» » Закохана в історію рідного краю

Закохана в історію рідного краю

Доля людська

Нещодавно старійшина ірпінських краєзнавців Наталія Олександрівна Синиціна відзначила свій 85-річний ювілей.
Понад півстоліття свого життя вона віддала бібліотечній справі. Тривалий час Наталія Олександрівна очолювала Ірпінську бібліотеку, була депутатом Ірпінської міськради.

Якось у Жулянах Наталія Синиціна побачила видану у 1864 році книгу Л.І. Похилевича «Сказание о населенных местностях Киевской губернии». Бібліотекар здивувалася, що про Бучу, Ворзель та Ірпінь у краєзнавчій книзі не було жодного слова, а от про Гостомель, Романівку, інші села були історичні довідки. Розпочала шукати інформацію в інших книгах бібліотечного фонду. Про Бучу, Ворзель і Ірпінь – теж нічого. Наталія Олександрівна запрошує до бібліотеки старожилів і розпитує їх. Поступово бібліотека стає осередком краєзнавчої роботи. Тут гуртуються люди, закохані в історію рідного краю. Було написано історію Ірпеня, Бучі, Ворзеля, Гостомеля і Коцюбинського.

У 1976 році рішенням Ірпінського міськвиконкому аматори були офіційно названі краєзнавчою комісією. Наталія Олександрівна Синиціну затвердили секретарем цієї комісії. Вийшовши на пенсію, Наталія Олександрівна зосередилася на краєзнавчій роботі. Але нині стан здоров’я змусив облишити улюблене заняття.

Наталія Олександрівна Синиціна розповіла на сторінках історико-краєзнавчого альманаху «Приірпіння» про активістів краєзнавчої комісії. Зокрема, Наталія Олександрівна пише про бучанську вчительку історії Надію Іванівну: «Про Н.І. Хвилю можна написати повість, таке цікаве і багатогранне було її життя. Бути вчителькою – її покликання. Хто чув лекції Надії Іванівни – не забуде про них. Її голос, дикція були бездоганні, а знання своєї справи – на вищому рівні… Викладаючи історію, Хвиля зацікавлювала учнів пізнавати свій край, родовід, минуле і сучасне селища… Постійними гостями в школі №4 були письменники: В. Сосюра, А. Малишко, С. Скляренко, Д. Луценко та інші. Надія Іванівна залишила по собі добру пам'ять».

Теплим словом згадала Наталія Олександрівна і чоловіка Надії Іванівни Михайла Васильовича Тюменцева, який керує Бучанським краєзнавчим музеєм.

Наталію Олександрівну Синиціну найбільше непокоїть справа збереження історії рідного краю. Вона закликає кожну школу, установу, підприємство, заклад вести літопис своєї праці.

Анатолій Зборовський,
краєзнавець
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар