» » ЗОШ №3: Подібних до нашої шкіл – лише декілька в Україні

ЗОШ №3: Подібних до нашої шкіл – лише декілька в Україні

Бучанська ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 – досить потужний навчальний заклад, матеріально-технічна база якого, мабуть, найкраща серед усіх шкіл міста. У 2008 році на проведення в школі ремонту було витрачено 7,5 млн. гривень. Це дозволило не лише суттєво оновити приміщення, але й капітально переобладнати деякі кімнати.

Проте, найбільшою унікальністю школи є інклюзивна освіта, коли поряд зі звичайними учнями навчаються діти з особливими потребами. І хоча дане нововведення діє лише перший рік, проте воно заслуговує на увагу.
Як просувається робота в цьому напрямку, які здобутки мають учні ЗОШ №3, про життя школи та власний погляд на навчальний процес, розповідає директор навчального закладу Віктор Корчовний.

Вікторе Івановичу, ваша школа – найбільша в Бучі, проте кількість учнів, які в ній навчаються, – не така вже й велика. На Вашу думку, чим це зумовлено?
Зараз у нас навчається 525 дітей, тоді як у 80-ті роки минулого століття у ЗОШ №3 було близько 1200 учнів, а наповнюваність класів становила до 45 дітей. Нині в середньому у класах навчається до 30-ти учнів. Та, на щастя, поступово ситуація покращується. І якщо протягом багатьох років ми мали лише два перших класи, то в наступному році їх буде три. Крім того, передбачається значна забудова нашого мікрорайону, що призведе до збільшення кількості дітей, які тут проживатимуть і навчатимуться. Всі приміщення школи задіяні в навчально-виховному процесі.

На які стандарти в навчанні орієнтується ваш педагогічний колектив?
Наші стандарти в навчанні – це індивідуальна спрямованість і підхід до кожного учня, виявлення талановитих, здібних у певних галузях школярів і подальший їх розвиток. Наскільки це можливо, намагаємося приділити якомога більше уваги кожній дитині.

Зараз набирає обертів явище профілізації шкіл. Яким напрямкам у навчанні приділяється особлива увага у вашому закладі?
У нас є факультативи, допрофесійна підготовка. Учні 10-11 класів (школа ІІІ ступеню) працюють у спеціалізованих класах, які мають певний напрямок і набір предметів, які не вивчаються настільки глибоко в інших класах. Якщо вони обрали біолого-хімічний профіль, то швидше за все пов’яжуть свою майбутню професію з медициною, якщо гуманітарний профіль, то більше вивчатимуть історії, мови. Учні технологічного профілю мають години трудового навчання – відвідують курси в учкомбінаті й здобувають виробничу спеціальність (водії, кухарі, швачки тощо).
У середній школі (ІІ ступеню) існує допрофільна підготовка.

Чим вам найбільше запам’ятався 2008 навчальний рік?
Суттєвим зміцненням матеріально-технічної бази школи, капітальним ремонтом. Сьогодні школа – це сучасний навчальний заклад, в якому є все необхідне для дітей і педагогів.
На ремонт ЗОШ №3 з місцевого бюджету було витрачено 7,5 млн. грн., що перевищило вартість самої школи (будівництво попередніх років).
У приміщені були повністю замінені вікна на металопластикові, зроблена нова система опалення, заклад підключили до артсвердловини. Також провели капітальні ремонти їдальні, актового залу, косметичний ремонт в спортзалі, класних кімнатах. Закупили меблі для їдальні, класів інклюзивної освіти. Крім того, замінено все: від стелі до підлоги, у приміщенні, де навчаються першокласники (туди були придбані нові меблі, облаштована спальна та ігрова кімнати).

Наскільки відомо, у вас діє інклюзивне навчання?
Так, наш заклад унікальний тим, що ми почали залучати дітей з особливими потребами до навчання в школі, аби вони також могли повноцінно вивчати предмети, спілкуватися зі своїми однолітками, зрештою – краще адаптуватися у суспільстві. І якщо раніше ми надавали таким учням послуги на дому, то тепер намагаємося створити альтернативу у виборі форми навчання. З цією метою ЗОШ №3 була обладнана пандусами, ліфтом, створені класи зі спеціальними меблями, перероблені санвузли. Тобто, створені всі умови для комфортного навчання і перебування учнів у нашому закладі. Зауважу, що це не спецшкола, а цілком звичайні класи. Таким чином діти з особливими потребами отримують рівні права зі своїми здоровими однолітками на освіту. Подібний навчальний заклад у Київщині є лише в місті Біла Церква, а загалом в Україні існує лише дві чи три подібних школи.

Діти з особливими потребами навчаються у спільних класах з рештою своїх однолітків?
Ні, в основному вони займаються в індивідуальних класах, які ми для них підготували. Проте деякі уроки (за бажанням і можливостями), діти проводять зі своїми «звичайними» однолітками.

Наскільки вдалим виявився цей задум?
В Україні немає закону про інклюзивну освіту, тому ми не можемо створити окремий штат педагогів – спеціалістів, які б вміли працювати з такими дітьми, володіли практичними навичками роботи. Тому поки що обходимося своїми силами і робимо все, що від нас залежить, аби діти з особливими потребами отримали якісну освіту.
У Бучі чимало дітей й з особливими потребами. Десятьом з них нашою школою організовано навчання за індивідуальною формою. Четверо таких дітей уже інклюзовано (включено) до навчання в загальноосвітні класи. Адаптовується освітня програма та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями. На все потрібен час.

Чи не виникало непорозумінь між дітьми обох «груп»?
Навпаки вони нормально між собою спілкуються, співпрацюють.
Ми проводимо з учнями відповідні бесіди, до яких залучаємо психолога. У цьому напрямку працюють і класні керівники та й взагалі весь педагогічний колектив. Здорові діти допомагають одноліткам з особливими потребами – перевозять коляску з поверху на поверх тощо. А якщо все таки трапляються якісь інциденти, то діти з особливими потребами просто не реагують.

У вас повністю безкоштовна школа, чи, можливо, доводиться платити за якісь послуги?
Навчання у нас повністю безкоштовне. Уже третій рік, як відмовилися від практики, щоб батьки складалися на потреби школи, зокрема ремонт. На щастя, ми відокремилися від Ірпеня і фінансування закладів освіти стало набагато кращим. Раніше на ремонт школи отримували лише фарбу та й то набагато менше, ніж замовляли. Тож, батьки змушені були складатися, щоб провести хоча б косметичний ремонт у класах, в яких навчаються їхні діти. Сьогодні такого вже немає.
Та якщо самі батьки вважають, що для дітей потрібно щось придбати, то ніхто не може їм цього заборонити. Керівництво школи не втручається у справу, адже це питання батьківського комітету.

Наскільки у вас розвинена гурткова робота?
На досить пристойному рівні працюють спортивні секції з футболу, волейболу, настільного тенісу, карате.
Учні мають можливість обрати уроки загальної фізичної підготовки, або ж, за станом здоров’я, відвідувати одну з трьох спецгруп, де значно менше фізичне навантаження (лікувальна фізкультура). Крім того, на території школи є два спортивних майданчики зі штучним покриттям.
Також у цьому році ми ввели уроки бальних, сучасних і східних танців. Працюють гурти гуртки вишивки, бісероплетіння, розвинена художня самодіяльність.
Проте, як показує практика, все ж таки діти найбільше цікавляться спортивними напрямками гурткової роботи.

Ваші вихованці беруть участь у конкурсах, олімпіадах?
Звичайно, школярі не тільки беруть участь в олімпіадах і конкурсах різного рівня, але й часто стають їхніми призерами. Працює і Мала академія наук, де вчителі разом із дітьми готують наукові роботи. У плані здобутків - хочемо покращити дану роботу з учнями школи.

Якість харчування, яке здійснюється у школі, повністю задовольняє потреби дітей?
Харчування у нас – різноманітне, страви дуже смачні і приготовлені з якісних продуктів. Та й порції немаленькі. Меню складається на два тижні вперед. Тому ми повністю задоволенні роботою бучанського комунального підприємства «Продсервіс», яке виграло тендер на харчування дітей в навчальних закладах міста.
У нас безкоштовно харчуються діти, які мають чорнобильські посвідчення. Учні, які їх не мають, купують їжу за кошти батьків, але коштують такі обіди недорого. Учні початкових класів, які не мають чорнобильського посвідчення, харчуються за рахунок коштів місцевого бюджету.
Щодо цін, то загалом вартість харчування дітей 1-4 класів становить 8,70 грн., для дітей 5-8 класів – 9,85 грн., а для учнів 9-11 класів – 11,05 грн.

Які свята проводяться у вашому навчальному закладі?
У школі ми організовуємо і проводимо такі свята, як Новий рік, 8 Березня, День вчителя, День Перемоги. До речі, в нас є музей Бойової слави, який відвідують учні. Це сприяє вихованню патріотизму у молодого покоління.
Також ми організовуємо різні концерти, конкурси, змагання (зокрема, юних пожежників), на численні прохання школярів влаштовуємо дискотеки. В усіх цих заходах наші діти беруть найактивнішу участь. Таким чином вони не лише весело проводять дозвілля, але й творчо розвиваються, відкривають у собі щось нове.

Нині досить модно працювати за новими експериментальними програмами, вводити в навчання щось нове. А як ви ставитися до цього?
Ми переважно працюємо за стандартними програмами, бо маємо певне бачення освіти. Не кожна дитина готова сприйняти експериментальну програму, яка, до того ж, не завжди себе виправдовує. Багато чого залежить і від кадрового забезпечення. У нас гарні спеціалісти, які працюють за стандартними програмами і дають дітям гарні знання. Уже з нас тупного навчального року плануємо впровадження у навчально виховний процес початкової школи медико-педагогічну технологію "ПіснеЗнайка". Ця технологія є світовою іновацією, вона дає можливість поліпшити не тількі успішність, а й здоров`я дітей.
Над цим питанням працюють досвідчені педагоги початкових класів. Як це буде впроваджено, сприйнято батьками та учнями - покаже час.

Що для Вас означає бути директором?
Для мене бути директором означає, насамперед, бути організатором навчального процесу та педагогічного колективу, вчителем, завгоспом, порадником – все в комплексі.

Ваша думка, як педагога, на зовнішнє незалежне оцінювання: воно має більше переваг чи недоліків?
Мабуть, від зовнішнього незалежного оцінювання все ж таки більше користі, ніж негативних моментів. Основна його перевага – набір тих дітей до вищих навчальних закладів, які дійсно показали високий рівень знань. Знаю, серед батьків є невдоволення з приводу того, що ЗНО в цьому році не можна пропустити й скласти пізніше навіть, якщо на це є поважні причини. Проте, вступний іспит до Вузу студент також ніколи не міг здати пізніше, ніж того вимагали загальні правила. Тому, як на мене, нічого страшного в цьому немає. Принаймні, наші учні залишилися задоволеними тестуванням, яке проходило в минулому році.

Щоб Ви хотіли побажати учням своєї школи?
Своїм учням, в першу чергу, хочу побажати здоров’я, а все інше – вони здобудуть самі. Я вірю в те, що кожен з них знайде свій шлях, своє призначення у житті.

Якою є, у Вашому розумінні, школа завтрашнього дня?
Школа завтрашнього дня – це школа здоров’я, комплексна школа, в якій зручно й комфортно навчатися дітям, в якій успішно реалізовуються усі позитивні та далекоглядні плани.

----------------------------------
Фотографії закладу в фотогалереї



Довідка
Бучанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3.
Дата заснування – 1975 рік.
Адреса: місто Буча, вул. Вокзальна, 46 А.
Директор школи – Віктор Іванович Корчовний.
Телефони: 8 (04497) 97-513; 98-798.
Загальна кількість учнів – 525 дітей.
Кількість класів – 27.
Кількість педагогів – 47, з них: з вищою категорією – 29 вчителів; І категорію мають 7 вчителів; ІІ категорію – 4 вчителя; 7 спеціалістів.
Нагороди: «Відмінник освіти України» - 6 педагогів. Педагогічні звання: «Старший учитель» - 13; «Учитель методист» - 2 педагоги.


Інформація підготовлена спеціально для www.bucha.com.ua
  4
Коментарів: 2
Додати коментар