Його наразі перевіряють.
Утім, не така страшна відсутність поживних речовин, як наявність шкідливих. Експерти управління кажуть, що є серйозна небезпека отруєння, якщо на хлібі з’являється цвіль. Якщо вона жовтого кольору, швидше за все, у хлібі міститься картопляна паличка. Вона може спричинити харчове отруєння, а систематичне споживання продукту з її вмістом може призвести до астматичних хвороб.
В управлінні кажуть, що від початку року під час перевірок у столиці "забраковано" приблизно 10 тонн хлібобулочних виробів. А це 18 % перевіреної продукції. Тож майже кожен п’ятий буханець - під підозрою.
Київська муніціпальна газета "Хрещатик"
www.kreschatic.kiev.ua
