«Пра­цю­є­мо ра­зом за­д­ля роз­ви­т­ку всьо­го мі­с­та»

Бу­чан­сь­ка мі­сь­ка ра­да пра­цює, роз­ви­ва­єть­ся, ви­рі­шує на­га­ль­ні про­бле­ми, які є в жит­ті мі­с­та, по­сту­по­во ре­а­лі­зо­вує про­е­к­ти. І не­від’­єм­ною ча­с­т­кою в цьо­му про­це­сі є ді­я­ль­ність де­пу­та­тів. Тож ми про­до­в­жу­є­мо пу­б­лі­ка­ції, в яких ви­сві­т­лю­є­мо ро­бо­ту на­род­них об­ра­н­ців.
Сьо­го­дні­ш­ній гість на­шої ру­б­ри­ки – де­пу­тат Бу­чан­сь­кої мі­сь­кої ра­ди Сві­т­ла­на Ски­дан.

- Сві­т­ла­но В’я­че­сла­ві­в­но, ми вже да­в­но не зу­стрі­ча­ли­ся на шпа­ль­тах на­шої га­зе­ти. Тож ска­жіть, як про­су­ва­єть­ся Ва­ша де­пу­тат­сь­ка ро­бо­та?
- Ро­бо­ти ба­га­то, бо пра­цюю в по­стій­ній ко­мі­сії мі­с­то­бу­ду­ван­ня та при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня, а ця ро­бо­та пе­ред­ба­чає за­сі­дан­ня та ви­ї­з­д­ні ко­мі­сії де­кі­ль­ка ра­зів на мі­сяць.
Бе­ру участь у ро­бо­ті се­сій Бу­чан­сь­кої мі­сь­кої ра­ди, спі­л­ку­ю­ся з лю­дь­ми.

- Чим опі­ку­єть­ся ва­ша ко­мі­сія? Які про­бле­ми ви­рі­шує?
- Ко­мі­сія роз­гля­дає пи­тан­ня, що сто­су­єть­ся на­дан­ня, до­за­к­рі­п­лен­ня, ви­зна­чен­ня но­р­ми, за­твер­джен­ня про­е­к­тів від­ве­ден­ня зе­ме­ль­них ді­ля­нок та змі­ни ці­льо­во­го при­зна­чен­ня, зо­к­ре­ма бу­ді­в­ни­ц­т­ва тих чи ін­ших со­ці­а­ль­них об’­єк­тів.

- Чо­го че­ка­ти бу­ча­н­цям най­бли­ж­чим ча­сом в пла­ні но­во­бу­дов?
- Сто­со­в­но під­го­то­в­ки до «Є­в­ро 2012», то бу­де про­ве­де­на ре­ко­н­с­т­ру­к­ція вже іс­ну­ю­чих ста­ді­о­нів, роз­по­ч­неть­ся бу­ді­в­ни­ц­т­во но­вих. Ро­бо­ти по од­но­му з них вже за­ве­р­шу­ють­ся – це ста­ді­он зі шту­ч­ним по­крит­тям по вул. Чка­ло­вій. Бу­дуть оно­в­лю­ва­ти­ся мі­к­ро­ра­йо­ни. До ре­чі, не­що­да­в­но про­хо­ди­ли гро­мад­сь­кі слу­хан­ня сто­со­в­но роз­бу­до­ви мі­к­ро­ра­йо­ну Яс­т­ре­м­щи­на. Це ду­же ці­ка­вий про­ект і спо­ді­ва­ю­ся, що йо­го вда­сть­ся ре­а­лі­зу­ва­ти.
хо­четь­ся зга­да­ти мі­к­ро­ра­йон Та­ра­сів­сь­кий, де пла­ну­єть­ся мо­ло­ді­ж­не бу­ді­в­ни­ц­т­во, яке так не­об­хід­не на­шо­му мо­ло­дому мі­с­ту.

- Еко­но­мі­ч­на кри­за яки­мось чи­ном за­ва­жає цим пла­нам чи все та­ки Бу­чан­сь­ка мі­сь­ка ра­да з де­пу­та­та­ми пе­ре­бо­рює тру­д­но­щі?
- Тим­ча­со­ві тру­д­но­щі є, але, не­зва­жа­ю­чи ні на що, ро­бо­та Бу­чан­сь­кої мі­сь­кої ра­ди, під ке­рі­в­ни­ц­т­вом Ана­то­лія Пе­т­ро­ви­ча Фе­до­ру­ка, про­до­в­жу­єть­ся у зви­ч­но­му ре­жи­мі. То­му в ро­бо­ті мі­сь­кої ра­ди кри­за не від­чу­ва­є­ть­ся.

- На­скі­ль­ки за­раз кон­со­лі­до­ва­ні де­пу­та­ти? Чи не бе­руть во­ни не­га­ти­в­но­го при­кла­ду зі сво­їх «ста­р­ших» ко­лег?
- Ін­ко­ли бу­ває, але за­га­лом нам по­ща­с­ти­ло, бо в ро­бо­ті де­пу­та­тів бі­ль­ше по­зи­ти­в­них мо­ме­н­тів, ніж не­га­ти­ву.

- Де­пу­тат­с­т­во – це що­ден­на ро­бо­та. З яки­ми про­бле­ма­ми до Вас йдуть лю­ди?
- У пе­ре­ва­ж­ній бі­ль­шо­с­ті зве­р­та­ють­ся гро­ма­дя­ни з про­хан­ням про на­дан­ня ма­те­рі­а­ль­ної до­по­мо­ги, скла­дан­ня будь-­яких ак­тів, що сто­су­ють­ся жи­т­ло­во-­по­бу­то­вих умов про­жи­ван­ня, все, що сто­су­єть­ся зе­ме­ль­них від­но­син. Зрі­д­ка бу­ва­ють і су­до­ві спра­ви, ко­ли де­пу­та­там до­во­дить­ся пред­ста­в­ля­ти ін­те­ре­си сво­їх ви­бор­ців в су­ді.

- Взя­ти вза­є­ми­ни: «Де­пу­тат і мі­сь­ка ра­да». За­зви­чай, де­пу­тат бі­ль­ше вка­зує на якісь про­бле­м­ні мо­ме­н­ти, не­до­ро­б­ки мі­сь­кої ра­ди. Але, по су­ті, всю «чо­р­но­ву» ро­бо­ту ро­бить мі­сь­ка ра­да. На­скі­ль­ки де­пу­та­ти ро­зу­мі­ють своє мі­с­це і прак­ти­ч­но до­по­ма­га­ють Бу­чан­сь­кій мі­сь­кій ра­ді у ви­рі­шен­ні тих чи ін­ших пи­тань?
- Хо­чу ска­за­ти, що все та­ки де­пу­та­ти бе­руть ак­ти­в­ну участь у ро­бо­ті ко­мі­сій, як в по­стій­них, так і тим­ча­со­вих. Ці­ка­в­лять­ся всі­ма пи­тан­ня­ми, які роз­гля­да­ють­ся в усіх ко­мі­сі­ях для то­го, щоб ро­бо­та на се­сі­ях про­хо­ди­ла більш ор­га­ні­зо­ва­но і зла­го­дже­но, але бу­ва­ють і дис­ку­сії, і до­во­лі бу­р­х­ли­ві. Але при всьо­му цьо­му зна­хо­дить­ся ком­п­ро­міс і ро­зу­мін­ня у ви­рі­шен­ні то­го чи ін­шо­го пи­тан­ня. Го­ло­вне, не­має бай­ду­жо­с­ті, а ба­жан­ня вни­к­ну­ти в спра­ву дає по­зи­ти­в­ний ре­зуль­тат.

До ре­чі, 9 лю­то­го ми­ну­ло три ро­ки, від­ко­ли бу­ла під­пи­са­на По­ста­но­ва Вер­хо­в­ної Ра­ди про на­дан­ня Бу­чі ста­ту­су мі­с­та об­ла­с­но­го зна­чен­ня. За цей час ста­ло­ся ду­же ба­га­то по­зи­ти­в­них змін, адже на­ше мо­ло­де мі­с­то зро­с­ло на очах. Ли­ше за остан­ній рік зроб­ле­но ре­ко­н­с­т­ру­к­ції шкіл, дит­са­д­ків, оно­в­лен­ня ву­ли­ці Ком­со­мо­ль­сь­кої та ба­га­то ін­шо­го. Це від­бу­ло­ся за­вдя­ки спі­ль­ним зу­сил­лям - зва­же­но­с­ті де­пу­та­тів при при­йн­ят­ті рі­шень, на­по­ле­г­ли­вої пра­ці мі­сь­кої ра­ди.
На­га­даю, що в нас сьо­го­дні 35 окру­гів у Бу­чі. І ми пра­цю­є­мо ра­зом на все мі­с­то.

Зві­с­но, ду­же при­єм­но ко­ли ве­деть­ся бі­ль­ше ро­бо­ти і від­бу­до­ву­єть­ся ви­бо­р­чий округ, де ти є де­пу­та­том. Але хо­чу ска­за­ти, що я зав­жди ра­дію і за ко­лег, за всі по­зи­ти­в­ні змі­ни, що від­бу­ва­ють­ся у нас в мі­с­ті.
Зна­ч­ною мі­рою ро­бо­ту де­пу­та­тів ске­ро­вує до­сві­д­че­ний по­са­до­вець, му­д­ра й ком­пе­те­н­т­на у сво­їй спра­ві жі­н­ка – се­к­ре­тар Бу­чан­сь­кої мі­сь­кої ра­ди Ма­рія Кри­жо­ва.

- Лю­ди із ро­зу­мін­ням ста­в­лять­ся до тру­д­но­щів?
- Вза­га­лі – так, як­що з ни­ми пра­цю­ва­ти і по­яс­ню­ва­ти те чи ін­ше пи­тан­ня. То­му, як­що во­ни ба­чать, що про­бле­ма дій­с­но ви­рі­шу­єть­ся, то го­то­ві й тро­хи по­че­ка­ти, на­віть десь пе­ре­те­р­пі­ти пе­в­ні не­зру­ч­но­с­ті.

- Ко­лись у Вас був за­дум ство­ри­ти жі­но­чий клуб. Як ці пла­ни ре­а­лі­зо­ву­ють­ся?
- Са­ма ор­га­ні­за­ція уже ство­ре­на і має на­зву «Пан­но­ч­ка». Зі ство­рен­ням клу­бу ви­ни­к­ли про­бле­ми, бо не бу­ло при­мі­щен­ня, але шу­ка­є­мо. Го­ло­вне, що є ба­жан­ня цим за­йма­ти­ся, тож ду­маю, що все за­ду­ма­не ре­а­лі­зу­є­мо.
«Пан­но­ч­ка» ство­ре­на для то­го, щоб до нас при­хо­ди­ли жі­н­ки, ді­в­ча­та – спі­л­ку­ва­ли­ся, ді­ли­ли­ся до­сві­дом. На­да­ва­ти­меть­ся до­по­мо­га у ви­гля­ді кон­су­ль­та­цій юри­с­та, пси­хо­ло­га. Мо­ж­ли­во, бу­де й пе­ру­кар. Адже лі­т­нім жі­н­кам, які оди­но­кі, та­кож по­трі­б­но ро­би­ти якісь свя­та, да­ти мо­ж­ли­вість спі­л­ку­ва­ти­ся з ін­ши­ми. Бо тіль­ки лю­бов у цьо­му сві­ті до всьо­го, що нас ото­чує, ство­рює пре­кра­с­не, дає по­штовх для по­да­ль­шо­го роз­ви­т­ку.

- Ви, як жі­н­ка, мо­же­те ска­за­ти, яких са­ме за­кла­дів для пре­кра­с­ної по­ло­ви­ни сьо­го­дні не ви­ста­чає у Бу­чі?
- Ма­буть, то­го ж жі­но­чо­го клу­бу, фі­т­нес-­це­н­т­рів, яки­хось за­кла­дів для від­по­чи­н­ку й спі­л­ку­ван­ня.

- А чи не пла­ну­єть­ся в Бу­чі ство­ри­ти щось для мо­ло­ді, адже за ве­ли­ким ра­ху­н­ком, їм не­має де від­по­чи­ва­ти?
- Ми це пи­тан­ня під­ні­ма­ли, але по­ки що все за­ли­ши­ло­ся на ста­дії об­го­во­рен­ня. Це ду­же ве­ли­ка і се­р­йо­з­на, але не­об­хід­на ро­бо­та, бо мо­ло­ді дій­с­но не­має ку­ди пі­ти від­по­чи­ти.

Ба­га­то що зроб­ле­но для ді­тей у мі­с­ті, але мо­лодь, то все ж та­ки ін­ша ка­те­го­рія, яка, на жаль, по­ки що не­охо­п­ле­на. Зна­ч­ною мі­рою це за­ле­жить і від при­ва­т­них під­при­єм­ців, які не хо­чуть вкла­да­ти ко­ш­ти у роз­ви­ток мо­ло­ді­ж­ної сфе­ри.
Але мі­с­то мо­ло­де і в нас все по­пе­ре­ду, все за­ду­ма­не не­од­мін­но бу­де ре­а­лі­зо­ва­но.

- На­скі­ль­ки Ви, як бі­з­нес-­ву­мен, оп­ти­мі­с­ти­ч­но пра­цю­є­те в кри­зо­вій си­ту­а­ції?
- Про­с­то тре­ба шу­ка­ти тро­хи ін­ші шля­хи. Я вва­жаю, що гло­ба­ль­ної кри­зи, як та­кої, не­ма­є. Не по­трі­б­но сто­я­ти на мі­с­ці, тре­ба ру­ха­ти­ся, роз­ви­ва­ти­ся і то­ді все бу­де до­б­ре. І бі­ль­ше ду­ма­ти про по­зи­тив, тво­ри­ти пре­кра­с­не і жит­тя змі­нить­ся на кра­ще.

- На­бли­жа­ють­ся свя­та. Що б Ви хо­ті­ли по­ба­жа­ти бу­ча­н­цям?
- Ко­ри­с­ту­ю­чись на­го­дою, хо­чу при­ві­та­ти усіх за­ко­ха­них бу­ча­н­ців із Днем свя­то­го Ва­ле­н­ти­на, адже лю­бов не знає ві­ку. То­му зи­чу їм здо­ро­в’я, оп­ти­мі­з­му, чи­с­тих вза­є­м­них по­чут­тів, мі­ц­них сто­су­н­ків.
Та­кож не­за­ба­ром бу­де свя­то Дня за­хи­с­ни­ка Ві­т­чи­з­ни. Тож ві­таю всіх чо­ло­ві­ків, ба­жаю їм му­ж­но­с­ті, му­д­ро­с­ті, си­ли во­лі й без­ме­ж­но­го ща­с­тя. Не­хай здій­с­ню­ють­ся всі їх­ні мрії й спо­ді­ван­ня і не­хай во­ни на­да­лі за­хи­ща­ють свою Ба­ть­кі­в­щи­ну, сі­м’ю, рі­д­них і бли­зь­ких від всіх жит­тє­вих не­га­ра­з­дів, а ті від­дя­чу­ють їм щи­рою лю­бо­в’ю і по­ва­го­ю.

А ще хо­чу по­дя­ку­ва­ти і ре­да­к­то­ру ва­шої га­зе­ти, і ко­ле­к­ти­ву за те, що не­зва­жа­ю­чи на свою «мо­ло­дість» ви до­б­ре пра­цю­є­те, ви­сві­т­лю­є­те ро­бо­ту Бу­чан­сь­кої мі­сь­кої ра­ди, по­дії, які від­бу­ва­ють­ся в Бу­чі, під­ні­ма­є­те про­бле­ми. Це ду­же ва­ж­ли­во. Зі сво­го бо­ку зи­чу вам по­да­ль­шо­го про­цві­тан­ня і роз­ви­т­ку.