» » Про розвиток та проекти сучасного міста

Про розвиток та проекти сучасного міста

Інтерв’ю з головою Бучанської міської ради Анатолієм Федоруком щодо цікавих, соціально-спрямованих проектів, напрацювань і розв’язання проблем, які існують в Бучі.

- Анатолію Петровичу, минуло перше півріччя 2009 року, що вдалося за цей період зробити для міста із запланованого, що ні? Чи вплинула економічна криза на бюджет міста? Які задуми довелося у зв’язку з цим відкласти?
- Якщо дивитися «сухо», з позиції чиновника або стороннього спостерігача та аналізувати виконання бюджету (як доходної, так і видаткової частини), плану соціально-економічного розвитку, особливо порівнюючи його не з фактажем, а з відповідними періодами минулих років, то в принципі нічого негативного в нашому місті не відбувається. Але це, повторюю, з позиції чиновника, який керується винятково сухими цифрами. Перше півріччя, практично як і всі громадяни, місцева влада також перебувала у певному стані невизначеності. Ніби-то й бюджет прийняли вчасно, і доведені показники були, але, коли починали реально прогнозувати ситуацію (хоча б шляхом аналогу з минулим роком), ми зрозуміли, що бюджет не покриває всіх додаткових загальнодержавних зобов’язань, платежів, «захищених» статей. Бюджет 2009 року не давав нам можливість в тому ж об’ємі планувати видаткову частину по капітальним видаткам, бо практично він наповнювався за рахунок коштів від продажі землі та комунальної власності (через невизначеність в ціновій політиці, ми призупинили цей процес і відмінили всі рішення, якими давали дозвіл на викуп, узгодивши попередньо дані питання з користувачами земель).

Разом із тим, розуміючи, що все це – тимчасові явища, ми все рівно прогнозували план соціально-економічного розвитку під майбутню видаткову частину, яку протягом року сподіваємося отримати та забезпечити її виконання. Тож, на багато запитань, які потребували конкретної та змістовної відповіді – коли й що буде зроблено в місті, ми об’єктивно не могли дати чіткої відповіді. Хоча, варто зазначити, що сьогодні бюджет виконується на 107 відсотків. Коли ми дивимося фактичні надходження до місцевого бюджету, то вони в основному зменшуються за рахунок прибуткового податку з громадян (а це – «левова» частка наповнення бюджету), і збільшуються за рахунок того, що з 1 січня почала діяти нормативно-грошова оцінка землі. Тому багато договорів оренд переглядаються та відповідно відсотково цей показник зростає. Коли ж говоримо про факти по відношенню до минулого року, то бюджет тріщить по швам. Ми, звичайно, звертаємося і до Київської обласної державної адміністрації, Київської облради та Міністерства фінансів для того, аби вони переглянули бюджетні статі. Можу запевнити, що жодним чином ми не допустимо ситуації із невиплатою заробітних плат, відпускної кампанії тощо для працівників бюджетних установ.
Більше того, аналізуючи матеріали останньої сесії Бучанської міськради, констатували той факт, що порівняно з минулим роком, в цьому планується оздоровити значно більшу кількість дітей та збільшиться фінансування з розрахунку на одну дитину. Тому ми все рівно вишукуємо резерви, можливо, «підтягуємо» інші джерела фінансування задля того, щоб загальний процес мав певний динамічний розвиток.

Та скажу, що в цих умовах, на тому безгрошів’ї, яке є сьогодні, потрібно шукати й певні позитиви. Це – час, який змусить кожного з нас замислитися над тим, як ми жили, що робили, які пріоритети варто обирати. Бо можна за популізмом, догодою настроям виборців зайти в глухий кут. Потрібно чітко та свідомо пояснювати, що може бюджет, а що – поки що ні. Хоча, як на мене, ситуація є контрольованою, керованою, прогнозованою і ми в 2009 році, можливо не так масштабно, але локально пройдемося по тим болючим темам, які довгий час не вирішувалися, але вже настав час зрушень. Для того ми напрацювали питання по державним субвенціям, у позаминулому році виконали велику кількість проектів та пройшли експертизи, щоб все таки почати і будівництво, і реконструкцію у різних сферах соціально-економічного життя нашого міста.

- У ЗМІ прозвучала інформація про те, що з державного бюджету на розвиток міста було виділено 20 млн. грн. Якщо це так, то як плануєте ними розпорядитися?
- Це дійсно так. І я хочу, користуючись нагодою, висловити подяку Міністерству фінансів, бюджетному комітету, Київській облдержадміністрації за розуміння і підтримку в питанні прийняття рішення щодо виділення з державного бюджету такої суми субвенції. Це вперше ми маємо можливість з державного бюджету отримувати такий фінансовий ресурс, а особливо в нелегких економічних умовах - це досить важливо. Ми в кращі часи близько 30-40 млн. з різних джерел виділяли в рік на капітальні видатки. Тож, згідно подання, буде розпочате будівництво дошкільного закладу в мікрорайоні Яблунька по вул. Центральній, будемо брати дольову участь у закупівлі обладнання, матеріалів в кооперативі «Клин» (мікрорайон Лісової Бучі), утеплюватимемо фасади, особливо в тих будинках (панельних), де в зимовий період, при невеличких морозах, відбувається промерзання стін, замінимо насосне обладнання на КНС, свердловинах, будуватимемо водогони.

Також будуть приведенні в порядок мережі вуличного освітлення вздовж траси Київ-Ковель та вул. Вокзальної до мікрорайону Мельників. Це фактично ті об’єкти, на які під час формування бюджету, були виконані проектні рішення та експертизи. Але зазначу, що реалізувати задумане, навіть за умови отриманої суми в 20 млн. грн., можна буде лише шляхом співфінансування. Ми повинні в місцевому бюджеті передбачити фінансовий ресурс для цього. Тоді буде й відповідний результат. Скажу більше, як спрацюємо в цьому році, так можна сподіватися й на наступний.

- На якому етапі нині перебувають роботи по будівництву садочка по вул. Центральній та міської поліклініки?
- Щодо будівництва садочку, то роботи зараз на підготовчому етапі. Вже визначилися з генеральним підрядником – БУ-143, яке будує там житло та в інвестиційних зобов’язаннях якого є дольова участь у розвитку інфраструктури нашого міста. Ми поки що подали відповідні документи до Міністерства економіки, щоб дане підприємство (як і КП «БУЖКГ») отримало дозвіл на одержувача коштів в реалізаціях одного виконавця. Даною будівельною організацією спільно з нами вже була профінансована і проектна документація, проведені певні підготовчі роботи. Думаю, що наприкінці червня – початку липня, повинні приступити до будівництва самого дошкільного закладу і, жвавими темпами, до кінця року його завершити. Знову ж таки, передбачається співфінансування з місцевого бюджету.

Щодо міської поліклініки, то ми свого часу довго дискутували, навіть несли певні витрати на перепроектування, аби у місті побудувати єдину міську поліклініку (для прикладу наведу наших добрих сусідів з Ірпеня). Але прийшли до висновку, що не варто все зосереджувати в одному місці (не доцільно по утриманню та експлуатації). Виходячи з можливостей містобудівної ситуації, ми запропонували, й передбачили детальним планом забудови, в мікрорайоні ЗОШ №3 також побудувати поліклініку. Певний поліклінічний комплекс буде і в новобудовах, які розташовуватимуться понад трасою між Бучею та Ворзелем. І, звичайно, збережеться вже існуюча поліклініка в центрі міста. Це дасть можливість наблизити послугу до жителів даного мікрорайону та зменшити навантаження на утримання і розвиток поліклініки.

- Коли та яким чином передбачається реконструювати школи №1, та №2 у Бучі? Це будуть добудови до вже існуючого приміщення чи просто проведений капітальний ремонт?
- Буквально на минулому тижні провели загальні збори батьківського комітету ЗОШ №4, де ставили питання дотримання «мікрорайонності» при вступі до школи. Приємно, що і батьки, і педагоги з розумінням віднеслися до цього. Цей принцип потрібно впроваджувати для того, щоб такі школи, як ЗОШ №1 та ЗОШ №2 взагалі не зникли. Бо фактично мають статус середньої школи, а ні матеріальної бази, ні потенціалу, ні навіть достатньої кількості учнів немає. Через що й відбувається, що звідти діти прагнуть піти до ЗОШ №3, №4. Але жодним чином не хочу сказати, що педагогічний колектив, який працює в цих школах, є гіршим, або нездатними виховувати. Навпаки - це досвідчені фахівці педадогічної справи, які прагнуть передати свої знання учням.

Якщо говорити про реконструкцію, чи швидше будівництво (я так би поставив питання), то по ЗОШ №2 ми провели передпроектні проробки. Виходячи з перспективи забудови території, в районі Рокача (між Бучею та Гостомелем) маємо відповідні договірні відносини з інвесторами, які там реалізовуватимуть свій проект і братимуть дольову участь в добудові та реконструкції ЗОШ №2. Але у зв’язку із тим, що з боку інвесторів роботи зупинилися, дане питання відкладається на майбутнє. Проте є надія, що найближчим часом, коли стабілізується ситуація на інвестиційному ринку, роботи обов’язково розпочнуть.

По ЗОШ №1, виходячи з пропозицій, які надходять до Бучанської міської ради, ми будемо будувати навчальний заклад за рахунок будівництва навчального центру в нашому місті. Наголошую, будемо проводити не реконструкцію школи, а її будівництво, бо те, що там нині є – це три різновікових будівлі, зліплені в одну, яку легше знести.

- Розкажіть, будь ласка, про проект із відкриттям в Бучі філіалу МДУ (коли він буде реалізовуватися у часі; хто замовник; що собою буде передбачати дана забудова)?
- Абсолютно десь правильно поставлено запитання, бо є вже й конкретизація – філіал якого навчального закладу має бути в нас. Буквально на днях я отримав звернення від трьох громадсько-політичних партій. «Свобода», Конгрес українських націоналістів звертаються з тим, щоб при розгляді даного питання, їх запросили та надали можливість висловити свої думки та позиції. А місцева партійна організація НС «Наша Україна» вже визначили, що це буде філіал Російської Федерації (можливо поспіхом готували своє письмове звернення і допустилися помилки), а не закладу, на території міста Бучі.

Суть в іншому. Далеко ще до пропозиції, яку ми зараз розглядаємо. Ми прийняли рішення, що дану територію (як загальноосвітньої школи, так і ту, що поруч) проектом відводу оформляємо на КП «Бучабудзамовник» з єдиною метою – для будівництва школи та розбудови навчального центру в цьому місці. Відповідно пройшли усі погодження, зокрема й Держкомзему, в якого немає зауваження до функціонального використання землі. Скажу більше, представник Держкомзему в нашому місті півроку тому давав погодження, що це землі запасу Бучі під освітянські цілі, а тиждень тому «підмахнув» довідку тим, хто його дуже «просив», що це землі рекреаційного призначення. Разом з тим, не почитавши законодавство, які ж об’єкти можуть розташовуватися на даній території та слугувати поняттю рекреації. Тож, міська рада жодним чином будь-кому, окрім КП «Бучабудзамовник» (яке, згідно статутних цілей, покликане виступати замовником будівництва та вести його), не надаватиме земельну ділянку площею 8 га іншій компанії, тим більше – іншій державі.

Більше того, коли ми почали опрацьовувати питання реконструкції самого проекту відводу, за мету було поставлено опрацювати угоду подальшої співпраці з майбутніми інвесторами – чи це буде держава, чи облдержадміністрація, чи навіть приватний інвестор – такий, як Київміськбуд, Києво-Святошинський УКС, корпорація «Столиця». Але у зв’язку з тим, що всі вони зупинилися в своїй роботі (вплинула криза), залишилося до розгляду питання звернення «Червоної Русі», яка зареєстрована в Києві, з пропозицією побудувати у нас в місті навчальний центр. Так, дійсно, було звернення від Посольства РФ, що у них є певний задум і якщо ми хочемо, то можна його розглянути.

Із самого початку дискусії, яка велася, дане питання було винесене на розгляд ради, відповідних комісій та опрацьовувалося. Але з наближенням виборів до місцевих рад, з’явилися горе-патріоти, мабуть, в першу чергу для себе. Адже якщо б вони думали про перспективу розвитку міста, то б по-іншому поставили питання: не з позиції того, що це росіяни, чи англійці, чи американці, а з позиції – які конкретні переваги будуть для міста, які гарантії, ризики тощо. Коли ми на засіданні погоджувальної ради розглядали дане питання, я запитав у голів комісій: які напрацювання у вас є по договору? Крім "надування щік", ніякої конкретики по самому договору не було. Тож, на сесії дане питання було зняте з розгляду до наступної сесії і, вирішили провести громадські слухання.

А коли виступають місцеві політики, з позицією, що це рука Росії зазіхає на Бучу, то, мабуть, в декого відчуття меншовартості проявляється стосовно Північного сусіда (хоча б’ють себе в груди, що вони патріоти), залишилося в генах. Вважаю, що навпаки потрібно працювати на рівних. Ми живемо в українській державі, де діють українські закони і в рамках нашого законодавства – жодний іноземний заклад існувати не може, він повинен бути адаптованим до діючих норм.

- Також лунають нарікання на те, що в разі будівництва доведеться вирубати не один гектар лісу… Чи буде можливість проконтролювати це питання?
- Обов’язково буде розроблений детальний план забудови території. Взагалі поняття громадських слухань виникає на етапі планування самого будівництва. Коли ж розроблений детальний план, тоді вже можна вести предметну дискусію і з приводу питання, яким буде соціальне та інженерне навантаження. Сьогодні такої проробки поки що немає, через що вести розмову, скільки чого буде знищено чи висаджено – поки що не доцільно.

- Чи повноцінно нині працює бучанське БТІ?
- Становлення будь-якого представництва, яке відкривалося в нашому місті та мало слугувати територіальній громаді, не відбулося без якихось непорозумінь та неузгодженостей. Не через те, що ми їх створювали, а тому, що сьогодні всі міністерства та відомства намагаються максимально мінімізувати видатки на мережу. Говорити ж про відкриття нових філій та представництв – взагалі проблематично. Не стало винятком і Бучанське БТІ. Тривалий час Ірпінське БТІ, яке є обласною комунальною власністю, обслуговувало наших жителів. І погодження на відкриття філії, чи повноцінної структури в нашому місті, вони не давали. Ми пішли шляхом реєстрації, відповідно до законодавства, комунального БТІ в місті. Маємо доступ до бази, реєструємо справи, і Бучанське БТІ успішно функціонує, хоча є певні проблеми, пов’язані з невеликою невизначеністю (адже установа робить свої перші кроки).

Хоча Ірпінське БТІ, як юридична особа, подало до суду, мотивуючи це тим, що в них також є договір на обслуговування. Погоджуюся, договір є, але він закінчується наприкінці цього року. І вони повинні нам передати відповідну базу та припинити вже сьогодні приймати від жителів Бучі справи. Зафіксовано, що вони отримали 200 справ вже на момент створення Бучанського БТІ. Хоча, як на мене, потрібно було б по-добросусідськи владнати питання і передати нам архів. Тим більше, що за копії, які в них знаходяться, кожен житель сплатив гроші і то є його власність, яка просто технічно зберігається в БТІ. Переконаний, що дане питання врегулюється.

- На якому етапі нині перебувають роботи по створенню власного водоканалу в Бучі? Чи дійсно є потреба відокремлення водного господарства від Ірпеня. Які переваги дасть своя структура для жителів міста?
- Питання створення власного водоканалу фактично вирішене – ми на минулому тижні отримали ліцензію на водокористування. Опікуватися питанням водозабезпечення нашого міста буде дочірнє підприємство ЗАТ «Меліоратор», яке має відповідну технічну базу та людський потенціал. Адже не таємниця, що будь-які роботи по водопостачанню, водовідведенню та осушенню, в основному виконували працівники цього підприємства на замовлення «Ірпіньводоканалу» чи міськвиконкому. Тож, Бучанською міською радою не випадково було прийнято рішення про делегування їм повноважень. Більше того, на одному із об’єктів вони є генпідрядником та завершили роботи по будівництву резервуарів чистої води в мікрорайоні Тарасівський, виконали великий об’єм роботи по будівництву та введенню в експлуатацію системи водопостачання. Тож, було прийнято рішення про передачу мереж їм на обслуговування. Отримавши ліцензію, думаю, що найближчим часом буде прийнято політичне рішення про розірвання договірних відносин (яких по факту ніколи й не було) з «Ірпіньводоканалом» і укладення угод з Бучанським водоканалом на обслуговування. Як на мене, своя структура буде надавати більш якісні послуги та можна буде оперативніше вирішувати питання, які турбуватимуть наших жителів.

- У якому стані нині водне господарство в місті (якість води; чи є очисні споруди, відстійники; створення нових артсвердловин та РЧВ. Чиї кошти залучаються на їх будівництво)?
- Ми докорінно змінюємо ситуацію з водопостачання, будуючи резервуари чистої води. Всі свердловини, які є на території міста, колишніх піонерських таборів, підприємств, де є великі санітарні зони, ми закільцьовуємо на РЧВ з подальшою подачею води в загальноміську мережу. Таке поняття, як водонапірні башти, відходять у минуле, бо основним забруднювачем води є ті сторонні об’єкти, які в них потрапляють.

- Чи будуть включатися фонтани, що на Київській площі?
- Звісно, питання облаштування центральної площі міста, яке традиційно є улюбленим місцем відпочинку всіх бучанців та гостей, без фонтанів складно уявити. Ми замовили нове обладнання в компанії, в якої ці фонтани перебувають на експлуатації. Коштує воно дуже дорого й не хотілося, щоб його знову поламали. У зв’язку з технічними проблемами, пов’язаними і з фінансуванням, і з доставкою (адже це італійське обладнання), виникли й певні затримки. Думаю, що найближчим часом фонтани знову запрацюють.

- Яка доля садочка, що за стадіоном «Ювілейний», біля новобудов? Адже зовні він виглядає цілком завершено, проте до цих пір не працює. Він будувався спільно за кошти місцевого бюджету та інвесторів?
- Спірне питання, чи брали участь інвестори в будівництві даного садочка, хоча дехто з них так і думає. Кожен інвестор купив квадратні метри, а вже підприємство «Київміськбуд» за рахунок зароблених коштів, виходячи з договірних зобов’язань та детального плану забудови території, здійснювало фінансування будівництва цього садочку. Дійсно, місцевий бюджет також брав участь у співфінансуванні і ми планували, що на початку вересня минулого року всі роботи завершимо. Потім термін виконання перенесли на лютий, пізніше – на весну, а сьогодні буде добре, якщо відкриємо його до початку нового навчального року. Причина в тому, що компанія «Київміськбуд» не в повній мірі виконала свої договірні зобов’язання. Ми зі свого боку максимально сприяємо цьому, там де потрібно – підштовхуємо. Я вдячний інвесторам квартир, які також наполегливо, але не перегинаючи палки, піднімають перед виконавцем дане питання.

- Чи вирішується питання з лікарнею у Бучі? Адже, наскільки відомо, питання з юридичного боку так і не було врегульовано. У зв’язку з цим, як фінансуються даний заклад охорони здоров’я?
- З історії виникнення цього питання, думаю, не варто починати, бо вона і так майже всім відома. Сьогодні ніяких просувань в питанні передачі у власність, або співфінансуванні – немає. Дана медична установа, виходячи з якісного й кількісного потенціалу, обслуговує весь регіон і робитиме це й надалі. Були розпорядження про заборону надавати жителям Бучі медичні послуги, що є незаконним.

А буде потреба в коштах по утриманню медустанови, тоді, я думаю, наші колеги з Ірпеня звернуться до Бучанської міської ради і ми, як і пропонували, плідно попрацюємо в цьому напрямку та узгодимо всі питання і вийдемо з неприємної ситуації, в яку самі ж себе завели всі сторони-учасники цього процесу.

- Чи будемо все ж таки приймати команду-учасницю Євро-2012? Як просувається підготовка до чемпіонату з футболу? Чи ці заходи фінансуються з держбюджету?
- Якщо аналізувати хід підготовки до Євро-2012, брати рейтинговість, то ми, напевно, є на лідируючих позиціях, адже в нас уже давно затверджена програма й зроблені певні кроки до цього: маємо стадіон «Ювілейний», розпочате будівництво на базі ФК «Оболонь», яке знаходиться по вул. Лісовій. Але поки що відчутного державного фінансування немає. Думаю, що з наближенням дати проведення Євро-2012, коли потрібно буде показувати результати, тоді ми всі й запрацюємо.

- Майже кожен, хто говорить про подальший розвиток Бучі, хотів би бачити у місті заклади для молоді та спортивні об’єкти. Чи планується їхнє будівництво? Якщо так, то що саме і коли в часі?
- Виходячи з підготовки до Євро-2012, планується побудувати низку спортивних об’єктів та об’єктів для молоді. Адже цей чемпіонат – не лише футбольне дійство, але й певна інфраструктура, якою будуть користуватися наші жителі й після проведення змагань. Тож, ми з низкою місцевих компаній зараз займаємося проектуванням і критих спортивних залів, і басейнів. Всі ці об’єкти переважно будуть розташовуватися біля стадіону «Ювілейний» та в мікрорайоні Лісової Бучі. Як довго вони будуть реалізовуватися в часі? Скажу, що будівництво деяких із них ми повинні були розпочати вже в поточному році, хоче є сумнів, що так і буде. Думаю, що сьогодні інвестори просто визначаються з пріоритетами, куди вкладати кошти – в соціально важливі об’єкти для міста й держави, чи бізнесові, які приносять певну вигоду. Тому не буду поки що говорити про термін виконання даних робіт.

- Був проект відновлення водоймища на Склозаводській, а тут ще будівництво Льодового палацу, що це за проект?
- Так, ліванська компанія виявила бажання будувати на Склозаводській центр дозвілля на воді та набережної. Але, на жаль, їхні фінансові можливості не дали змоги в повній мірі реалізувати задумане. Проте, ідею облаштувати там зону відпочинку ми не полишаємо. З цим інвестором ми окреслимо, або більш чіткіші терміни виконання, або ж, виходячи з невиконання ними своїх договірних зобов’язань перед територіальної громадою, розглянемо питання про розірвання угоди.

Задум будівництва Льодового палацу ми вивчали й виходили з відповідною пропозицією до Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, бо в державі діє програма будівництва Льодових палаців. Суть в наступному: збудувати – це одне, але як же утримувати цей об’єкт, хто його експлуатуватиме? Адже силами місцевого бюджету, лише за рахунок абонплати та прокату ковзанів, ми цей проект «не витягнемо».

- У нас є міста-побратими. Які саме? Чи є з ними якісь спільні проекти, чи приїжджають вони до нас у гості?
- Поняття «міста-побратими» та «спільні проекти» більше базуються на гуманітарній сфері: обмін делегаціями, організація відпочинку дітей. Найбільш тісна співпраця – з містами України, зокрема містом Тячевом Закарпатської області, Ковелем. Маємо дружні відносини з польськими містами Тушином та Ярошином, завдяки Бучанській спеціалізованій школі-інтернат склалися партнерські відносини з двома італійськими містами, де відпочивають наші дітки. Були спроби (хоч і не дуже успішні) налагодити відносини з двома французькими містами, але окрім вітальних листівок та обміном делегаціями справа далі не пішла.

- Хоч і забігаємо наперед, проте чи є вже якісь плани по святкуванню 108-ї річниці Дня Бучі? Наскільки місцевий бюджет у цьому році дозволить «розгулятися»?
- Перед організаційним комітетом, який працює над усіма заходами, як державного, так і місцевого значення в Бучі, мною особисто було поставлене завдання дещо змінити формат проведення свята і відійти від шаблонності, де обов’язково мають бути сцена, мітинг. Не без цього, але потрібно зробити більший акцент на тому, щоб кожен житель відчув, що він є причетним до святкування Дня міста. Це – різні конкурси, фестивалі, змагання тощо. Тому аналізуючи досвід інших міст, виробимо щось своє – неповторне, для того, щоб парад святкування дня міст (який традиційно відбувається восени у Ворзелі, Гостомелі, Коцюбинському, Ірпені) не перетворився на суцільний офіціоз.

- Дякую.


Спілкувалася
Людмила Гладська

спеціально для www.bucha.com.ua
  1
Коментарів: 0
Додати коментар