4 травня 2009 року до Бучі прибув чудотворний образ Богородиці «Геронтісса».
Жителі міста матимуть можливість прикластися до святині у храмі Ікони Божої Матері «Почаївська» протягом цілого тижня, до 10 травня (проте, у графіку перебування ікони можливі зміни).
Постійне місце знаходження ікони «Геронтісса» (перекладається, як стариця) – в Одеському Свято-Іверському монастирі.
Вважається, що святиня дає силу в роботі та навчанні, а в різних людських потребах дає швидкість, як Скоропослушниця, дозвіл. Особливий дар і благословення «Геронтісса» подає в просуванні добрих справ, сприяє їх успішності. Ікона зцілює хворих на рак та інші хвороби. Дарує дітей безплідним жінкам.
![]()
Це копія ікони. Оригінал у Греції – в Афонському монастирі, де «Геронтісса» є його центральною іконою. Ікона має глибоке коріння, бо за переказами, вона була подарована монастирю Візантійським імператором Алексієм І Комніним. Це єдина переносна ікона, яка зображує Пресвяту Богородицю у весь зріст в молитвинному стані.
Перше диво ікони відноситься до років царювання імператора Алексія І Комніна, коли ним було розпочато будівництво монастиря в 500 метрах від теперішньої забудови. Коли робочі весь день працювали, ввечері ікона та інструменти будівельників невидимо переносилися, і вранці їх знаходили на місці, де побудований сьогоднішній монастир. Оскільки диво повторювалося багато разів, зрештою зрозуміли, що бажанням Пресвятої Богородиці було, аби монастир возвели на місці, яке Вона сама обрала. Так була побудована головна частина монастиря.
Свою назву – «Геронтісса», ікона отримала пізніше. Благочестивий ігумен-старець Афонського монастиря отримав одкровення про свою близьку смерть. Перед кінцем він хотів причаститися Святих Христових Таїн і попросив священика, який вів службу, поквапитися здійснити божественну літургію. Але той не послухав старця. Тоді від чудотворної ікони «Геронтісса», яка стояла в алтарі, був почутий грізний голос, що велів священику виконати бажання свого ігумена. Як тільки старець причастився – він помер. З того часу цю ікону Богородиці почали називати «Геронтісса» через Її близьке відношення до «Герондас» (ігумена).
Також з іконою пов’язана така історія. Одного разу у ченців не стало оливкової олії для їжі й розпалювання лампад. Час був складний, важкий, і запаси цього продукту у ченців вичерпалися. Братія довго молилася, і одному з них з’явилася Божа Матір, яка благословила, заспокоїла і пообіцяла допомогу Господа.
Одразу після цього, в монастирі у всіх посудинах з'явилося так багато олії, що вона почала навіть переливатися. Тому на іконі зображена Божа Матір без Спасителя на руках (що буває украй рідко), яка вказує перстами на повний олії сосуд.
Ще одне диво сталося в часи, коли на всіх наводили страх корсари сарацини. Під час одного з піратських набігів був пограбований Афонський монастир, зокрема викрали ікону «Геронтісса». Один із піратів хотів зняти з неї срібну ризу і використати дерево, як лучину для люльки. Коли він спробував ударами розламати ікону, з’явилися вогонь і дим, які не лише злякали його, але й осліпили. Перелякані пірати наспіх кинули ікону в колодязь і втекли. Минуло 80 років. Перед смертю цей пірат сильно страждав і його душа не могла залишити тіло, він розкаювався. Чоловік попросив своїх родичів виправити його безумство, хоча б після смерті. Так і сталося. Знайшли колодязь і, відкривши його, побачили ікону, яка стояла у воді. Найдивовижнішим було те, що перед іконою горіла лампада, яка не згасала всі ці роки. Тепер з цього колодязя паломники з усього світу черпають священну воду, як благословення.
Жителі міста матимуть можливість прикластися до святині у храмі Ікони Божої Матері «Почаївська» протягом цілого тижня, до 10 травня (проте, у графіку перебування ікони можливі зміни).
Постійне місце знаходження ікони «Геронтісса» (перекладається, як стариця) – в Одеському Свято-Іверському монастирі.
Вважається, що святиня дає силу в роботі та навчанні, а в різних людських потребах дає швидкість, як Скоропослушниця, дозвіл. Особливий дар і благословення «Геронтісса» подає в просуванні добрих справ, сприяє їх успішності. Ікона зцілює хворих на рак та інші хвороби. Дарує дітей безплідним жінкам.
Це копія ікони. Оригінал у Греції – в Афонському монастирі, де «Геронтісса» є його центральною іконою. Ікона має глибоке коріння, бо за переказами, вона була подарована монастирю Візантійським імператором Алексієм І Комніним. Це єдина переносна ікона, яка зображує Пресвяту Богородицю у весь зріст в молитвинному стані.
Перше диво ікони відноситься до років царювання імператора Алексія І Комніна, коли ним було розпочато будівництво монастиря в 500 метрах від теперішньої забудови. Коли робочі весь день працювали, ввечері ікона та інструменти будівельників невидимо переносилися, і вранці їх знаходили на місці, де побудований сьогоднішній монастир. Оскільки диво повторювалося багато разів, зрештою зрозуміли, що бажанням Пресвятої Богородиці було, аби монастир возвели на місці, яке Вона сама обрала. Так була побудована головна частина монастиря.
Свою назву – «Геронтісса», ікона отримала пізніше. Благочестивий ігумен-старець Афонського монастиря отримав одкровення про свою близьку смерть. Перед кінцем він хотів причаститися Святих Христових Таїн і попросив священика, який вів службу, поквапитися здійснити божественну літургію. Але той не послухав старця. Тоді від чудотворної ікони «Геронтісса», яка стояла в алтарі, був почутий грізний голос, що велів священику виконати бажання свого ігумена. Як тільки старець причастився – він помер. З того часу цю ікону Богородиці почали називати «Геронтісса» через Її близьке відношення до «Герондас» (ігумена).
Також з іконою пов’язана така історія. Одного разу у ченців не стало оливкової олії для їжі й розпалювання лампад. Час був складний, важкий, і запаси цього продукту у ченців вичерпалися. Братія довго молилася, і одному з них з’явилася Божа Матір, яка благословила, заспокоїла і пообіцяла допомогу Господа.
Одразу після цього, в монастирі у всіх посудинах з'явилося так багато олії, що вона почала навіть переливатися. Тому на іконі зображена Божа Матір без Спасителя на руках (що буває украй рідко), яка вказує перстами на повний олії сосуд.
Ще одне диво сталося в часи, коли на всіх наводили страх корсари сарацини. Під час одного з піратських набігів був пограбований Афонський монастир, зокрема викрали ікону «Геронтісса». Один із піратів хотів зняти з неї срібну ризу і використати дерево, як лучину для люльки. Коли він спробував ударами розламати ікону, з’явилися вогонь і дим, які не лише злякали його, але й осліпили. Перелякані пірати наспіх кинули ікону в колодязь і втекли. Минуло 80 років. Перед смертю цей пірат сильно страждав і його душа не могла залишити тіло, він розкаювався. Чоловік попросив своїх родичів виправити його безумство, хоча б після смерті. Так і сталося. Знайшли колодязь і, відкривши його, побачили ікону, яка стояла у воді. Найдивовижнішим було те, що перед іконою горіла лампада, яка не згасала всі ці роки. Тепер з цього колодязя паломники з усього світу черпають священну воду, як благословення.
