Інтерв’ю з депутатом Бучанської міської ради по виборчому округу №20 (вул. Інститутська, Некрасова, Кочубея, Рози Люксембург, Ватутіна), членом постійної депутатської комісії з питань освіти, культури, спорту та гуманітарних питань, ректором Українського гуманітарного інституту Анатолієм Жаловагою.
![]()
- Анатолію Степановичу, які проблеми в окрузі Вам вдалося вирішити за роки свого депутатства? Які питання ще потребують уваги?
- Насамперед, по всіх вулицях, які входять до мого виборчого округу, було прокладене асфальтне покриття. По вул. Інститутській та Революції провели освітлення, встановивши нові електроопори та енергозберігаючі ліхтарі. На всі ці роботи з місцевого бюджету були виділені чималі кошти. Також, як я і обіцяв виборцям, в даному мікрорайоні був побудований і зараз працює магазин. Незабаром на прохання жителів відкриється перукарня.
Стосовно соціальної роботи, то всім багатодітним сім’ям надається підтримка. Зокрема, на Новий рік ми провели акцію, під час якої 700 бучанських діток отримали новий одяг, солодкі подарунки, відвідали невеличкий різдвяний концерт. Оскільки я є членом постійної депутатської комісії з питань освіти, культури, спорту та гуманітарних питань, то спільно з відділом сім’ї та молоді за три роки провели в школах Бучі близько 40 соціальних заходів. Вони стосувалися боротьби з курінням, наркоманією, вживанням алкоголю.
Також співпрацюємо з Бучанським Товариством Червоного Хреста, зокрема студенти Українського гуманітарного інституту приходять до одиноких непрацездатних громадян міста і допомагають пофарбувати паркан, прибрати на подвір’ї тощо.
Крім цього, протягом року мною було складено близько 40 депутатських актів.
- Можете назвати питання, які найбільше турбують ваших виборців?
- Я постійно зустрічаюся зі своїми виборцями, тому знаю їхні проблеми. Наприклад, одне з питань, яке вони піднімали – відсутність контейнерного майданчику для сміття по вул. Інститутській. Наразі роботи по його облаштуванню вже виконані. Поки що залишається невирішеною проблема трьох садиб, що розташовані наприкінці вул. Інститутської, де немає газу, освітлення, дороги. Це питання вирішуємо разом з місцевою владою. Також у жителів виборчого округу було бажання створити вуличні комітети, але поки що ідею не вдалося реалізувати. Це гарний задум, тому сподіваюся, що до нього ще повернемося.
- Розкажіть про свою роботу в комісії, до складу якої Ви входите. Які питання останнім часом були підняті та ініційовані нею?
- В комісії з питань освіти, культури, спорту та гуманітарних питань, я зокрема, відповідаю за організацію різних соціальних акцій. Без перебільшення, проведена велика робота. У кожній школі Бучі, силами студентів Українського гуманітарного інституту, підготовлені спеціальні театралізовані програми, які покликані достукатися до наших дітей і пояснити їм, що існує краща альтернатива різним залежностям, що здоровим бути добре.
Дуже часто на засіданнях комісії ми піднімаємо питання наших загальноосвітніх шкіл. Приємно зазначити, що зі створенням Бучанського відділу освіти, стан навчальних закладів у Бучі став значно кращим, бо проводяться капітальні ремонти, покращується матеріально-технічна база шкіл та садочків.
Проте, як на мене, в освітній системі України існує прогалина щодо організації зайнятості дітей. В радянські часи були піонерські, комсомольські організації. І раптом все це зникло. У світовій практиці є поняття скаутського руху. Ці дитячі організації дають багато користі. Гадаю, що щось подібне треба започаткувати й у нас, аби зацікавити дітей, відірвати їх від вулиці. На базі нашого міста потрібно все це розвивати. Адже якою буде наша молодь через 5-10 років, таким буде і наше місто.
- Практично ці задуми втілюються, чи поки що залишаються намірами?
- У загальний план розвитку Бучі завжди включаються об’єкти будівництва культури, спорту тощо. Як правило, коли ми приймаємо рішення і голосуємо за той чи інший будівельний проект, в «соцпакет» обов’язково входить це питання. Тож робота в цьому напрямку поступово йде.
- Окрім депутатської роботи, Ви ще, насамперед, ректор вищого навчального закладу у Бучі. Встигаєте поєднувати різні види діяльності?
- Встигаю, хоча бути ректором – це дуже відповідальна і непроста робота. Зважаючи на те, що в нас уже більше тисячі студентів, хочемо створити освітянський комплекс, щоб освіта в нашому інституті була від школи до магістратури. Крім того, я є членом деяких громадських організацій, зокрема Міжнародної організації із захисту прав людини.
- На Вашу думку, робота депутатів Бучанської міської ради є злагодженою?
- Мені здається, що в перші роки депутатства робота була більш консолідованою. Можливо тому, що вибори відбувалися до Бучанської селищної ради за мажоритарною системою (коли депутата обирали, як особистість), а в місті вже зовсім інша виборча система – за партійними списками. І якщо раніше не було різниці, яких ти дотримуєшся політичних поглядів, то зараз на це звертається увага. Пішов певний процес «групування» на партії, погляди тощо. Але я б не сказав, що відбулося щось страшне, глобальне. Це не суттєво вплинуло на роботу депутатів, бо вони достатньо інтелігентні та виважені люди. Коли ж, іноді, одна точка зору зіштовхується з іншою – це цілком нормально. Адже все робиться на користь жителів міста.
- Щоб Ви хотіли змінити в Бучі? Яким бачите розвиток міста?
- Багато хто звик вважати Бучу селищем із відповідною інфраструктурою. Але ми не можемо зупинити процес урбанізації, яка притаманна абсолютно всім невеликим містечкам, які розташовані недалеко від великим міст, тим більше біля столиці. Дуже хочеться, щоб депутатський корпус, виконавча влада знайшли можливості розвитку Бучі в напрямку збереження екології. Перший крок на шляху до цього – проект, згідно якого планується зробити об’їзну дорогу, щоб вантажівки не йшли через усе місто. Для мене, як для людини, що живе в Бучі – це найболючіше питання. Хочеться, щоб екологія, природа, які є нашою родзинкою, були збережені.
- Анатолію Степановичу, які проблеми в окрузі Вам вдалося вирішити за роки свого депутатства? Які питання ще потребують уваги? - Насамперед, по всіх вулицях, які входять до мого виборчого округу, було прокладене асфальтне покриття. По вул. Інститутській та Революції провели освітлення, встановивши нові електроопори та енергозберігаючі ліхтарі. На всі ці роботи з місцевого бюджету були виділені чималі кошти. Також, як я і обіцяв виборцям, в даному мікрорайоні був побудований і зараз працює магазин. Незабаром на прохання жителів відкриється перукарня.
Стосовно соціальної роботи, то всім багатодітним сім’ям надається підтримка. Зокрема, на Новий рік ми провели акцію, під час якої 700 бучанських діток отримали новий одяг, солодкі подарунки, відвідали невеличкий різдвяний концерт. Оскільки я є членом постійної депутатської комісії з питань освіти, культури, спорту та гуманітарних питань, то спільно з відділом сім’ї та молоді за три роки провели в школах Бучі близько 40 соціальних заходів. Вони стосувалися боротьби з курінням, наркоманією, вживанням алкоголю.
Також співпрацюємо з Бучанським Товариством Червоного Хреста, зокрема студенти Українського гуманітарного інституту приходять до одиноких непрацездатних громадян міста і допомагають пофарбувати паркан, прибрати на подвір’ї тощо.
Крім цього, протягом року мною було складено близько 40 депутатських актів.
- Можете назвати питання, які найбільше турбують ваших виборців?
- Я постійно зустрічаюся зі своїми виборцями, тому знаю їхні проблеми. Наприклад, одне з питань, яке вони піднімали – відсутність контейнерного майданчику для сміття по вул. Інститутській. Наразі роботи по його облаштуванню вже виконані. Поки що залишається невирішеною проблема трьох садиб, що розташовані наприкінці вул. Інститутської, де немає газу, освітлення, дороги. Це питання вирішуємо разом з місцевою владою. Також у жителів виборчого округу було бажання створити вуличні комітети, але поки що ідею не вдалося реалізувати. Це гарний задум, тому сподіваюся, що до нього ще повернемося.
- Розкажіть про свою роботу в комісії, до складу якої Ви входите. Які питання останнім часом були підняті та ініційовані нею?
- В комісії з питань освіти, культури, спорту та гуманітарних питань, я зокрема, відповідаю за організацію різних соціальних акцій. Без перебільшення, проведена велика робота. У кожній школі Бучі, силами студентів Українського гуманітарного інституту, підготовлені спеціальні театралізовані програми, які покликані достукатися до наших дітей і пояснити їм, що існує краща альтернатива різним залежностям, що здоровим бути добре.
Дуже часто на засіданнях комісії ми піднімаємо питання наших загальноосвітніх шкіл. Приємно зазначити, що зі створенням Бучанського відділу освіти, стан навчальних закладів у Бучі став значно кращим, бо проводяться капітальні ремонти, покращується матеріально-технічна база шкіл та садочків.
Проте, як на мене, в освітній системі України існує прогалина щодо організації зайнятості дітей. В радянські часи були піонерські, комсомольські організації. І раптом все це зникло. У світовій практиці є поняття скаутського руху. Ці дитячі організації дають багато користі. Гадаю, що щось подібне треба започаткувати й у нас, аби зацікавити дітей, відірвати їх від вулиці. На базі нашого міста потрібно все це розвивати. Адже якою буде наша молодь через 5-10 років, таким буде і наше місто.
- Практично ці задуми втілюються, чи поки що залишаються намірами?
- У загальний план розвитку Бучі завжди включаються об’єкти будівництва культури, спорту тощо. Як правило, коли ми приймаємо рішення і голосуємо за той чи інший будівельний проект, в «соцпакет» обов’язково входить це питання. Тож робота в цьому напрямку поступово йде.
- Окрім депутатської роботи, Ви ще, насамперед, ректор вищого навчального закладу у Бучі. Встигаєте поєднувати різні види діяльності?
- Встигаю, хоча бути ректором – це дуже відповідальна і непроста робота. Зважаючи на те, що в нас уже більше тисячі студентів, хочемо створити освітянський комплекс, щоб освіта в нашому інституті була від школи до магістратури. Крім того, я є членом деяких громадських організацій, зокрема Міжнародної організації із захисту прав людини.
- На Вашу думку, робота депутатів Бучанської міської ради є злагодженою?
- Мені здається, що в перші роки депутатства робота була більш консолідованою. Можливо тому, що вибори відбувалися до Бучанської селищної ради за мажоритарною системою (коли депутата обирали, як особистість), а в місті вже зовсім інша виборча система – за партійними списками. І якщо раніше не було різниці, яких ти дотримуєшся політичних поглядів, то зараз на це звертається увага. Пішов певний процес «групування» на партії, погляди тощо. Але я б не сказав, що відбулося щось страшне, глобальне. Це не суттєво вплинуло на роботу депутатів, бо вони достатньо інтелігентні та виважені люди. Коли ж, іноді, одна точка зору зіштовхується з іншою – це цілком нормально. Адже все робиться на користь жителів міста.
- Щоб Ви хотіли змінити в Бучі? Яким бачите розвиток міста?
- Багато хто звик вважати Бучу селищем із відповідною інфраструктурою. Але ми не можемо зупинити процес урбанізації, яка притаманна абсолютно всім невеликим містечкам, які розташовані недалеко від великим міст, тим більше біля столиці. Дуже хочеться, щоб депутатський корпус, виконавча влада знайшли можливості розвитку Бучі в напрямку збереження екології. Перший крок на шляху до цього – проект, згідно якого планується зробити об’їзну дорогу, щоб вантажівки не йшли через усе місто. Для мене, як для людини, що живе в Бучі – це найболючіше питання. Хочеться, щоб екологія, природа, які є нашою родзинкою, були збережені.
